Кого і як каратимуть за колабораціонізм

Геннадій Карпюк
Мінреінтеграції ТОТ

У ці дні практично побутовим у розмовах багатьох українців стало слово “колаборант“. Правоохоронці майже щодня звітують, а ЗМІ повідомляють про непоодинокі випадки викриття наших співгромадян, які пішли на співпрацю з окупантом.

Український законотворець таки зміг, хоч і аж на третій тиждень після нападу Росії, ухвалити надзвичайно актуальний у такий час закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)”.

Уже з 15 березня цей закон діє, і завдяки його застосуванню вдається виводити на чисту воду серед звичайних громадян та посадовців як свідомих рашистів, так і ситуативних їхніх союзників-пристосуванців (від чого їх провина не стає значно меншою).

Тому варто докладно розібратися з цим явищем і розтлумачити його сутність та відповідальність за ту чи іншу допомогу ворогу. Особливо це важливо знати тим громадянам України, які опинилися в тимчасовій окупації.

Непростий вибір громадянина в окупації

Отже, колаборантом є особа, яка усвідомлено співпрацює з окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній державі.

Зрозуміло, що війна є великим викликом для будь-якого соціуму. І Україна – не виняток. У воєнний час синхронно вступають у гру закони захисту держави і – буквально на рівні підсвідомого, природних рефлексів – закони біологічного виживання.

Потрапивши у складні, часто загрозливі для життя обставини, кожна людина опиняється перед необхідністю самостійно визначати модель поведінки в цій ситуації. Певно, що хтось, переважно із суто приватних причин, обирає варіант не захисту Вітчизни і навіть не втечі від війни.

Є також ті, хто тільки й чекав цього моменту, щоб із політичних чи бізнесових мотивів стати на сторону окупанта й отримати з того максимальну вигоду. Таких насправді небагато, бо це є очевидним злочином навіть у звичаєвому праві первісних людей, не кажучи про нинішній час.

А ще частина людей на своєму рівні (наприклад, дрібні чиновники місцевого рівня) не могли піти на співпрацю з окупантом, але залишилися, так би мовити, “просто виконувати свою роботу”.

Так от, насправді такі люди теж є колаборантами.

Хай і нижчого рангу, зі своєю шкалою “внутрішнього виправдання”. Але вони також скоюють злочин, допомагаючи окупанту встановлювати його владу як побутову “нормальність”.

Від агента генштабівського рівня до перевертнів із поліції

“Мітинг” колаборантів у Херсоні

А тепер про те, скільки таких поплічників окупанта викрито офіційно.

Є статистика МВС України, яка свідчить про те, що станом на 13 квітня, починаючи з 24 лютого 2022 року, розпочато понад 12,5 тисячі кримінальних проваджень щодо цього блоку злочинів.

Із них:

• за порушення законів та звичаїв війни – 4561 провадження;
• за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – 1431;
• за колабораційну діяльність – 188;
• за диверсії – 36;
• за планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни – 8;
• за теракт – 10;
• за державну зраду – 12.

Поліція збирає фактаж, яким потім опікуються в межах розслідування інші компетентні органи, зокрема і Міжнародний кримінальний суд. Скажімо, за підслідністю до СБУ передано понад 2,5 тисячі таких кримінальних проваджень.

Серед фігурантів цих проваджень немало осіб, які обіймали досить високі посади або мали значну вагу в суспільстві. І йдеться не лише про Віктора Медведчука.

Приміром, контррозвідка СБУ затримала агента російських спецслужб, який зробив в Україні серйозну кар’єру на посадах в адміністрації колишнього президента та інших держструктурах. При цьому свого часу він працював на головне управління Генштабу Збройних сил РФ (!) – завербований після того, як утік із Донеччини в Бєлгород. Агент отримав псевдонім “Регін” і мав здобувати секретну інформацію державної ваги.

Починав свою кар’єру Регін у суді, згодом працював в одному з департаментів президентської адміністрації, після того служив у ЗСУ. І збирав компромат на різних посадовців.

З початком широкомасштабного вторгнення РФ зловмисник накопичував досьє на українських силовиків, нашу зброю й військову техніку. Але співробітники Харківського СБУ встановили його місцеперебування і схопили на Донеччині. Нині зраднику загрожує довічна неволя.

Є колаборанти з-поміж місцевих “аборигенів”, які за надавали окупантам розвіддані про дислокацію підрозділів ЗСУ, їх озброєння та переміщення. Хтось за винагороду став коригувальником обстрілів та нальотів авіації, дехто слідкував за роботою правоохоронців, рятувальників чи залізниці.

Зібрані дані вони здебільшого передавали на спеціально створені Telegram-канали.

Сумно визнавати, що є такі випадки, коли одразу п’ятьом поліцейським висували обвинувачення у зраді – як то сталося на Луганщині. Вони добровільно перейшли у стан ворога і стали “народними міліціонерами”.

“Вас добре видно з Києва: отримаєте сповна!”

Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, говорячи про намагання Росії встановити на окупованих землях структури самопроголошеної влади, нещодавно зазначила: усі дії колаборантів зафіксовані і відповідальність буде неминучою.

“Вас добре видно з Києва. Ми знаємо все, що ви робите, всі ваші домовленості та усе, що ви намагаєтеся приховати. Але не вдасться – це я вам особисто обіцяю.

За все, що зараз відбувається на території, яка на жаль, поки що є непідконтрольною українській владі, ви отримаєте покарання сповна. І це не лише 15 років за ґратами, які на вас чекають відповідно до 111-ї статті Кримінального кодексу України. Ви сядете на лаву підсудних у міжнародному суді – нарівні з окупантами, які знищують наших людей”, – запевнила Верещук.

Покарання за держзраду: штрафи, довгі роки у в’язниці й обмежені громадянські права

І якщо мова зайшла про найцікавіше – покарання за колабораціонізм та державну зраду, то маємо з’ясувати: що саме в цьому контексті заборонено законом і кого вважатимуть колаборантом?

Оскільки відповідну кримінальну відповідальність впроваджено відносно недавно, багато хто на тимчасово окупованій території цих нюансів не знає. А варто.

Отже, колаборантом вважатимуть того, хто публічно:

• заперечує збройну агресію чи окупацію;
• підтримує рішення і дії держави-агресорки, її війська;
• підтримує незаконні вибори і референдуми на тимчасово окупованій території;
• співпрацює з державою-агресоркою, її військом, добровільно обіймає посади в незаконних органах влади;
• організовує і проводить незаконні вибори, референдуми на ТОТ;
• передає окупантам матеріальні ресурси;
• пропагує у навчальних закладах;
• проводить господарську діяльність у співпраці з окупантами.

Яким є покарання за колабораціонізм?

Законодавець у цьому випадку передбачає широкий спектр реагування Феміди, залежно від тяжкості скоєного: два роки виправних робіт, арешт на 6 місяців або штраф у розмірі до 10 тисяч мінімумів доходів (170 тисяч гривень), позбавлення волі на 3–15 років – і аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Також колаборанта можуть позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (від 10 до 15 років).

А якщо окупантів підтримує не людина, а, наприклад, підприємство, то закон дозволяє ліквідувати таке підприємство в судовому порядку. Якщо ж воно розташоване на окупованій території, справу розглядатиме суд сусідньої області або той, який визначать за процесуальною процедурою.

Варто наголосити, що тут відповідальність несуть і політичні партії, громадські та релігійні організації, профспілки: якщо співпрацю такої організації з окупаційним режимом чи допомогу ворожій армії буде доведено, її можуть заборонити.

Щодо тих колаборантів (зрадників), які переховуються на окупованій території або в державі-агресорі, законотворці передбачили процедуру спеціального (заочного) судового розслідування без присутності підозрюваного чи обвинуваченого. Прокурору достатньо довести, що фігурант перебуває на окупованій території чи на території ворожої країни.

Окрім того, засуджені колаборанти матимуть низку обмежень і після відбуття покарання. Їм заборонять долучатися до виборчого процесу всіх рівнів як члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені представники кандидата на пост президента України, довірені особи кандидата на пост президента України, представники партії в ЦВК, кандидати на пост місцевого депутата та місцевого голови.

Також вони не зможуть вступати на військову службу, отримувати допуск до держтаємниці тощо.

В офісі генерального прокурора наголошують, що правоохоронні органи відстежують у контексті співпраці з окупантами діяльність як усіх посадових осіб, так і звичайних громадян.

Читайте також:
Прокуратура оголосила підозру в держзраді колабораційному голові Маріуполя Іващенку з “ОПЗЖ”

Ексмеру Рубіжного повідомили про підозру в колабораціонізмі