підготувала: Людмила Кліщук
В Україні презентували індекс виконання урядового плану заходів Річної національної програми “Україна-НАТО”. Станом на кінець листопада 2021 року він склав 57,5%.
Цифри озвучили в понеділок, 29 листопада, під час установчого засідання Ради громадського нагляду програми “Україна-НАТО”.
Координатор експертів ініціативної групи з формування Ради громадського нагляду Дмитро Бібік представив проміжне оцінювання виконання урядового Плану заходів Річної національної програми “Україна-НАТО” на 2021 рік.
Структура плану заходів Річної національної програми – масштабна. Йдеться про:
Щоб оцінити РНП, експерти розробили індекс виконання – це критерій, який відображає прогрес виконання заходів.
Увесь масив заходів розбили на 12 тематичних напрямків. Кожен експерт виконував ступінь виконання певного заходу: 1 – захід виконано, 0,5 – виконано частково або перебуває в процесі виконання; 0 – якщо не виконано чи немає інформації.
“Згідно з нашою методикою оцінювання, виконано 711 балів із 1237 можливих. Таким чином відсоток виконання складає 57,5%. Якщо придивитися більш детально до оцінок по галузях, можна побачити, що заходи в секторах оборони та безпеки виконано на 65% та майже 60% відповідно. Заходи у сфері міжнародної політики – на 82%. за напрямом економіки, антимонопольної сфери виконання складає близько 35%, за напрямком енергетики – близько 37%”, – назвав цифри Дмитро Бібік.
Дмитро Бібік (крайній зліва)
З того, що виконано, експерти відзначають: затвердження Стратегії комунікації з питань Євроатлантичної інтеграції України до 2025 року; затвердження низки доктринальних документів з підготовки і застосування ЗСУ та інших сил оборони; відновлення відповідальності за неподання декларацій; ухвалено кілька законів щодо стимулювання розвитку екологічного транспорту.
З того, що недопрацьовано: не затверджено Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки; не напрацьовано нормативно-правову базу для функціонування систему оборонних закупівель; не виконано низку заходів з упорядкування питань авіації, організації повітряного руху і використання повітряного простору; не виконано унормування для забезпечення розвитку інфраструктури для експорту та імпорту енергоносіїв в Україні тощо.
Заступник голови СБУ в 2014 році, народний депутат України 8-го скликання Андрій Левус пояснив, як виникла рада громадського нагляду.
“Важливо, щоб на риторичне питання президента “чому Україна дотепер не в НАТО?” була аргументована й зрозуміла відповідь. Думаю, що до виникнення нашої ініціативи спонукав сам президент, бо ми теж задалися цим питанням. Саміт НАТО, котрий відбувся в червні цього року, дав просту однозначну формулу щодо того, що треба робити Україні, щоби бути в НАТО. Йдеться, зокрема, про ПДЧ, а пунктом другим цього параграфу, який був присвячений Україні, стала власне річна національна програма Україна-НАТО. Ця програма не є якимсь загальним набором слів, вона вводиться в дію указом президента”, – сказав Левус.
Андрій Левус (у центрі)
Він наголосив, що річна національна програма стосується не лише тем національної безпеки та оборони, а великий блок питань в ній присвячений темі верховенства права, чесних судів, реформи правоохоронних органів, СБУ.
“Це і питання інформаційної безпеки, і багато структурних речень. Це наскрізна програма реформування, реконструкції України, щоб відповідати не якимось стандартам калібрів гармат, а відповідати цінностям НАТО. Базові цінності мають співпадати. Не може існувати ОАСК імені Вовка і Україна в НАТО. Це діаметрально протилежні полюси. Наша програма допомагає об’єктивно та неупереджено перевірити, чи дійсно влада реалізовує закони”, – наголосив Левус.
Для конструктивної роботи Ради громадського нагляду експерти та присутні висловили думку, що вона має бути аполітичною.
До продуктивного діалогу запрошено провладні і опозиційні політичні сили. Зазначили, що без цього неможливий поступ України до Європи та НАТО.
Учасники установчого засідання констатували, що світова історія має приклад, коли держава в стані конфлікту стала членом Альянсу – йдеться про Західну Німеччину, котра не мала означених кордонів, але в 1955 році стала членом Альянсу.
Рада громадського нагляду – це координаційна платформа, яка включає в себе представників експертного середовища, громадських діячів, науковців тощо.
В установчому засіданні Ради громадського нагляду у форматі Zoom-вебінару взяли участь:
● Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
● Ігор Козак, громадський діяч, бізнесмен, Канада
● Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису «Чорноморська безпека».
● Йосиф Зісельс, виконавчий співпрезидент Ваад України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України
● Володимир Огризко, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009
● Юрій Бутусов, головний редактор сайту “Цензор.нет”
● Антон Сененко, Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
● Юлія Кузьменко, дитячий кардіохірург, громадська діячка
● Стефан Романів, віце-президент Світового конгресу Українців, Австралія
● Олексій Гарань, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. професор кафедри політології НаУКМА
● Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
Координатором апарату ініціативної групи з формування Ради громадського нагляду став Остап Кривдик.
Під час першого засідання було презентовано концепцію РГН, затверджено положення про РГН.
Мета створення Ради громадського нагляду (РГН) – виконання Річної національної програми під егідою Комісії “Україна-НАТО”: забезпечення своєчасної реалізації реформ передбачених Річною національною програмою під егідою Комісії Україна-НАТО, шляхом моніторингу, експертизи та адвокації.
Заявено, що партнерами РГН можуть стати всі політичні партії, громадські об’єднання та окремі громадяни, які підтримують євроатлантичний курс України. Результати діяльності РГН не можуть бути використані будь-якою політичною силою для передвиборчої боротьби. Доступність моніторингів, публічність діалогу влади опозиції та громадянського суспільства, об’єктивне інформування громадськості про обставини та роль відповідальних осіб на шляху прийняття рішень необхідних для отримання ПДЧ НАТО – є одним з основних принципів діяльності РГН.
Річна національна програма під егідою Комісії “Україна-НАТО” 2021 на рік (РНП) розроблялась Кабінетом Міністрів України разом з західними партнерами та затверджена Указом Президента України від 11 травня 2021 року номер 189/2021.
Як зазначено в комюніке саміту НАТО в Брюсселі від 14.10.2021, Річні національні програми Комісії “Україна-НАТО” (NUC) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках NUC, для досягнення своєї мети – отримання ПДЧ та впровадження принципів і стандартів НАТО.
Читайте також:
Для ПДЧ або членства в Альянсі недостатньо лише виконання певних критеріїв, – НАТО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
