Річна національна програма “Україна-НАТО” на 2022 рік: пропозиції громадськості й експертів

 

автор: Катерина Петренко

“…Відбувається наша зустріч у дуже непростий час, коли йдуть міжнародні перемовини між агресором Путіним і НАТО. Коли Росія ставить під сумнів те, що Україна взагалі має право щось вирішувати, а наші західні партнери підтверджують, що вони сприймають нас як рівного собі”, – так розпочав зустріч Ради громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії “Україна-НАТО” координатор апарату ініціативної групи Остап Кривдик.

Цього тижня члени Ради громнагляду та залучені експерти провели обговорення пропозицій і змін до Річної національної програми на 2022 рік. Об’єднаний перелік став результатом експертних обговорень та консультацій, з урахуванням позиції громадськості.

Річна національна програма “Україна-НАТО” – наша внутрішня “дорожня карта” наближення до євроатлантичних стандартів. Зміни до цьогорічного проєкту програми, запропоновані експертами, ще можливо внести, оскільки президент Володимир Зеленський має затвердити документ уже після 31 січня.

У зв’язку з цим Рада громадського нагляду за участі представників експертного середовища та громадськості готує звернення до президента, яке буде підкріплене адвокаційною кампанією. Воно включає об’єднаний список конкретних пропозицій, щоб встигнути до підписання указу про РНП-2022 та забезпечити прозорий публічний моніторинг її виконання.

Остап Кривдик запевнив, що Рада громадського нагляду має комунікацію з парламентськими та урядовими партнерами і планує спільні формати.

“Апгрейд” програми

Учасники обговорення заявили, що загалом потрібно переглянути принципи та алгоритм формування Річних національних програм “Україна-НАТО”:

  • формувати програми відповідно до цілей та завдань, а не шляхом міжвідомчого погодження;
  • зосередитися на обмеженій кількості інституційних реформ – замість закладання в РНП поточної діяльності міністерств та відомств;
  • формувати РНП в єдиному центрі та єдиною групою фахівців;
  • залучати до формування та обговорення програми представників громадянського суспільства та експертів;
  • публічно звітувати про виконання РНП.

Андрій Левус

Уже зараз Рада громнагляду рекомендує Кабінету Міністрів провести публічний звіт виконання Річної національної програми “Україна-НАТО” за 2021 рік. А також – розглянути внесення змін до чинного Положення про РНП, щоб конкретизувати термін затвердження РНП та залучити громадськість до формування і моніторингу виконання програми.

“Щоб ефективно рухатись далі до нашого спільного євроатлантичного дому, треба дуже серйозно сфокусувати Річну національну програму та окреслити пріоритети. Головне, щоб РНП відповідала потребам самого життя. Бо після того, як ми її розібрали, складається враження, що деякі її частини – з паралельної реальності взагалі, а інші

– це просто смітник, куди певні міністерства та відомства покидали свої відомчі плани діяльності на рік”, –

пояснив член координаційної ради “Руху опору капітуляції” Андрій Левус – народний депутат України VIII скликання та ексзаступник голови СБУ у 2014 році.

Ключові напрямки від громадськості й експертів

Загалом, Рада громадського нагляду програми “Україна-НАТО” визначила такі точкові напрямки для коригування та пріоритетні пропозиції.

  • Реформа Служби безпеки України
    має передбачати позбавлення СБУ нехарактерних функцій, посилення контррозвідувального напрямку та забезпечення парламентського та громадського контролю над діяльністю спецслужб

“СБУ готується до своєї найбільшої реформи за весь період існування. Служба пройшла кілька хвиль кадрових чисток, формальних люстрацій, проте за своєю структурою і призначенням залишається спадкоємцем радянського КГБ. Вона продовжує виконувати правоохоронні функції, залишається мілітаризованою системою з обмеженим внутрішнім та зовнішнім контролем, що стає передумовою для вчинення зловживань і порушень прав людини”, – констатував доктор юридичних наук, старший науковий співробітник ДНУ “Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України” Ігор Корж.

“Метою національної програми має стати трансформація Служби у невелику мобільну технологічну структуру з вичерпним переліком завдань: контррозвідкою, боротьбою з тероризмом та охороною державної таємниці. Це основні завдання, на думку наших зарубіжних експертів. Інші функції мають перейти іншим державним органам”, – зазначив Корж.

За його словами, важливими аспектами реформи є демілітаризація СБУ – перетворення на цивільну службу зі спецдержавними званнями й позбавлення можливостей боротись з корупцією.

Учасники обговорення

 

  • Реформи для забезпечення безперебійної роботи антикорупційних органів
    мають увінчатись забезпеченням інституційної незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

“У жовтні минулого року парламент прийняв новий закон про НАБУ, яким змінено статус Бюро відповідно до рішення Конституційного Суду України, а також змінено порядок відбору нового директора, тому що повноваження чинного закінчуються у квітні 2022 року. Дуже важливо провести прозорий, чесний, неупереджений конкурс на посаду директора НАБУ, з чітким дотриманням визначеною законом процедурою”, – наголосила експертка “Центру протидії корупції” Олена Галушка.

“Також зараз фінальний етап відбору нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Комісія вже визначила переможця, але через саботаж з боку представників парламентської квоти відбіркової комісії не відбувається затвердження фіналіста. Критично важливо, щоб фіналіст-переможець був нарешті призначений. Це сприятиме ефективній взаємодії САП і НАБУ”, – переконана представниця “ЦПК”.

За словами фахівця експертки, також необхідно забезпечити інституційну незалежність САП від Офісу генпрокурора України шляхом змін до законодавства та внести зміни до КПК України, щоб визначити гарантії невтручання інших органів у діяльність антикорупційних.

Крім того, важливо гарантувати невтручання у юрисдикцію Вищого антикорупційного суду.

Читайте також:
Посли G7 зреагували на зрив конкурсу на посаду голови САП

 

  • Реформи судової системи та Конституційного Суду
    слід спрямувати на оновлення складу Вищої ради правосуддя, відновлення системи військової юстиції, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в новому складі, реформу КСУ

“Цього року має відбутись перевірка етичною радою членів Вищої ради правосуддя  та кандидатів до неї, а також конкурсною комісією за участі незалежних міжнародних експертів відбір до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це вже передбачено чинним законодавством.

Також у нас є дві законодавчі прогалини, які навіть за умови успішного перезавантаження цих органів не дають зробити суддівський корпус доброчесним. Це закон щодо механізму моніторингу життя суддів. Механізму вже немає кілька  років, що дозволяє суддям уникати відповідальності й вести несумісний з посадою судді спосіб життя. І також це відсутність кримінального покарання за зловживання суддями своїми повноваженнями”, – розповів голова правління фундації DeJure Михайло Жернаков.

Також, наголосив він, слід не забувати про проблесні ОАСК та КСУ.

 

  • Реформи в оборонних закупівлях
    мають вилитись у приведення до стандартів НАТО системи державної таємниці, забезпечення прозорості оборонних закупівель, управління оборонними ресурсами за системою ППБВО (планування, програмування, бюджетування, виконання та оцінки)

“У нас найбільша проблема існує в ланці між оборонним плануванням й оборонними закупівлями. Тобто в середньостроковому плануванні, яке в нас відоме як різні державні цільові оборонні програми. Вони радше є списком побажань до Санта-Клауса, ніж реальним програмним документом. На цьому багато наголошували, це розуміють і в Міністерстві оборони, але в РНП безпосередніх задач для створення повноцінної системи управління ресурсами ще немає. Хоча в комітеті є бажання все ж таки створити необхідну законодавчу базу”, – розповів Артур Переверзєв – керівник Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки МО оборони Великої Британії.

 

  • Вживання невідкладних заходів щодо енергетики
    слід спрямовувати на створення додаткового оперативного запасу паливно-мастильних матеріалів, консультації з NATO Energy Security Center of Excellence, створення запасів енергоресурсів для проходження опалювального сезону 2022-2023 рр.

“Це надзвичайно важливо, бо ми вже двічі отримали й зараз продовжуємо отримувати урок, як входити в зимовий період з нижчими від мінімального запасами вугілля і всіма можливими наслідками. Тобто необхідно, щоб підземні сховища газу були заповнені до рівня не менше 19 мільярдів куб. метрів на наступний сезон, а вугілля на складах теплоелектростанцій складало не менше 3 мільйонів тонн”, – зауважив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису “Чорноморська безпека” Михайло Гончар.

Михайло Гончар

  • Реформа антимонопольного законодавства
    покликана забезпечити незалежність Антимонопольного комітету та розширення повноважень АМКУ.

“На 2022 рік ми пропонуємо цілком реальний план до виконання – це те, що міститься в зобов’язаннях із Міжнародним валютним фондом, в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це стосується фінансової та операційної незалежності Антимонопольного комітету, прозорої конкурентної деполітизованої процедури обрання та звільнення керівників АМКУ, посилення слідчих повноважень та подвійного кола оскарження, які сьогодні дуже часто використовують впливові компанії, щоб уникати відповідальності”, – заявила представниця комунікаційної платформи “Ліга антитрасту” Агія Загребельська.

“Також це прозорість Антимонопольного комітету, бо зараз левова частка інформації недоступна для широкого загалу, як і можливість об’єднання споживачів, громадян, колективних підприємців для подання колективних заяв в АМКУ.

Коли ми маємо справу з великими гравцями ринку, а “клієнти” АМКУ – це великі гравці, то лише синергія зусиль громадянського суспільства і малого й середнього бізнесу може допомогти їм перемогти у цій боротьбі, коли сили нерівні”, – повідала Загребельська.

Про Раду громадського нагляду і Річну програму NUC

Рада громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО має на меті шляхом моніторингу нормативно-правових дій, надання експертної оцінки та адвокації сприяти реалізації реформ та заходів, передбачених Річною нацпрограмою для наближення України до отримання Плану дій щодо членства в НАТО.

Це координаційна платформа, яка включає в себе представників експертного середовища, громадських діячів, науковців тощо.

В установчому засіданні Ради громадського нагляду брали участь:

● Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
● Ігор Козак, громадський діяч, бізнесмен, Канада
● Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису «Чорноморська безпека».
● Йосиф Зісельс, виконавчий співпрезидент Ваад України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України
● Володимир Огризко, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр.
● Юрій Бутусов, головний редактор сайту “Цензор.нет”
● Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
● Юлія Кузьменко, дитячий кардіохірург, громадська діячка
● Стефан Романів, віцепрезидент Світового конгресу Українців, Австралія
● Олексій Гарань, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. професор кафедри політології НаУКМА
● Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ

Заявлено, що партнерами РГН можуть стати всі політичні партії, громадські об’єднання та окремі громадяни, які підтримують євроатлантичний курс України. Результати діяльності РГН не можуть бути використані будь-якою політичною силою для передвиборчої боротьби. Доступність моніторингів, публічність діалогу влади опозиції та громадянського суспільства, об’єктивне інформування громадськості про обставини та роль відповідальних осіб на шляху прийняття рішень необхідних для отримання ПДЧ НАТО – є одним з основних принципів діяльності РГН.

Річні національні програми під егідою Комісії “Україна-НАТО” розробляються Кабінетом Міністрів України разом із західними партнерами та затверджуються указами президента України. Так, минула програма булу затверджена указом президента Зеленького від 11 травня 2021 року №189/2021.

Як зазначено в комюніке саміту НАТО в Брюсселі від 14 довтня 2021 року, Річні національні програми Комісії “Україна-НАТО” (NUC) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках NUC, для досягнення своєї мети – отримання ПДЧ та впровадження принципів і стандартів НАТО.

Читайте також:
Індекс виконання Річної національної програми “Україна-НАТО”:
коментарі експертів та створення Ради громадського нагляду

Інструмент річних нацпрограм на шляху України до НАТО: експерти виступили з пропозиціями до уряду

матеріал підготовлено за сприяння Фундації “Вільні люди”

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".