Верховна Рада ухвалила законопроєкт “Про Державний бюджет України на 2022 рік” у другому читанні та в цілому.
Як передає “Новинарня” у четвер, 2 грудня, відповідний документ (№6000) підтримали 268 народних депутатів (за необхідного мінімуму в 226).
Ухвалити його вдалось завдяки об’єднаним зусиллям “Слуги народу” (215), “За майбутнє” (21) та “Довіри” (19).
“За” проголосували 268 народних депутатів, “проти” – 35, “утрималися” – 36, “не голосували” – 34.
Голосування за бюджет-2022 по фракціях:
Скріншот із відео
Доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1,322 трлн грн. Це на 54,73 млрд грн більше, аніж було проголосовано у першому читанні.
Видатки наступного року сягнуть 1,497 трлн грн (на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії).
Мінімальна зарплата з 1 жовтня зросте до 6700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2600 грн на місяць, а з 1 грудня — 2684 грн на місяць.
До другого читання податкові надходження бюджету зросли на 67 млрд грн до 1,2 трлн грн. Напередодні Рада ухвалила податковий закон 5600, який Мінфін встиг “вписати” до бюджету за один день, зазначає “Економічна правда”.
У розрізі податків, на 11 млрд грн (-7%) падають надходження від податку на доходи фізосіб. Ці кошти наступного року перейдуть в місцеві бюджети, щоби утримувати тарифи на тепло на сталому рівні за Меморандумом.
Ще на 10,9 млрд грн зменшився прогноз надходжень від НБУ – раніше очільник регулятора говорив, що до першого читання подали нереалістичні показники від НБУ.
Натомість збільшення передбачено коштом податку на прибуток (збільшили на 21 млрд грн до 158 млрд грн), ПДВ вітчизняного (+13 млрд грн до 179,6 млрд грн), імпортного ПДВ (6,5 млрд грн до 405 млрд грн), акцизів (+1,5 млрд грн та +5,3 млрд грн вітчизняного та імпортного) та екоподатку (+1,7 млрд грн).
Найбільше, на 54%, зросли доходи від ренти. Попри те, що очікувалися мільярди від ренти на руду, що передбачав законопроєкт №5600, додаткові 23 млрд грн отримають з ренти на видобування газу внаслідок цінового ралі на ринках.
Натомість від ренти на руду бюджет отримає додатково лише 240 млн грн, тобто всього на 2022 рік – 4,7 млрд грн.
У бюджет заклали підвищення “мінімалки” для лікарів до 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – до рівні 13,5 тисяч грн. На це спрямують два млрд грн.
З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до двох тисяч грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це стосуватиметься студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 раза – до 1250 грн.
Продовжили зростати капітальні видатки до 140,2 млрд грн (+30 млрд грн) – це 9,4% видатків. Додаткові 1,8 млрд грн дали на цифровізацію.
На інфраструктуру виділили додатково +25 млрд грн до другого читання. З них додалося 9 млрд грн субвенції “на місця” на лікарні та заклади освіти (ці кошти повинні далі перерозподілити депутати). Ще 4,4 млрд грн спрямують на розвиток аеропортів (з яких 1 млрд грн – на Українські авіалінії).
Далі, з “інфраструктурних” коштів на 4,3 млрд грн підтримають модернізацію залізниці та електрифікацію.
На розвиток культури виділяється додаткових 5 млрд грн, з яких половину – на “Велику реставрацію“, 1 млрд – на підтримку кіно і ще 183 млн – на розвиток книговидавництва.
На охорону здоров’я додали 3,1 млрд грн, 2 млрд грн – на освіту і науку. Щодо освіти, не забули про Президентський університет, на який виділили 400 млн грн. Ще мільярд додали фізичній культурі та спорту.
Окремо передбачено 3 млрд грн на виплати “тисячі Зеленського”, 1 млрд грн на проєкт меліорації, 1 млрд грн – на “Питну воду”. Додали 400 млн на реструктуризацію вугільної галузі, стільки ж – на індустріальні парки.
Крім того, 6 млрд грн “перекинули” на субвенцію на соціально-економічний розвиток з бюджету Державного фонду регіонального розвитку. Це – так званий “депутатський фонд”.
Не додали фінансування для Бюро економічної безпеки. БЕБ отримало лише 600 млн грн, хоча лише на зарплати потребує 900 млн грн.
З видатків також до другого читання зникли кошти на підготовку до перепису.
У проєкті державного бюджету на 2022 рік на фінансування сектору безпеки і оборони передбачили 5,95% видатків від ВВП (у 2021 році 5,92%) – 322,7 млрд грн.
Видатки держбюджету для Міністерства оборони у 2022 році заплановані у сумі 131 млрд гривень без урахування державних гарантій, що більше, ніж 2021 року, на 13,3 млрд грн.
Водночас 71,2 млрд гривень підуть на грошове забезпечення і зарплати військовим, що на 10,9 млрд гривень більше, ніж у 2021 році. 32,9 млрд гривень виділять на програму розвитку озброєння і військової техніки.
На силові структури передбачаються наступні видатки (дані за проєктом, підтриманим у першому читанні):
Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн.
На розвиток стратегічної промисловості виділяється 7,5 мільярдів гривень. Передбачається 2,5 мільярди гривень видатків на оборонно-промисловий комплекс (виготовлення бронетанкової та авіаційної техніки, ракетного озброєння, боєприпасів та приладів).
3 мільярди гривень — на космічну галузь (ракетний комплекс ЗЕНІТ 1SL, будівництво двох супутників).
На авіабудівну галузь виділяється 2 мільярди гривень (проведення досліджень і розробок в авіаційній промисловості та впровадження їх результатів, а також модернізація агрегатів та вузлів гвинтокрилів Мі-8, Мі-24).
Читайте також:
1000 грн за вакцинацію: в уряді повідомили про нові умови
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Правоохоронці оголосили підозру чотирьом російським митрополитам
У Києві та восьми областях буде додаткова черга відключень світла
СБУ затримала ексохоронця, який наводив російські удари по військових об’єктах у Харкові
ТЦК можуть виконувати завдання з мобілізації і без поліції, – глава МВС
“Жирний улов”: бійці 3-ї ОШБр спалили ТОС росіян та чимало їхньої техніки. ВІДЕО
