Кремль прокоментував події в Казахстані

Протести в Казахстані є внутрішньою справою цієї країни, але Росія “уважно стежить” за розвитком подій.

Про це заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков у середу, 5 січня.

“Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми”, – цитує Пєскова “Радіо Свобода”.

Пєсков також наголосив на важливості того, щоб у ситуацію ніхто не втручався ззовні. У Росії, додав чиновник, влада Казахстану допомоги не просила.

Про ситуацію в Казахстані висловились і в МЗС Росії:

“Уважно стежимо за подіями в сусідній братській країні. Виступаємо за мирне вирішення всіх проблем у рамках конституційно-правового поля та діалогу. Сподіваємось на якнайшвидшу нормалізацію ситуації в країні”.

Читайте також:
У Казахстані висунули нові вимоги до влади, згадавши Україну

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також у містах Актау, Актобе, Шимкенті на півдні, Оралі на заході, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. Поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

У містах Жанаозен та Актау на заході Казахстану сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни до необхідного рівня – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та відхід від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який нині формально є головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролює ухвалення всіх важливих рішень. Також висуваються вимоги щодо прямих виборів акімів, повернення конституції 1993 року тощо.
5 січня глава держави оголосив про звільнення свого попередника Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни і сам обійняв цю посаду. Відставка Назарбаєва була однією з вимог протестувальників.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. По всьому Казахстану оголошено надзвичайний стан, заблоковано інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримують як протестувальників, так і журналістів.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.

Читайте також:
У Лондоні раптово помер онук експрезидента Казахстану Назарбаєва, який заявляв, що насправді він його син