Звільнена Харківщина: як ми вивозили важкохворих із Циркунів після деокупації

 

автор: Олексій Барановський
з Харківської області
фото автора

Село Циркуни, що на північній околиці Харкова, звільнили від російських загарбників 7 травня. Під окупацією воно було з перших днів війни. Зараз бої тривають уже за кілька кілометрів на північ від селища, в бік кордону РФ, а з Циркунів проводять адресні евакуації.

Кореспондент “Новинарні” був присутній при вивезенні з Циркунів лежачого пацієнта екіпажем швидкої допомоги.

Визволення і виїзд

По дорозі від Харкова до Циркунів, біля зруйнованого ангару та відірваної башти російського танка, ми натикаємося на загрузлу автівку бійців “Кракена”. Хлопці невдало здали назад і провалилися двома колесами у вирву від обстрілу.

З напрямку села Циркуни росіяни обстрілювали артилерією харківський район Північна Салтівка

“Кракен” – підрозділ Сил оборони України, сформований на основі харківського “Нацкорпусу” та Азовського руху. Він дуже прислужився у деокупації сіл під Харковом. Карета нашої швидкої цього разу послужила буксирувальним тягачем для “Кракена”.

Розбита техніка ЗС РФ на в’їзді до Циркунів

Екіпаж швидкої спеціального призначення складається з трьох осіб – кардіолога Тимофія, волонтера-терооборонівця Семена та добровольця Дмитра, раніше – художника з освітлення одного з концертних залів Харкова. Кожен знайшов своє місце на війні, про яке до 24 лютого не міг і думати.

В’їзд у село Циркуни

Вже за кілька хвилин ми в’їжджаємо до звільнених Циркунів. До війни тут проживало більше 6 тисяч людей.

Охочих залишити село централізовано вивезли автобусами в перші дні після звільнення. Утім у Циркунах залишається достатньо місцевих жителів.

Біля одного з подвір’їв зібралося стихійне віче, яке обговорює останні вісті.

Ми приїхали за лежачим хворим Віктором Зінченком. Однак його дружина Лідія одразу заявляє, що їхати не хоче.

Коли всі її аргументи про “не встигли зібратися”, “треба зателефонувати доньці” і “на кого я залишу господарство” відкинуті екіпажем швидкої, останній аргумент Лідії виявився найвагомішим: “без кішки не поїду”.

Доброволець Дмитро та Лідія Зінченко

Читайте також:
На Харківському напрямку ЗСУ покращують тактичне положення, – Наєв

“Прощання слов’янки” на повторі

Поки екіпаж швидкої спілкується з нею, я підходжу до сусідів.

Едуард і Галина Кухтіни теж не хочуть нікуди виїжджати, благо, їхній будинок російські війська не зруйнували, а тільки трохи посікли уламками.

“Багато жителів Циркунів поїхали до Росії, поки ми були в окупації. Не витримали. В Україну виїхати не можна було, а під обстрілом жити страшно”, – пояснює Едуард. До російського кордону з Циркунів – якихось 25 км.

Під час обстрілів Кухтіни ховалися у криївці, власноруч виритій для господарських потреб. Кажуть, підвалу під будинком через особливості ґрунту в них немає.

Едуард Кухтін показує льох, де вони ховалися від обстрілів

Наскільки можна зрозуміти зі слів місцевих, рахунок загиблих у селі за час окупації іде на десятки.

В основному жителі Циркунів гинули через артилерійські обстріли, адже село перебувало на лінії вогню.

Востаннє кілька людей загинули буквально кілька днів тому, вже після звільнення села від загарбників: по будинку прилетів ще один російський снаряд.

Звірств проти цивільного населення з боку окупантів у цій частині села начебто не було. Але рашисти забирали в селян машини, харчі. Також селилися у приватних будинках, із яких поїхали господарі.

Галині Кухтіній за період двомісячної окупації найбільше запам’ятався моральний тиск… за допомогою музики, яку транслювали росіяни.

“Поставили колонки та цілий день крутили дві пісні на постійному повторі – “День перемоги” Кобзона та “Прощання слов’янки”. Це з глузду з’їхати можна було від такого концерту”, ​​- каже Галина.

Ще чим їй запам’яталися окупанти – це роздачею простроченої російської гуманітарки, яка вже починала псуватися.

“Допомога” від мародерів

Кішка Лідії Зінченко тим часом знайшлася, й останню перешкоду на шляху до вивезення подружжя пенсіонерів знято.

Пані Лідія, розглядаючи напис PRESS на моєму бронежилеті, не забуває вказати, що вже мала “задоволення” спілкуватися з військовим кореспондентом. Щоправда, російським. Їй тоді теж окупанти привезли “гуманітарну допомогу”.

Башта знищеного російського танка неподалік від Циркунів

“Привезли нам якось продукти, камеру свою під носа пхали… Довелося взяти”, – з роздратуванням згадує пенсіонерка. “Тільки продукти у них наші були, українські, крадені. Вони супермаркет перед цим зламали і нам наші ж продукти роздавали. Я ж асортимент нашої крамниці знаю”, – додає жінка.

Читайте також:
Воїни 92 омбр показали зачистку звільненого села на Харківщині. ВІДЕО

Ще один поранений

По дорозі назад у Харків, біля відірваної башти танка, нам знову доводиться зупинитися. Просто-таки зачароване місце. Автівка із двома бійцями з лінії вогню відчайдушно сигналить швидкій ззаду. Виявляється, один із солдатів ЗСУ має легке поранення руки – посікло осколками.

Тимофій перев’язує бійця ЗСУ з передової

Йому тут же обробляють рану, роблять перев’язку та консультацію. Вже ввечері “трьохсотий” планує знову повернутись на передову, треба лише накласти шви.

На фінішній точці евакуаційного маршруту нас зустрічає донька Лідії та Віктора Зінченків – Надія. Вона не може стримати сліз, побачивши привезеного зі звільненого села лежачого батька.

Північні околиці Харкова вже п’ять днів не обстрілюють. Завдяки тому, що ворога вигнали з Циркунів та інших сусідніх сіл.

Дочка Надія зустрічає Віктора Зінченка в Харкові

У ранковому зведенні від Генштабу читаємо: “На Харківському напрямку ворог активних бойових дій [минулої доби] не проводив. Основні зусилля зосереджував на забезпеченні відведення своїх військ від міста Харків, утриманні зайнятих позицій та маршрутів постачання”.

Читайте також:
За добу деокуповано ще шість населених пунктів на Харківщині

 

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".