Голова Ветеранського фонду Наталія Калмикова: На фронт повернулися майже 80% ветеранів з УБД

 

автор: Дмитро Лиховій
фото “Новинарні” та з ФБ УВФ і Наталії Калмикової 

За збігом обставин, Український ветеранський фонд почав роботу саме тоді, коли Росія повтомасштабно вторглася в Україну. І переважна частина “клієнтів” УВФ знову пішла воювати, перетворившись із ветеранів на військовослужбовців.

Український ветеранський фонд – нова бюджетна установа, офіційно зареєстрована 2 лютого 2022 року. За день до того була призначена виконавча директорка УВФ – Наталія Калмикова, вона ж людина-“вогонь”, відома багатьом у ветеранському русі. Наталя прийшла в УВФ з іншого фонду – “Повернись живим”, вигравши конкурс.

Тепер, в умовах війни, саме Калмикова на чолі УВФ реалізує державну політику стосовно конкретних ветеранів, учасників бойових дій. Очевидно, що чим довше триватитиме війна з Росією, тим більше в нашій країні ставатиме людей зі статусом УБД, і тим більше буде “клієнтів” в Українського ветеранського фонду. Хоча, виявляється, в перші чотири місяці “другої кампанії” тенденція зворотня.

Чому так? Яка частина УБД повернулася до війська, “стали і їб***шать”? Чи буде спрощено процедуру отримання УБД? Скільки ветеранів, членів їхніх родин та членів сімей загиблих може бути в Україні в перспективі? Що їм уже зараз пропонує УВФ за бюджетні й позабюджетні кошти? Як можна отримати 20 тис. грн на бізнес, поки чоловік/дружина воює? Які ще проєкти з підтримки ветеранів готуються? Чи не загрожує УВФ секвестр?

Про все це ми говоримо в інтерв’ю з Наталею Калмиковою. Для тих, хто віддає перевагу сприйняттю на слух, пропонуємо також розширену відео версію.

Відео:

Наталія Калмикова

виконавча директорка Українського ветеранського фонду (з лютого 2022 року)

Освіта:
– Вінницький національний медуніверситет (2005),
– Вінницька академія неперервної освіти (2021)

Працювала:
– медична представниця, продукт-менеджерка в комерційних компаніях,
– керівниця військового відділу у фонді допомоги армії “Повернись живим” (2017-2021),
– операційна директорка фонду “Повернись живим” (2021),
– радниця командувача Сухопутних військ ЗСУ (2021).

“Формально, після 24 лютого кількість ветеранів з УБД зменшилася”

– Якщо до повномасштабного вторгнення Росії у нас уже було 500 тисяч ветеранів, учасників бойових дій, які пройшли АТО і ООС, то скільки їх зараз? Чи зросла їхня кількість через чотири місяці повномасштабного вторгнення?

– Їхня кількість зростатиме. Але процедура надання статусу учасника бойових дій вимагає певного часу.

Станом на зараз складно оцінити, яке зараз співвідношення людей, які тільки прийшли [до війська] і не мають статусу УБД, а хто вже був учасниками бойових дій.

Крім того, ми ще й втрачаємо учасників бойових дій. Вони гинуть. Це люди, які повернулися до лав ЗСУ у складі ОР-1 (оперативного резерву першої черги – “Н”), у територіальну оборону. Це і люди, які продовжували службу в армії, не звільнялися, але мали статус учасника бойових дій.

І є нові люди, які тільки прийшли в армію та станом на сьогодні статус УБД не отримали.

Якщо підійти за формальною статистикою, то зараз кількість людей, які мають статус УБД, зменшилася відносно 24 лютого. Тому що частина людей з УБД загинула.

Але згодом вона буде зростати, оскільки пройшла значна мобілізація, і через певний проміжок часу, коли люди почнуть отримувати статус УБД, їх буде значно більше, ніж було до.

– Я так розумію, зараз ще триває певний період невизначеності, коли ще не надають статус УБД новим мобілізованим. Коли можна очікувати, що цей процес розблокується?

– Він не заблокований. Я бачу активну роботу Міністерства у справах ветеранів над цим питанням, Міністерства оборони, МВС.

Зараз це вже наболіла тема, але треба згадати, що через військову агресію РФ всі державні реєстри були закриті, щоб упередити хакерські атаки. Тобто потрібний повноцінний запуск реєстрів, щоб вести облік, щоб люди могли в цифровому вигляді отримувати підтверджувальні документи і т.д.

Я бачу, що ця робота триває. Коли вона прийде до того, що процедури будуть спрощені і люди зможуть нормально отримувати статуси – це питання до органів виконавчої влади, до міністерств. Але я думаю, що це станеться найближчим часом.

І тут ще важливо, що для того, аби людина отримала статус УБД, повинні відпрацювати кадрові служби в роті, батальйоні, бригаді, в командуваннях. А ми всі розуміємо, що станом на зараз ведуться активні бойові дії, Схід і Південь палають, підрозділи і штаби перепрацьовують величезну кількість процедур і процесів, які не можна зупинити і які спрямовані на забезпечення діяльності бригад. Тут просто треба розуміти, що ситуація така.

– Зараз, мабуть, подекуди є випадки, що люди досі не оформлені у штаті підрозділів?

– Я думаю, що є. Періодично спливають такі випадки, до мене доходить інформація.

– Чи є в тебе відомості про те, що в нинішніх умовах готуються зміни до законодавства або нормативної бази, щоб простіше було отримати статус учасника бойових дій?

– Це не моя компетенція, бо УВФ не формує політику… Але те, що я спостерігаю – так, є такий задум спростити, щоб це було доступніше, зрозуміліше. Тому що багато хто з ветеранів і їхніх родин досі не знають про свої права.

– Чи вже напрацьовуються законопроєкти, які стосуються зміни умов надання статусу УБД?

– Я їх не читала. Я знаю законопроєкт, який був проголосований у березні і стосувався статусу добровольців добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Тобто це теж люди, які в перші дні стали до зброї, взялися захищати свої населені пункти, й однозначно держава має визнавати таких людей і розповсюджувати на них певні преференції, пільги тощо. Оцей закон був дуже швидко розроблений і дуже швидко прийнятий. Зараз процедури  розробляються.

Читайте також:
У Мінветеранів пояснили, хто з добровольців зможе отримати статус учасника бойових дій

“Різницю в статусах і преференціях для ветеранів мають зафіксувати юристи”

– Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна називала цифру 5 мільйонів – ветеранів, членів сімей загиблих, інших осіб, на яких буде спрямована політика Мінвету. Очевидно, що йтиметься про дуже велике навантаження на державний бюджет. Чи не буде якогось опору, щоб якось штучно стримати зростання цієї кількості?

– Не думаю. Ініціативи, які виходили від президента, міністра оборони тощо, стосувалися збільшення забезпечення, збільшення виплат по пораненнях, виплат по загибелі. Це демонструє політичну волю держави не применшувати роль захисників, а визнавати їх, надавати їм усі преференції.

Більше того, ми бачимо, наскільки інформаційно потужно зараз працює влада і всередині країни, і на заході в тому напрямку, щоб показати подвиги наших військовослужбовців.

По-друге, я думаю, у владних кабінетах чудово розуміють, що намагання знівелювати і не надати статуси людям, які пройшли війну, мають досвід поводження зі зброєю, – це просто політичне самогубство.

Наталія Калмикова

– Але є активні учасники бойових дій, а є члени тероборони, ДФТГ, які перебувають у тилу, в областях, де бойові дії не відбувалися, хоча і там можуть бути ракетні обстріли, наприклад. Як бути в цьому випадку? Чи вже напрацьовуються якісь схеми щодо надання статусу, щодо різниці в статусах?

– Це насправді наболіла тема – хто воював, хто не воював, хто отримав статус просто заїхавши в АТО/ООС на деякий час. Це питання давно порушується самими ветеранами, органами державної влади, тому що це питання справедливості. Чи справедливо, щоб люди, перебуваючи в зовсім різних умовах, зробивши дуже неоднаковий внесок у загальну перемогу, на виході мали ті самі статуси.

Про це неодноразово говорила міністр – що вони розробляють механізми, що якраз на часі розробка методології оцінки вкладу кожної людини: чи нюхала вона пороху, мала бойові розпорядження чи ні.

Власне, і сьогодні виплати військовослужбовцям відрізняються залежно від того, чи перебуває військовослужбовець на першій лінії, на другій чи на третій. Тобто залежно від ступеня ризику, від ступеня небезпеки для життя та здоров’я. І за цими критеріями аналогічні історії зараз розробляються для УБД. Бо, наприклад, бійці 14-ї бригади з першого дня і до сьогодні воюють, продовжують брати участь у надзвичайно важких бойових діях, і було б справедливо, щоб ці люди отримували інші преференції, ніж люди, які стояли, умовно, на блокпостах на заході України.

Це правові колізії, які мають юристи вирішити. Прилетіла ракета, є постраждалі – а який статус вони мають? А ДСНСники, а лікарі?..

Насправді, ця війна – виклик для нас не тільки з точки зору безпосередньо бойових дій. Це ще й виклик юридичний, як це зараз усе напрацьовувати, які мають бути юридичні механізми, щоб не будуть створювати додаткових соціальних напруг та не призводити до негативних наслідків.

Це насправді має бути дуже філігранна юридична робота. Це не може бути політичним рішенням.

– Справедливість має бути встановлена на рівні законодавства.

– Однозначно. Вона має бути не тільки визначена, вона має потім виконуватися.

– Зараз склалася ситуація, що багато людей, які служать та воюють, мають і ветеранські пільги, і отримують певні бонуси за участь у бойових діях, підвищену зарплату тощо. Ці преференції додаються, поглинаються чи як?

– Як тільки ветеран знову призивається до лав ЗСУ, він стає військовослужбовцем. У нього залишаються пільги щодо комунальних платежів, проїзду, отримання освіти, земельної ділянки тощо. Але в армії він отримує одну зарплату. Якісь постійні ветеранські виплати в нас взагалі не передбачені. Його пільги поширюються і на родину в тому числі.

Учасники “першої кампанії” знову в лавах ЗСУ на фронті, весна 2022. Фото: ФБ УВФ

Тобто ветеран воює, він отримує у Збройних силах грошове забезпечення. І плюс зберігаються його пільги.

Тут дуже важливо не плутати, що ветеран – це не тільки людина, яка звільнилася з ЗСУ. Учасник бойових дій отримав статус УБД, і якщо він продовжує служити, він – діючий військовослужбовець, і в нього пільги такі, як і в ветерана, але він користується ще й тим, що держава надає діючому військовослужбовцю.

“Фінансування ветеранських проєктів збережене.
Даємо по 20 тисяч на бізнес сімей УБД/ВПО”

– Український ветеранський фонд – це структура, яка реалізує політику Міністерства у справах ветеранів, державну політику щодо конкретних ветеранів, оперуючи бюджетними коштами, правильно?

– У тому числі бюджетними. Ми маємо можливість залучати й позабюджетні кошти.

– Державним бюджетом на УВФ було передбачено 40 мільйонів. Чи змінювалася ця сума?

– 40 мільйонів, так. Вони залишаються, поки що навіть у секвестрі бюджету їх не забирали. Але й не додавали.

– Могли й урізати?

– Могли, зараз багато коштів перерозподіляються на безпеку й оборону. І це абсолютно нормально, тому що це пріоритет. Нам треба перемагати, щоб наші бійці не гинули, не отримували поранень, щоб їх потім не лікувати, не реабілітувати і т.д. Тобто питання упередження першочергове. І коли зараз уряд перерозподіляє бюджети на закупівлю техніки, зброї – це так і має бути. Тому частина бюджету з різних міністерств і програм була забрана для підтримання сил безпеки і оборони.

Але поки що ті кошти, які були закладені на фінансування ветеранських проєктів, проєктів ГО, спрямованих на ветеранів, залишилися. І ми зараз активно працюємо над тим, щоб залучати ще позабюджетні кошти.

– 40 мільйонів – не дуже велика сума в нинішніх реаліях, враховуючи кількість ветеранів. Що вдалося зробити Українському ветеранському фонду з початку його роботи в лютому до сьогодні?

– Ми зареєструвалися 2 лютого. Була я, моя бухгалтерка і ще одна заступниця. Тривали процеси відкриття рахунків, робота з податковою тощо. З початком війни ми почали набирати людей. Купа організаційної роботи, такий собі бек-офіс. Ми бюджетна установа і мусимо проходити всю цю бюрократичну історію.

Команда Українського ветеранського фонду

Що ми робили з того, що вже продуктивне? Ми запустили проєкт із фінансування ветеранського бізнесу та бізнесу родин ветеранів. Були досить довгі листування, аргументація для Міністерства юстиції, Мінфіну. І ми отримали погодження порядку використання коштів, в рамках якого передбачений цей проєкт.

– Розкажи про нього детальніше.

– Це не конкурсна програма. На цей проєкт може податися ветеран або член родини ветерана, який водночас є ФОП (фізичною особою-підприємцем) або самозайнятою особою і є ВПО (внутрішньо переміщеною особою).

Тобто, наприклад, якщо родина ветерана з Чернігівської області переїхала в Чернівецьку і залишається там, перевезла свій бізнес або хоче свою праву там започаткувати, – ми зможемо відшкодувати їх витрати на товари для цього бізнесу згідно тих КВЕДів, які зареєстровані. Відшкодування відбувається в розмірі до 20 тисяч гривень. Якщо людина придбала щось дорожче, вона подає документи, і відшкодування відбувається в межах до 20 тисяч. Якщо щось дешевше – вона може декілька чеків подати, документи, які підтверджують, що була ця закупка. Але це має відповідати КВЕДам.

Тобто якщо людина займається ремонтом автомобілів, і вона придбала набір інструментів – це ок. Але якщо людина по КВЕДах займається ремонтом автомобілів, але вона придбала гриль, то таке ми не зможемо відшкодувати. Тому що це бюджетні кошти.

– Але 20 тисяч гривень це в будь-якому випадку максимальна сума такої підтримки?

– Це максимальна сума для без конкурсних програм.

Зараз ми працюємо над тим, щоб фінансувати вже на більші суми. Але на більші суми будуть конкурсні програми.

В українському законодавстві немає слова “грант”, але мається на увазі, що на фінансування проєкту необхідно буде подати не лише комплект документів, а треба буде обґрунтувати, для чого це, що з цими коштами буде, як вони покращать становище, як вони посприяють розвитку.

– Чи є у вас черга на видачу цих грошей?

– Зараз ще не досить велика кількість заявок. Ми інформуємо про цю програму. Я хотіла б, щоб якомога більше людей скористалися цією можливістю.

Сьогодні я зустрічалася з представниками Генерального штабу, щоб вони через свої канали внутрішньої комунікації повідомили військовослужбовців: якщо ти воюєш, а твоя дружина, наприклад, перукар або робить манікюр, нехай вона подається, в неї є можливість отримати ці кошти. З усіх програм, які зараз держава фінансує, це найбільша сума одноразової виплати. Щоправда, стосується тільки сімей ВПО з УБД.

Скріншот із поясненнями на сайті veteranfund.com.ua

Цей проєкт, який ми умовно називаємо “20 тисяч”, не лише про гроші. Він про родини, про ставлення. Він про те, що:

“Хлопці, поки ви воюєте, ми піклуємося про ваші родини. Ваша родина може тут почати тут щось робити, і подружжя буде менше накручувати себе”.

Це теж елемент психологічної, в тому числі, підтримки. І ми маємо створювати для цих родин дружнє середовище.

– Чи можна очікувати подібної підтримки для тих, хто не виїжджав з місця постійного проживання?

– Я б хотіла. Будемо намагатися це аргументувати і комунікувати з Мінфіном. Але маємо розуміти, що навіть у такому форматі, як є, домогтися, щоб ці кошти були виділені і виплачувалися, було дуже непросто. Тому що це незахищена стаття видатків. А держава зараз намагається не витрачати зайві кошти.

Тому я закликаю кожного військовослужбовця: подзвоніть своїм родинам.
Якщо ваші батьки чи діти займаються бізнесом – нехай подаються на підтримку від УВФ.

Там зрозуміла інструкція (посилання на сайті). Скани документів завантажуються, дуже швидко ми проводимо цю процедуру, і вже людина отримує кошти на свій рахунок.

– Всі чули? Подавайтеся!

Ви такі програми самі придумуєте, чи вам їх спускають “згори”?

– Ні, ми ініціюємо. Мені дуже подобається співпраця з Міністерством. Вона дуже продуктивна.

Ми – маленька організація, яка тільки росте, яка тільки створюється. Це для мене особисто як для керівника серйозний виклик – знайти людей, які були б і фахові, і відповідали б цінностям, плюс, щоб розуміли, хто такі ветерани, військовослужбовці, для яких ця робота була б не просто зароблянням грошей, а ціннісною історією. Хто вкладав би сюди душу.

Ми ще на початку свого шляху. Навіть приміщення ще не маємо – зараз ведемо листування з Фондом держмайна.

Але сайт УВФ ми запустили. Чат-бот запустили буквально в перші тижні війни – там військовослужбовці, їхні родини і члени родин загиблих можуть подивитися по регіону, де які сервіси держава надає, де можна отримати гуманітарну допомогу, де можна евакуюватися, розселитися, отримати підтримку. Чат-бот запустили, сайт запустили, цей проект запустили.

Телеграм-бот:
ua_veteran_bot

Ми запускаємо лінію кризової підтримки – це гаряча лінія, на яку можуть звернутися теж ветерани, їхні родини, родини загиблих й отримати кризову підтримку в момент, коли от рве, треба зараз з кимось поговорити.

Поступово в нас уже заплановано підготовані фахівці для такої кризової підтримки. Вони пройшли двотижневу підготовку саме по роботі в кризових ситуаціях з людьми в напруженому психологічному стані.

– Це як гаряча лінія Міноборони, тільки для ветеранів і членів сімей, і більш людяна?

– Максимально людяна. Нам було дуже важливо, щоб це було максимально людяно.

Це зараз буде підтримка умовно психологічна. Швидше, кризова поки що. Ми можемо порадити, куди йому або їй піти на терапію. А через деякий час, коли ми ці спроможності наростимо, ми плануємо консультації вже з інших питань.

Але для цього нам ще треба наростити спроможність.

Читайте також:
Український ветеранський фонд створив “гарячу лінію” підтримки для ветеранів і їхніх родин

Бізнес, безбар’єрність, родини загиблих

– Які ще готуєте програми для підтримки ветеранів та учасників бойових дій?

– Зараз ми готуємося ще до того, щоб запускати конкурсні програми.

Мені дуже важливо, щоб зараз – у той момент, коли увага всіх зосереджена на бойових діях, – ми розуміли, що вже повертаються поранені з війни, і вони вже потребують підтримки зараз.

Хоча я дуже не люблю це слово. Мені слово “підтримка” разом зі словом “ветеран” просто ріже вухо. Бо насправді це люди, які воювали, пройшли через надзвичайні випробування – вони сильніші, ніж ми. Вони проходять через пекло і повертаються. Наша задача, скоріше, створити їм умови і надати їм можливості. А відомо, що в цивільному житті ветерани після повернення роблять просто неймовірні речі. І це не тільки про бізнес. Це і про створення рішень для армії, адвокація різних питань на рівні держави, на рівні місцевих громад, творчі проєкти, школи та багато іншого.

Наталія Калмикова поруч із Валерієм Залужним, жовтень 2021

Тому, по-перше – це підтримка ветеранського бізнесу. Будемо пропонувати ці програми вже в близькому майбутньому. Тому що ветеранський бізнес – це ще й завжди соціальний бізнес. Немає жодного ветерана, який би не робив свій бізнес і при цьому не брав би на роботу своїх побратимів, не допомагав би родинам своїх загиблих побратимів тощо.

У нас уже створена наглядова рада УВФ, і я ще маю захистити стратегію, але загальне розуміння вже є. Ми будемо за планом фінансувати ветеранський бізнес у сумах більших, ніж 20 тисяч, якщо людина представила проєкт і показала, як ці гроші – 200-300 тисяч, пів мільйона – будуть його розвивати, не залежно від того, який це бізнес.

Ці бізнеси, яким ми надаватимемо кошти, будемо супроводжувати і спостерігати поквартально, наскільки вони рухаються в рамках ними ж запланованого розвитку. І якщо ми бачимо, що в них десь щось не виходить, ми будемо допомагати проаналізувати і все-таки, доточити і покращити ситуацію, залучаючи до цього експертизу.

Другий напрямок ми назвали “безбар’єрність”. Це проєкти, спрямовані на спортивну реабілітацію, на гендерну інтеграцію. Наприклад, на те, щоб підтримувати жінок-ветеранок, які будуть повертатися з війни і які ростять самі дітей. Їм треба і психологічно адаптуватися, і дітьми якось опікуватися, і працювати, щоб на життя заробляти. Тобто ГО або ветеранські організації зможуть до нас подаватися з проєктами, спрямованими саме на отакі речі.

Сюди також входять проєкти з інфраструктурної безбар’єрності. Облаштування майданчиків. Будь-які інфраструктурні речі, які будуть покращувати життя для людей з обмеженими можливостями.

Якщо в якійсь громаді створюється безбар’єрне середовище для УБД з обмеженими можливостями, ми розуміємо, що цим буде користуватися вся громада.

Також це проєкти, спрямовані на те, щоб ветерани не були стигматизовані під час працевлаштування. Тому що насправді… давайте будемо свідомі. Зараз ЗСУ – “боженьки, молодці, ура-ура!” Коли всі злякалися, то визнали: “Слава Богу, у нас є ЗСУ!” Але я чудово пам’ятаю вісім років перед тим. Люди дуже швидко забувають хороше. І знову почнеться: “Я вас туди не посилав” і т. д.

Тому будуть проєкти, пов’язані з тим, щоб вибудовувати в нашій культурі повагу і вдячність до людей, які ризикували життям.

Також ми вже маємо опікуватися родинами тих, хто загинув. Не колись. Тому що “колись” буде пізно.

Окрема програма, яку я хочу, щоб ми запустили, спрямована на дітей загиблих військовослужбовців. Це буде дуже складна тема. Часто-густо це діти, які самі були в травмуючи умовах. Це діти, які часто є ВПО. Тобто кількість стресів, які на цю дитину падають, колосальна. Плюс – мати або батько, хто залишився в живих, теж перебуває в складному психологічному, фінансовому стані. Я хочу, щоб ми це виділили прямо в окрему категорію.

Ми це будемо захищати ці проєкти перед наглядовою радою, комунікувати і погоджувати з Мінфіном. Тому що ми можемо витрачати кошти тільки в рамках тих програм, які не дублюють програми інших міністерств. Тобто нам треба буде це побудувати так, щоб ми не дублювали. Плюс, звичайно, залучати небюджетні кошти. Тому що кількість людей буде колосальна.

– Чи є вже у вас позабюджетні джерела фінансування? Які саме? І чи є іноземні партнери, які допомагають розширити оці межі?

– Так, ось до нас уже зайшли кошти. Три мільйони гривень позабюджетних. Це від ГО “Razom for Ukraine”, яка працює в США.

Надалі це буде фандрайзинг. Ми вже ведемо перемовини з великими міжнародними організаціями, які працюють на території України, пропонуємо себе, Український ветеранський фонд, як оператора бюджетів із відповідних програм. Оскільки ми зможемо проконтролювати, допомогти досягти поставлених цілей. Плюс експертиза нашої команди у ветеранському військовому середовищі висока – у нас всі якимось чином працювали з військовими і з ветеранами. А знання цільової аудиторії дуже важливе.

“На фронт повернулися приблизно 80% ветеранів з УБД”

Також ми плануємо випустити аналітику і подивитися, а хто ж такий ветеран станом на липень 2022 року. Це дасть і нам, і іншим стейкхолдерам краще розуміння точки прикладання зусиль.

Наталія Калмикова (попереду друга ліворуч) на “Марші захисників” 2020 року в колоні фонду “Повернись живим”

У нас ще є певний план… Я поки що не хочу спойлерити. Коли у нас буде вже запускатися, ми обов’язково вам розкажемо.

– Це якась промокампанія буде?

– Ох***енна промокампанія! Так, має бути! У всякому разі, я вже маю людей з-за кордону, які в це повірили і які готові в це інвестувати. Тому що насправді, я вважаю, що наші ветерани – це унікальна історія за багато десятиліть.

Тобто ці люди – насправді, це супергерої. Я дещо скептично ставилася, коли дезто з них казав: ну, ось почнеться, тоді я знову піду. Але дійсно пішли! Все лишили. По троє дітей, по п’ятеро, бізнес, який був прибутковий – зідзвонилися, зорганізувалися, пішли, стали і ї***ашать. І це насправді дуже круто.

Якби не було людей, які воювали попередні вісім років, якби вони не були в лавах ЗСУ на момент 24-го числа, якби не повернулися ті, хто перед цим звільнився, – дуже велике питання, що було б з нами зараз.

– Мотивовані люди, які ще й мають військовий досвід, – це основна перевага ЗСУ.

– Абсолютно. Це перевага нашої країни в цілому, я б сказала.

– А чи є статистика, скільки людей зі статусом УБД повернулося в армію після вторгнення?

– Я збираюся це порахувати. У нас є така амбіція.

– А поки що не зрозуміло, хоч приблизно?

– Десь 80% і тих, хто мав статус учасника бойових дій.

Ось буквально вчора-позавчора приїжджали дослідники з Вестпойнту, фахівці з ведення боїв в міських умовах. Я їм три дні розказувала, що от, у нас є добровольці, ДФТГ, тероборона, яка в складі ЗСУ – ветерани, які повернулися на війну.

Американці з ними зустрічалися, усвідомили все це і кажуть: “Це magic! Реально magic!”

Справді, це те, чим ми маємо пишатися, зберігати, й оцю формулу якось зберегти.

Наталія Калмикова і Дмитро Лиховій перед інтерв’ю

– У чому полягає ця формула?

– Ця формула лежить насправді в цінностях людей, які повернулися воювати. На цьому слід і будувати країну, і дітей ростити. Це те, на чому будується стійкість України.

Читайте також:
У боях на Київщині загинув Денис Котенко “Шкіпер”
– співробітник Мінветеранів, ультрас “Дніпра” і боєць полку “Азов”


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".