Репортаж із реанімації й моргу: як протистоїть “ковіду” прифронтовий Торецьк

автор: Стас Козлюк
з Донецької області
фото, відео автора

Кисневі балони, які щодня підіймають на 3-й поверх, нестача вільних місць і очікування постріздвяної хвилі COVID-19. “Новинарня” навідалася до Центральної міської лікарні Торецька, що біля лінії фронту на Донеччині, щоб подивитися, як і чим живе інфекційне відділення, куди привозять хворих із коронавірусною інфекцією.

Кисень. “Місць не вистачає, вірус став підступнішим”

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Ранок, корпус Центральної міської лікарні Торецька, в якому розмістилося інфекційне відділення. Саме сюди з частини Донецької області везуть хворих на COVID-19. До входу під’їжджає стара ГАЗель, з гуркотом відкривається тентований кузов. Техперсонал лікарні починає витягати звідти сині металеві балони. Кисень. З гуркотом котять до ліфта й виставляють під стіною в кілька рядів – балони мало привезти до лікарні, їх ще треба підняти на третій поверх – у відділення інтенсивної терапії. Тобто до реанімації, де лежать найбільш тяжкі хворі. 

“У нас загалом в реанімації й у звичайних палатах лежать 215 людей. На «кисневі» ліжка – черга. За добу можуть привозити від одного до п’яти пацієнтів: більше до нас уже не влізе фізично. Знаю, що по області людям відмовляли у госпіталізації, в лікарні везуть лише найбільш тяжких хворих. Кисневих точок не вистачає, люди сидять у коридорах, очікують. Щойно точка звільняється – на неї ж одразу кладуть нового пацієнта”, – пояснює головлікар Сергій Халаїмов

Він погодився провести невелику екскурсію лікарнею. Каже, загальний стан корпусів далекий від ідеального. Медзаклад почав було ремонт. “Ми встигли зробити кабінет комп’ютерної томографії, встановили обладнання. От, сьогодні маємо обкатати апаратуру і почнемо працювати у звичному режимі”, – розповідає головлікар. 

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Але щойно встигли поміняти вікна в корпусах, як почалася нова ковідна хвиля. Пускати в заповнену реанімацію ремонтну бригаду не можна – порушення техніки безпеки. Адже для ремонтників це ризик заразитися й злягти у цю ж реанімацію з коронавірусною інфекцією.

Втім, у деяких моментах вимогами техніки безпеки все ж доводиться жертвувати – заради порятунку людських життів.

“У нас є киснева розводка по лікарні, кисневі точки. Але в неї влізає лише вісім кисневих балонів. До часів пандемії цього вистачало на кілька діб. А

зараз нам треба
від 120 до 150 кисневих балонів на добу (!).

Ми фізично не встигаємо їх замінювати… Довелося обирати: або рятувати людей, або техніка безпеки. Ми обрали перше. Тому так, у нас балони стоять на поверхах“, – пояснює лікар Халаїмов.

Кисневі балони. Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Щоб збільшити кількість врятованих пацієнтв, 20 наявних кисневих точок розширили до 33.

“Зараз нам виділяють гроші на проєкт генератора кисню. Його напряму мають підключити до будівлі – там десь до 30 кубометрів кисню на годину буде. І тоді ми зможемо бути менш залежні від кисневих балонів. До кінця року завершать розробляти кошторис і, якщо все буде добре, то до весни нарешті отримаємо генератор”, – сподівається Сергій.

Кисневі балони. Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Проходимо з ним по поверхах: на першому – черга до рентген-кабінету, на другому – пацієнти прийшли на гемодіаліз. Третій і четвертий поверхи закриті на карантин.

Під дверима, на сходах – черги з родичів, які прийшли до хворих з передачами: одяг, вода, продукти, ліки, які не можна покрити державним коштом.

З першого поверху чути гуркіт – це кисневі балони вантажать у ліфт.

“Добре, що не встигли ремонт у коридорах зробити”, – іронічно зауважує головлікар. Каже, за час епідемії сотні кисневих балонів, які щодня підіймають ліфтом, повибивали діри у старій плитці на підлозі.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Знайомимося із завідувачкою інфекційного відділення – Світланою Шуніною. Лікарка запитує, чи є в мене захист – інакше в реанімацію не пустить. Каже, можна вдягнутися перед входом до інфекційного відділення. Сергію тим часом телефонують – цікавляться, коли запрацює кабінет КТ.

“Досі закритий? Чорт, ці робітники ж уже давно мали його відкрити й перевірити обладнання. Добре, зараз підійду”, – чоловік лишає нас зі Світланою самих посеред лікарняного коридору.

“На четвертому поверсі в нас лежать нетяжкі хворі. Дехто може й без кисню обходитися. Найбільш важкі пацієнти – на третьому, в реанімації. Там картинка інша. Ліжка стоять у коридорах, в холі. Місць не вистачає. Зараз самі все побачите”, – каже Світлана.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Виходимо на сходи. Дорогу нам одразу заступає бабуся. Вона загрозливо трясе перед собою невеличким записником, у якому дрібним почерком написаний якийсь список.

– Я! Вчора! Передала! Передачу! А він! Її! Не! Отримав! – зривається на крик пенсіонерка.

– Хто ви? Яка передача? Кому? – втомлено питає завідувачка інфекційного.

– У мене родич! Вчора передачу передала! З продуктами! А її забрали! Сказали, що то не його! Медсестра якась! Знайдіть її! Я в суд подам… і… і… на моральну компенсацію, що я до вас на таксі змушена їздити була! Вот! – насідає відвідувачка.

– Та подавайте на здоров’я. Ви що, думаєте, мені тут нема чого робити, то я чи хтось із мого персоналу зжер продукти вашого родича? Ми тут узагалі-то людей рятувати намагаємося! – підвищує голос Світлана. І вже спокійніше додає: – Повірте, тут ніхто не хоче зробити погано вашому родичу. У нас лежить зо дві сотні людей. Можливо, щось переплутали. Знайдемо ми вашу передачу.

– А, так, дякую. Вибачте… – ніяковіє пенсіонерка.

Ми ж із лікарем спускаємося на третій поверх, проходимо до передпокою. На дверях до реанімації висить оголошення: “Карантинна зона! Прохід заборонений!”

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Тут же стоїть близько п’яти родичів, які намагаються передати передачі. Видно, як медсестри за склом миють підлогу. Починаю вдягатися у захисний комбінезон, а Світлана тим часом розповідає про нову хвилю COVID-19.

“Хвиля зараз трохи пішла на спад. Сподіваюся, до новорічних свят ми зможемо видихнути. А далі буде видно”, – філософськи каже лікарка.

Наголошує, що зараз вірус уражає не лише старших, а й молодих, людей середнього віку. Навіть дітей: “У мене зараз є двоє пацієнтів-підлітків: 14 років, з діагнозом ДЦП. Вони важко хворіють, пішло ускладнення на легені. Намагаємося їм допомогти”.

І загалом, наголошує завідувачка “інфекції”, вірус став підступнішим.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

“Зараження швидше, перебіг хвороби швидший. Буває, що людина приїжджає до нас, ходить своїми ногами. А потім у неї різко обвалюється сатурація, починається цитокіновий шторм (надмірна реакція імунної системи на інфекцію – “Н”) – і от ми вже спускаємо пацієнта в реанімацію і починаємо інтенсивну терапію. Звісно ж, усе за протоколом. Хоча зараз ті ліки, які в протоколі прописані, не всім допомагають.

Новий варіант коронавірусної хвороби важче піддається лікуванню.
І єдиний наразі можливий і дієвий захист – вакцинація”,

– підкреслює лікарка.

“З власного досвіду, що я бачила, – невакциновані хворіють важче. І майже завжди саме вони потрапляють у реанімацію. Їх важко вилікувати. А реабілітація… до неї ще дожити треба”, – Світлана перевіряє на мені захисний комбінезон, маску. Чи щільно все прилягає, чи не вибилося з-під капюшона волосся.

І відчиняє двері до реанімації.

Читайте також:
В Україні вперше зафіксували появу найбільш заразного варіанту штаму “Дельта”, – ІМБГ

Інфекція. “Ви, головне, дихайте!”

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

У вуха одразу врізається ледь чутне, але настирливе шипіння. Це кисень, який отримують пацієнти. Балони, з яких його подають, стоять тут же, під стінами, в кілька рядів. Ноги раз у раз чіпляються за павутиння труб і шлангів, які тягнуться до палат. З-за відкритих дверей регулярно чути надривний кашель. Світло у коридорах жовте й тьмяне. Дехто з пацієнтів, здається, без свідомості. Або ж спить. Такі хворі дихають важко, часто й уривчасто. 

“Зараз у нас на ліжках 28 пацієнтів. Із них 26 – важкі. Ще двоє йдуть на поправку. Повністю вакцинованих людей у мене немає”, – розповідає Микита Воскобеньков, лікар-ординатор відділення інтенсивної терапії.

“Ця хвиля COVID-19 масштабніша. На піку в нас було по 35 пацієнтів і їх кількість була стабільною. Порівняно з попереднім роком – ще й вища летальність“, – додає він.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Микита саме на ранковому обході. Вдягає на себе захисний комбінезон, маску, окуляри і йде від палати до палати. Заміряє показники пацієнтів: пульс, сатурація, слухає їхні легені. Для кожного намагається знайти слова.

– У вас аналізи кращі…

– Мені подобається, як працюють ваші легені, вже краще…

– Головне – дихайте, не знімайте маску, вам уже ж краще…

Щоправда, підбадьорити виходить не всіх. Біля сплячих чи непритомних лікар зупиняється, оглядає їх швидко… іноді хитає головою і йде далі. 

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

– Лікарю… – ледь чути з-під кисневої маски. Швидко підходимо до пенсіонерки, яка лежить у холі інфекційної реанімації.

– Лікарю… – ще тихше говорить жінка. Схлипує, кволими рухами показує на свою маску.

– Кисень, – одразу розуміє медик, – Медсестри, хтось, поміняйте балон, швидше.

Повз нас пробігає жінка у захисному костюмі, із великим накидним ключем в руці. Відкручує гайку, витягає шланг, підключає його до нового балона. Кількома розмашистими рухами закручує шланг гайковим ключем, відкриває вентиль. Чути вже знайоме шипіння. Кисень пішов. На порожній балон вішає бірку. Кладе ключ на стілець у коридорі і йде до пацієнтів.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

– Дихати важко, – тихо говорить пенсіонерка, біля ліжка якої ми зупинилися хвилину тому. Лікар поправляє кисневу маску на обличчі пацієнтки, вкладає її лису голову на подушку. Поруч лежить перука.

– Все добре, заспокойтеся, балон поміняли. Зараз вам стане легше, кисень є, – втішає медик і чіпляє на палець пацієнтки пульсоксиметр.

За кілька секунд він починає пищати. Швидше й швидше.

– Я… все погано, так? – пенсіонерка починає говорити швидше, крізь сльози, – Не виберуся, так? Я знаю… – писк пульсоксиметра переростає у майже безперервний високий звук.

– Ви, головне, заспокойтеся, – лікар обережно бере жінку за руку, дивиться на показники пульсу й сатурації. – Зараз стане легше. Бачите, сатурація вже підіймається за 90%. Дихайте глибше, не нервуйте. Нерви тут – зайві. Дихайте, – пенсіонерка ще хвилину схлипує, заспокоюється. 

Пульсоксиметр сповільнюється: тепер звук відбиває спокійний серцевий ритм – писк, пауза, писк, пауза. Лікар слухає її легені.

– Не все так погано. Головне – не нервуйте. І дихайте, – медик закидає фонендоскоп собі на шию і йде далі до хворих на COVID-19.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

“На жаль більшість пацієнтів, які до нас потрапляють – це люди, які затягнули з лікуванням. Вони тиждень-два сиділи вдома й намагалися лікуватися народними засобами чи методами, які десь вичитали в інтернеті. В результаті потрапили до нас у дуже важкому, навіть критичному стані. Тому я категорично не рекомендую займатися самолікуванням. Варто стежити за своїм здоров’ям і за найменших симптомів звертатися до сімейного лікаря, по допомогу”, – пояснює Микита.

Заходимо до однієї з палат. У центрі, на ліжку, сидить чоловік. Пенсіонер. Знімає маску, кладе її поруч. Бере з табурета миску з супом, з’їдає кілька ложок. Ставить миску назад. Заходиться у важкому й хриплячому кашлі. Знову вдягає кисневу маску на обличчя. Микита підходить до нього на огляд.

– Показники кращі… Послухаємо легені. Так, уже значно краще. Йдете на поправку, ви молодець. Головне – дихайте. Довго без маски поки важко? То не знімайте. З’їли кілька ложок, подихали. Знов поїли – подихали. І пийте воду. Якщо так далі піде – за пару тижнів поїдете додому, – підбадьорює чоловіка лікар.

Виходимо в чисту зону, знімаємо комбінезони. Микита йде працювати з документами. Каже, що наступного стрибка захворюваності очікує в лютому. І вже потроху починає готуватися до нього.

“Як переконати людей вакцинуватися?
Дуже просто: хай сходять у будь-яку лікарню,
яка працює з коронавірусною інфекцією.

Цього буде цілком достатньо”, – переконаний медик. 

Читайте також:
Іванка Чобанюк: була парамедиком на фронті
і знову пішла добровольцем – у коронавірусну лікарню

Морг. “Вакциновані сюди майже не потрапляють”

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

У чистій зоні натикаюся на медсестер, які тягають порожні балони – вони ставлять їх окремо, щоб техперсонал міг забрати й відвезти за сотню кілометрів, до Костянтинівки, на заправку киснем.

Кажуть, що найстрашніше було на початку цієї хвилі – тоді до них в лікарню могли привозити до 50 людей щодня. А за добу помирало більше десяти пацієнтів. Тепер, за словами медпрацівниць, ситуація стабілізувалася: “Зараз іноді навіть вільні ліжка з’являтися почали. А пару тижнів тому було дуже важко”.

Що на окупованій території? Вам цього ніхто не скаже, – хитають головами жінки. І зізнаються: – Ми-то в курсі, але і нас зрозумійте: у когось там родичі, люди час від часу до них їздять. І якщо хтось прочитає, що ми давали якісь коментарі… можуть бути проблеми”.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Втім, на умовах анонімності одна з них таки погоджується дещо розповісти.

“Там все погано. Проблема навіть не в тому, що десь може не вистачати персоналу. У них проблеми з апаратурою. Важко знайти кисневі концентратори, не те що апарати для штучної вентиляції легень. Чи є медикаменти?.. Може і є, тут не скажу. Знаю, що морги там зайняті трупами. Тому що поховати людину, особливо якщо вивезти її з «тої» території – складно й дорого. Це ж треба транспорт окремий замовляти”, – каже медпрацівниця.

Читайте також:
“Трупи доводиться складувати на підлозі”: сепаратисти “ДНР” визнали, що ситуація з коронавірусом – критична

Ми саме прямуємо до місцевого моргу. На першому поверсі повз нас на каталці медики провозять новоприбулу пацієнтку –  мають підняти її на 4-й поверх, на вільне ліжко в коридорі. На кілька хвилин техперсонал лікарні перестає вантажити кисневі балони в ліфт – його займають лікарі з новим пацієнтом. Втім, щойно вони спускаються – завантаження балонів відновлюється: нагору їдуть заповнені киснем, вниз – порожні.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Якщо інфекційне відділення лікарні нагадує мурашник, то перед моргом – пустка. Біля входу курить патологоанатом – Вадим Степаненко. Погоджується поговорити, “тільки недовго”.

“Заходьте, якщо померлих не боїтеся. Їх, правда, у мене сьогодні лише двоє. Це

в понеділок тут місця вільного нема –
за вихідні трохи назбирується тіл.

Але їх швидко віддають родичам, особливо якщо вони місцеві. Тож проблем із перевантаженістю немає”, – каже Вадим.

У приміщенні й справді лежить лише двоє померлих. Чоловіки. Похилого віку. Один із них, як пояснює Вадим, помер не від коронавірусної інфекції. Поки розмовляємо, патологоанатом прикриває одного з померлих чорним пакетом: щоб у кадр не потрапило обличчя чи деталі одягу. 

“Я спостерігав різні критичні зміни через коронавірусну хворобу. Звісно, що найпоширеніша – це пневмонія з високим відсотком ураження тканин легень. І люди помирали на фоні гострої легеневої недостатності. Якщо по-простому, то в нас є такий термін: «Опеченіння». Певно, кожен бачив печінку тварин. Вона доволі щільна за структурою. Так от, легенева тканина, яка вся така легка й «повітряна» у здорової людини, грубішає. І

за своєю структурою
легені починають нагадувати печінку.

Як думаєте: може людина з такими легенями дихати?” – риторично запитує паталогоанатом.

Також, каже, бачив багато змін у судинах.

“Наприклад, тромбоемболії (закупорка кровоносних судин) легеневих артерій. Були інсульти. Були тромбози кишківника. Варіантів маса. Люди помирали від COVID-19, навіть не маючи пневмонії”, – розповідає Вадим.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Разом виходимо на вулицю. Чоловік прикриває двері до моргу, закурює. Питаю, як переконати людей вакцинуватися. Він з хвилину думає. Врешті, знаходить відповідь.

“За нашою статистикою, в лікарні щеплених пацієнтів майже немає. І загалом у вакцинованих шансів потрапити до моргу майже немає. За час пандемії, відколи почали щеплювати людей, у мене був лише один такий випадок. Але там було багато нюансів: людина була ну дуже вже поважного віку, з величезною кількістю патологій. І в комплексі з коронавірусною інфекцією… самі розумієте”, – Вадим розводить руками.

Додає: епідемія в Україні позначилася й на показниках смертності. За його словами, до часів COVID-19 за рік у лікарняний морг потрапляли від 280 до 320 пацієнтів. Від початку 2021 року, станом на листопад, ця цифра уже перевалила за 450. І далі ростиме. 

“І це ще я не кажу про людей з інших міст – бо їх смерті мають реєструвати за місцем прописки. Тому вакцинуйтеся. Бережіть себе. Реанімація – не те місце, куди хочеться потрапити”, – зауважує Вадим на прощання. 

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Йдемо на вихід з території лікарні. Вже пообіді. З інфекційного відділення щойно завершили вивантажувати кисневі балони у стареньку ГАЗель.

Авто рушає за киснем, який уже завтра буде потрібен пацієнтам.

Повз лікарню, блимаючи синіми маячками, проноситься “швидка”.

Торецька міська лікарня. Фото: “Новинарня

Читайте також:
Завідувачка інфекційного відділення:
Лікарі не ховають в шухлядах таємні таблетки від COVID-19 для багатих


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".