СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2248450 +286
Летальні випадки:
52847 +12
Одужали:
2184195 +159
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11271382 (+12988). Оновлено: 08:15 25.07.2021

“Бурштинова справа” Полякова-Розенблата: чому історичне кримінальне провадження НАБУ досі без вироку

 

автор: Катерина Петренко

Вищий антикорупційний суд зробив двадцять (!) невдалих спроб провести підготовче засідання у “бурштиновій справі” екснардепів Розенблата-Полякова. З грудня 2019 року засідання зриваються переважно через неявку обвинувачених та їхніх адвокатів.

“Бурштинова справа” була сенсацією політичного сезону 2017 року та однією з перших гучних спецоперацій Національного антикорупційного бюро. Розслідування унікальне, бо вперше в історії України за участю детектива під прикриттям до кримінальної відповідальності намагаються притягнути колишніх нардепів із владної більшості.

За версією слідства, організована група вимагала та отримала хабар в $11 тис. за вплив на прийняття рішень народними депутатами Антоном Поляковим і Бориславом Розенблатом щодо підготовки проєктів законів про видобуток бурштину.

Антикорупційне бюро почало свою спецоперацію 3 серпня 2016 року; кримінальне провадження відкрило 28 листопада 2016 року. За словами директора НАБУ Артема Ситника, допомогу надавало американське Федеральне бюро розслідувань. Подробиці справи стали надбанням громадськості в липні 2017-го, коли у Раді показали “кіно” із зафіксованими фактами корупції, і з Полякова та Розенблата зняли недоторканність.

Однак і сьогодні, через чотири роки після “кіна”, до вироку в цьому провадженні далеко. Чому – розбиралася “Новинарня“.

Не одна затяжка

Ступор у “бурштиновій справі” – підготовче засідання. На цій стадії вирішують, чи відповідає обвинувальний акт усім вимогам закону, заслуховують клопотання сторін, визначають склад учасників процесу, вирішують, як досліджувати докази, кого допитувати тощо.

Під час судового засідання ВАКС у справі Розенблата-Полякова 11 червня 2021 року. Фото: Катерина Петренко, “Новинарня

Провадження щодо Розенблата-Полякова не рухається з різних причин: значна кількість учасників, поважні та неповажні причини неявки, безпідставні клопотання. Важливу роль відіграють судді, оскільки саме вони мають давати раду затягуванням і “процесуальним маніпуляціям”, якщо ті є.

Так, 11 червня ц.р. колегія суддів ВАКС під головуванням Інни Білоус укотре відклала судове засідання через погіршення здоров’я обвинуваченої Тетяни Михайленко (Любонько). Це колишня помічниця нардепа з “Народного фронту” Полякова. За версією слідства, саме через неї Максим Поляков отримував неправомірну винагороду.

Закон не дозволяє проводити засідання за неявки бодай одного фігуранта, оскільки інкримінований злочин – тяжкий.

“Жива-здорова підзахисна, але певні відхилення діагностовано. Їй важко пересуватися. Надійшли знімки рентгену, може бути запалення”, – повідомив адвокат.

Суд не взявся наразі оцінювати, чи є поважною причина неявки Михайленко, бо адвокати пообіцяли надати медичні довідки, вже коли та вилікується.

Раніше у справі тривала трьохмісячна пауза через вагітність та пологи Михайленко.

Її справу не виділили в окреме провадження, щоб прискорити розгляд провадження щодо інших фігурантів. Бо не бачили підстав, відповідно до закону.

Прокурор Максим Кравченко каже: “Суд не задовольнив жодного клопотання прокурорів про заходи реагування. Ми хотіли якось дати раду затягуванням у цій справі з боку захисту та обвинувачених. Заявляли клопотання щодо приводу обвинувачених ще з самого початку, коли воно слухалось у Голосіївському суді. У цьому теж було відмовлено. Зокрема в минулому засіданні відмовили прокурору в приводі обвинуваченого Костянтина Проскурка через нібито відсутність мотивування. Але неявка обвинуваченого та неповідомлення суду про неможливість явки вже є підставою, на мій погляд, щоб застосувати і привід, і грошове стягнення”.

“Ми бачимо, як він відверто нехтує загальні правила КПК України, зокрема щодо обов’язків обвинуваченого, і в першу чергу демонструє неповагу до суду півгодинним спізненням сьогодні”, – говорить прокурор.

Цікаво, що станом на друге півріччя 2020 року у Вищому антикорсуді “зависло” на підготовчій стадії 30 справ. Водночас є приклади, коли у справах із більш як десятьма учасниками й схожими намаганнями затягнути процес суддям вдавалося в розумні строки завершити підготовку. Наприклад, судді у справі ексдепутата Миколи Мартиненка продовжували засідання і в післяробочий час, щоб не допустити затягування. Також 25 травня у справі міського голови Одеси Геннадія Труханова щодо заводу “Краян” під час третьої невдалої спроби провести підготовче засідання суд визнав неповажними три неявки поспіль адвоката Михайла Коротюка й оштрафував його на 13 тисяч гривень. Таким чином, настрій колегії був з’ясований: судді в цій справі максимально орієнтовані на повноцінний судовий розгляд у розумні строки.

ВАКСинальна кампанія

Попри те, що кожна справа унікальна, існує запит суспільства на встановлення справедливості. До того ж, за порушення строків на розумний розгляд справи, якщо обвинувачені звернуться до Європейського суду з прав людини і виграють, фінансово розплачуватиметься держава Україна коштом платників податків.

Однак різні справи у ВАКС слухаються різними “темпами”. Через завантаженість судової колегії у справі Розенблата-Полякова наразі оголошена перерва більш як на місяць – до 20 липня.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі тривале непроведення підготовчого засідання ВАКС пояснюють тим, що колегія суддів – не постійна, а тому складніше узгоджувати графік.

Із вересня 2019 року по сьогодні у ВАКС 312 кримінальних проваджень колегіально розглядаються 27 суддями, повідомили у відділі комунікації ВАКС. Вони не можуть ставити одні справи в пріоритет над іншими, а процесуальне законодавство не дозволяє слухати лише одну справу “підряд”.

Неодноразово судді говорили про необхідність зменшити навантаження на ВАКС шляхом принаймні збільшення штату суду або внесення змін до закону, аби “прості” справи розглядались не колегіально, а одним суддею. Адже з наявною кількістю суддів неможливо забезпечити безперервний стан розгляду.

Обережно, справа не закривається

Та повернімось до “бурштинової справи”.

Доказова база сторони обвинувачення налічує 111 томів. Прокурори планують допитати 44 свідків, серед них – помічники народних депутатів, депутати минулого скликання, член Кабінету Міністрів України, судді Житомирського окружного адмінсуду.

Борислава Розенблата обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за реалізацію права законодавчої ініціативи (ч. 4 ст. 368 КК України) та у зловживанні впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України). Максиму Полякову інкримінують ту саме ч. 4 ст. 368 ККУ.

Прокурор САП Валентин Мусіяка поки що не готовий прогнозувати, яку міру покарання проситиме в дебатах для колишніх парламентаріїв. Проте санкція найважчої інкримінованої статті передбачає понад 10 років позбавлення волі.

Сам Борислав Розенблат винним себе не вважає та не вбачає затягування процесу з боку захисту.

Борислав Розенблат на суді, літо 2017 року. Архівне фото “Укрінформ”

“Коли ця справа зшивалася білими нитками, у правоохоронців було максимальне бажання набити туди різних людей із різних професій. Тому так багато учасників процесу та адвокатів, а зараз пандемія. Це затягує розгляд”, – вважає екснардеп.

Розенблат пояснює: сам він не пропустив жодного засідання, бо для нього принципово довести власну правоту. 16 квітня адвокат Розенблата Володимир Красовський взагалі просив закрити “бурштинову справу”. За його словами, підзахисний нібито не набув процесуального статусу обвинуваченого, бо прокурор, мовляв, передав до суду обвинувальний акт із порушенням наданого строку.

Колегія суддів ухвалила, що захисники не довели порушення строків досудового розслідування, і відмовилась закрити справу. Розенблат оскаржуватиме.

Окрім того, ще 20 вересня 2018 року Розенблат домігся визнання Окружним адміністративним судом Києва дій детективів незаконними. Проте Велика палата Верховного Суду скасувала це рішення і постановила, що це питання – взагалі не компетенція адміністративного судочинства.

Також екснардеп судився з детективами НАБУ, Генпрокуратурою та Державною казначейською службою, щоб отримати 100 мільйонів гривень моральної шкоди з держбюджету та віддати їх на будівництво та ремонт доріг у Житомирській області. Проте 14 лютого 2020 року Печерський райсуд Києва не задовольнив цей позов.

Розенблат вбачає порушення закону в проведенні негласних слідчих розшукових дій не в межах кримінального провадження – попри те, що у справі до відкриття провадження проводились не НСРД, а оперативно-технічні заходи відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність.

Судове “шоу” must go on. Чи то пак, лише пролог до “шоу”.

Передісторія

Як інформувала “Новинарня“, 11 липня 2017 року Верховна Рада підтримала подання генерального прокурора  Юрія Луценка щодо зняття депутатської недоторканності з двох фігурантів “бурштинової справи” – народних депутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова, але подання про арешт щодо обох парламентаріїв було відхилене. Хоча під парламентом мітингували активісти, вимагаючи “припинити розенблатство”.

“Бурштинова справа” вибудувана на контактах Розенблата з агентом НАБУ під прикриттям “Катериною”. Вона видавала себе за представницю фірми з ОАЕ Світлану Сивокінь, яка намагається увійти у видобуток бурштину на Поліссі, та веде переговори з цього приводу з представниками влади.

“Бурштинова справа”. Інфографіка НАБУ

Слідчі встановили, що на той час нардеп із Блоку Порошенка Борислав Розенблат та депутат із “Народного фронту” Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину. Також Розенблата звинувачують у тому, що він отримав 200 тисяч доларів за вплив на рішення чиновників Держгеонадр та місцевої влади щодо надання ТОВ “Укртехдобич” спеціальних дозволів на користування надрами.

Слідчі опублікували аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат спілкується з учасниками схеми. На записах ідеться про підписання законопроєктів №5436 і №5437, які пропонують зміни до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування видобутку бурштину та звільнення від податків осіб, які ввозять в Україну обладнання для промислового видобутку бурштину. Зафіксовано передачу багатотисячних сум у доларах. Загальна сума хабарів становила близько 300 тис. доларів.

Після цього фракція БПП виключила нардепа Розенблата зі свого складу. При цьому Поляков, також обвинувачений у хабарництві, залишався у складі “Народного фронту” – другої фракції парламентської більшості.

18 липня 2017 року Солом’янський райсуд Києва обрав для Розенблата запобіжний захід у вигляді застави в 7 млн. грн із браслетом контролю. Суд також зобов’язав нардепа здати закордонний паспорт. Родина внесла за нього заставу.

21 липня суд обрав запобіжний захід Полякову – 304 тис. грн із браслетом.

19 жовтня детективи НАБУ зняли Розенблата з літака до Німеччини, куди він намагався вилетіти “на лікування”.

У лютому 2018 року суди дозволили зняти браслети стеження з обох нардепів.

У 2018 році обвинувальний акт проти Розенблата, Полякова та ще чотирьох підозрюваних передали до суду.

У вересні 2018 року скандальний Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов Розенблата до НАБУ й ГПУ, вирішивши, що Бюро прослуховувало Розенблата незаконно.

Читайте також:
Нардеп Розенблат програв суд проти Ситника

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

299
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: