Громадські діячі, митці та вчені вимагають від “слуг народу” не втручатися в закон про мову. ЗАЯВА

Українські громадські діячі, науковці та митці закликають владу не втручатися в закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Про це в понеділок, 1 березня, йдеться в заяві, опублікованій у фейсбук-сторінці “Мова об’єднує”.

“Ми глибоко обурені законодавчими ініціативами депутатів фракції “Слуга народу”, спрямованими на руйнування механізмів захисту мовних прав українців і закликаємо владу відмовитися від цих ініціатив”, – йдеться в заяві.

Підписанти наголошують, що “українська мова є одним із ключових чинників національної безпеки та єдності нашої держави, а закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” став визначною віхою українського державотворення і передбачає цілісну систему підтримки, розвитку й захисту української мови”.

Зазначається, що однією з важливих складових цього закону є гарантії надання інформації та послуг українською мовою, що набули чинності 16 січня 2021 року.

Право кожного на обслуговування українською мовою захищене у тому числі й нормами про штрафи для тих суб’єктів господарювання, які зухвало й неодноразово порушують мовні права споживачів.

При цьому закон не обмежує дублювання інформації чи індивідуальне обслуговування клієнта на його прохання будь-якою мовою.

“Попри розгорнуту Кремлем і його п’ятою колоною кампанію з дискредитації закону про мову, перехід сфери послуг на українську відбувається по всій країні і має, як свідчать соціологи, підтримку абсолютної більшості українських громадян. За цих обставин внесення депутатами фракції “Слуга народу” законопроєктів №4638 і №4638-2 є відвертою провокацією, що загрожує національній єдності й правам мільйонів людей”, – йдеться в заяві.

Наголошується, що обидва ці проєкти передбачають нищення цілісної системи захисту мовних прав українців, яка вже діє.

“По суті, норми закону про мову пропонується перетворити на декларацію, яку можна безкарно порушувати. Такі дії – неприпустимі, адже ознакою будь-якого дієвого закону є неухильність його виконання і відповідальність за порушення. Ми закликаємо Верховну Раду України, парламентські комітети, фракції та групи у жодному вигляді не підтримувати ці законопроєкти чи їх включення до порядку денного. Ці та інші проєкти, спрямовані проти української мови мають бути відкликані і зняті з розгляду”, – мовиться в заяві.

Підписанти підкреслюють, що український парламент не може використовуватися для реалізації антиукраїнських сценаріїв.

“Не варто випробовувати громадянське суспільство на міцність.

Українці не раз засвідчили здатність відстоювати свої права і в разі потреби зроблять це знову. Але вся відповідальність за наслідки неминучих протестів у разі спроб ревізії закону про мову ляже на нинішню владу”, – переконані громадські діячі, вчені та митці.

Заяву проти втручання в закон про мову, зокрема, підписали:

• Володимир Василенко, правник, дипломат, заслужений юрист України, суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії (2001-2005), Представник України в Раді ООН з прав людини (2006-2010);
• Ігор Юхновський, академік НАН України, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”;
• Дмитро Павличко, поет, перекладач, літературний критик, політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Герой України;
• Ярослав Яцків, академік НАН України, член президії НАН України, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”;
• Ірма Вітовська, акторка театру й кіно, заслужена артистка України;
• Ігор Козловський, релігієзнавець, історик, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», політв’язень Кремля 2016-2017 років;
• Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проєкту “Історична правда”;
• Василь Овсієнко, член Української Гельсінської Групи, політв’язень комуністичного режиму, публіцист, історик дисидентського руху;
• Павло Мовчан, поет, перекладач, заслужений діяч мистецтв України, Голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Шевченка;
• Сергій Квіт, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”
• Павло Гриценко, мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України, дійсний член НТШ;
• Микола Жулинський, літературознавець директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, голова Товариства “Україна-Світ”;
• Ігор Калинець, поет і прозаїк, політв’язень комуністичного режиму, лавреат Національної премії імені Шевченка, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Михайло Сидоржевський, публіцист, редактор, поет, голова Національної спілки письменників України;
• Володимир Огризко, Надзвичайний і Повноважний посол, Міністр закордонних справ України (2007-2009);
• Йосиф Зісельс, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”, співпрезидент ВААД України;
• Іван Леньо, музикант, лідер гурту Kozak System;
• Віктор Шишкін, заслужений юрист України, перший генеральний прокурор незалежної України, суддя Конституційного Суду (2006-2015);
• Святослав Максимчук, актор театру імені Заньковецької, педагог, народний артист України;
• Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ;
• Віталій Шабунін, Голова правління Центру протидії корупції;
• Тарас Компаніченко, поет, композитор, лідер гурту “Хорея козацька”, народний артист України;
• Ахтем Сеітаблаєв, актор і режисер, заслужений артист АР Крим;
• Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ і дипломатичний радник Прем’єр-міністра України у 2014-16 років;
• Михайло Наєнко, професор, директор центру літературної творчості Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка;
• Михайло Басараб, громадський діяч, політолог;
• Євген Нищук, актор театру та кіно, народний артист України, міністр культури України у 2014 і 2016-2019 років;
• Василь Шкляр, письменник, лавреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка;
• Лариса Масенко, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, докторка філологічних наук;
• Юрій Шевчук, мовознавець, викладач Колумбійського та Єльського університетів, засновник і директор Українського кіноклубу при Колумбійському університеті;
• Володимир Тихий, кінорежисер, лавреат Національної премії імені Шевченка, засновник об‘єднання кінодокументалістів “Вавилон 13”;
• Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
• Юрій Винничук, письменник;
• Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, голова Конгресу української інтелігенції
• Іван Заєць, народний депутат України п’яти скликань
• Володимир Балух, громадський активіст, політв’язень Кремля 2016-2019 рр.;
• Ростислав Лужецький, художник, видавець;
• Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису “Чорноморська безпека”;
• Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2014-2019 рр.);
• Іван Дутчак, президент Української федерації карате;
• Олег Чорногуз, письменник, заслужений діяч мистецтв України;
  В’ячеслав Кириленко, народний депутат України п’яти скликань, віце-прем’єр-міністр України (2014-2019 рр.);
  Юрій Щербак, доктор медичних наук, письменник, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка (2016- 2019 рр.);
  Андрій Левус, народний депутат України (2014-2019 рр);
  Андрій Щекун, головний редактор газети “Кримська світлиця”;
  Мирослав Гай, керівник Благодійного Фонду “Мир і Ко”, Асоціація резервістів України;
  Михайло Савлук, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;
  Руслан Білоскурський, декан економічного факультету Чернівецького національного Університету ім. Юрія Федьковича;
  Станіслав Федорчук, голова правління ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини”;
  В’ячеслав Мордвінцев, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  Степан Волковецький, надзвичайний і Повноважний Посол України, голова Івано-Франківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта”;
  Анатолій Гайдамака, художник-монументаліст, народний художник України, лавреат Національної премії імені Шевченка, член-кореспондент Національної академії мистецтв України;

Читайте також:
“Слуги” хочуть змінити мовний закон, під комітетом ВР анонсують акцію протесту

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року, після двомісячного розгляду, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “За” проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова ВР Андрій Парубій підписав закон 14 травня, президент Петро Порошенко – 15 травня. Закон набув чинності 16 липня 2019 року.

Закон про мову передбачає поступову українізацію всіх суспільних сфер життя. Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.
Зокрема, із 16 січня 2021 року українська мова стала обов’язковою для всієї сфери послуг.

Наприкінці 2019 року нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до Ради проєкт закону, яким хоче скасувати Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Також цей народний обранець, разом із колегою з “Опозиційної платформи – За життя” Олегом Волошиним подали до парламенту проєкт закону щодо змін до регламенту ВР для “захисту російської мови”.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також вважає, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” треба змінювати.

Читайте також:
Поки уряд гальмує: як волонтери провадять безплатні курси української мови на сході, півдні й півночі

“Слуги народу” змінами до закону хочуть знищити систему захисту мовних прав українців, – активісти