Київ попросив у Німеччини летальне озброєння для берегової охорони, – ЗМІ

 

На тлі військової ескалації з боку Росії Київ звернувся до Німеччини з проханням надати озброєння для посилення берегової оборони. У Берліні є різні думки з цього приводу.

Як повідомляє “Німецька хвиля” 25 квітня, про це йдеться у статті видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung (FAS).

Німецькі журналісти отримали перелік прохань української сторони. Так, Київ просив протикорабельні ракетні комплекси типу SeaSpear, зенітні установки типу GDM-008 Millennium, безпілотні підводні системи SeaCat і SeaFox для виявлення й знешкодження морських мін.

Повідомляється, що раніше Україна безрезультатно просила Німеччину передати списані корвети. Такі пріоритети, зазначає газета, пояснюються тим, що узбережжя Чорного моря розглядається як одна з цілей можливого вторгнення Росії.

Однак прохання Києва не були задоволені. За даними джерел FAS, міністр закордонних справ ФРН, соціал-демократ Гайко Маас негативно оцінив ідею надання Україні озброєння. Водночас міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер (ХДС) готова піти на такий крок.

Ідею озброєння України підтримав і голова комітету Бундестагу із закордонних справ Норберт Реттген (ХДС). В інтерв’ю Frankfurter Allgemeine він заявив, що було б помилково виключати поставку оборонних озброєнь, оскільки “Росія погрожує війною”.

Посол України в ФРН Андрій Мельник подякував Реттгену за позицію.

“Вдячний Норберту Реттгену, що дослухався до голосу України. Чекаємо на конкретні дії Берліна”, – написав Мельник у своєму мікроблозі Twitter ввечері 24 квітня.

Як відомо, досі Німеччини не надавала Україні летальну зброю.

Читайте також:
“Настав час для деескалації”: що сказав Байден у зверненні з приводу України і РФ

Як відомо, з березня 2021 року на фронті в зоні проведення ООС спостерігається поступове загострення. Збройні формування РФ нарощують кількість обстрілів – як снайперських, так і з піхотного та важкого озброєння. У березні внаслідок бойових дій загинули дев’ять воїнів ЗС України, за три тижні квітня – вже 12.

Паралельно з цим в інформаційному полі тривало нагнітання ситуації, пов’язане з новинами про перекидання підрозділів ЗС РФ в окупований Крим та області Росії, що межують з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак у звіті в Верховній Раді заявив, що Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до військових навчань “Запад 2021”.
Група незалежних розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT) виявила відео, які підтверджують, що Росія перекидає на кордон з Україною військову техніку, при цьому маскує її номерні знаки. Також СІТ зафіксувала також польовий табір російських військ у Воронезькій області – за 150-250 км від українського кордону. Група дійшла до висновку, що диспозиція російських сил “носить скоріше наступальний, ніж оборонний характер”.
Представники Кремля в ці ж дні заявляли, що Росія “може стати на захист жителів Донбасу” та що “вживатиме заходів, якщо Донбас стане схожим на Сребреницю”.

Російська пропаганда натомість звинувачує Україну в ескалації і стягуванні військ до межі з ОРДЛО за підтримки США й НАТО, в обстрілах цивільної інфраструктури тощо. Центральні телеканали РФ говорять про потребу “денацифікації” та “примушення до миру” України.

Президент Володимир Зеленський провів нараду щодо загострення на фронті та серію розмов із лідерами держав-партнерів у НАТО. 8 квітня він здійснив поїздку на передову в зону ООС, а квітня – в Париж, де відбулася його розмова з президентом Макроном і канцлером ФРН Меркель.
На підтримку України висловлюються країни Заходу, а президент США Джо Байден оголосив надзвичайну ситуацію в сфері нацбезпеки через дії Росії.

20 квітня (напередодні щорічного послання Володимира Путіна, який, за однією з версій, міг вдатися до антиукраїнських рішень на зразок анексії ОРДЛО) президент Зеленський виступив із відеозверненням. Він заявив, що Україна не боїться Росії, та запропонував Путіну зустрітися “в будь-якій точці українського Донбасу”.
У відповідь Путін 22 квітня заявив, що готовий прийняти українського президента в Москві, але говорити про двосторонні питання, тоді як з ОРДЛО Київ, на його думку, мусив би вести прямий діалог.

22 квітня міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про відвід військ від кордону з Україною.

Із середини квітня Росія розглядала можливість закрити на пів року райони Чорного моря навколо криму для іноземних (зокрема й українських) кораблів та запровадила таке рішення з 24 квітня.

Читайте також:
Берегова охорона ФСБ Росії затримала українське риболовецьке судно за 74 км (!) від окупованого Криму

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна