Під Авдіївкою від ворожого обстрілу з РПГ загинув старший солдат Сергій Петраускас із 72 омбр

доповнено

У понеділок, 22 лютого, внаслідок ворожого обстрілу з боку російсько-окупаційних військ під Авдіївкою на Донеччині загинув боєць 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, старший солдат Сергій Петраускас.

Про це інформує пресслужба Чернігівського обласного військового комісаріату.

“Чернігівській обласний ТЦК та СП із сумом повідомляє, що 22 лютого внаслідок обстрілу із ручного протитанкового гранатомета загинув наш земляк – уродженець Ічнянського району старший солдат військової служби за контрактом Сергій Сігітасович Петраускас”, – йдеться в повідомленні.

Сергій Петраускас. Фото: ukrainka.org.ua

Сергій Петраускас народився 18 грудня 1977 року в Ічні Прилуцького району Чернігівської області.

У 1994 році закінчив Ічнянську середню школу №1 імені Степана Васильченка.

Згодом півтора року служив у Національній гвардії України, в різних містах – у Харкові, Чугуєві, Дніпропетровську, Павлограді.

Після демобілізації працював автоелектриком в Ічнянському автотранспортному підприємстві, тоді чотири роки в столиці був пожежником, столяром на будівництві.

“Був активним учасником першого Майдану – у 2004 році. Я працював неподалік, в “Київбетонсервісі”, тож після роботи одразу вирушав на Майдан… А з 1 грудня 2013-го, після жорстокого побиття “Беркутом” студентів, вийшов удруге на Революцію Гідності. Член Всеукраїнського об’єднання “Майдан”, учасник усіх “гарячих” подій на Майдані Незалежності”, – розповідав військовий у інтерв’ю порталу “Українка”.

У березні 2014 року Петраускас був мобілізований у Гончарівське, де ввійшов до складу 1-ї танкової бригади – служив у 2-му батальйоні, 6-й роті, другому взводі.

На фронт пішов також його молодший брат Олександр, він добровільно зголосилися захищати Батьківщину – “був сапером, пізніше розвідником 1-ї танкової бригади під Волновахою і поблизу Мар’їнки”.

Солдат Петраускас наголошував, що вони “не могли вчинити інакше, коли Батьківщині загрожувала небезпека”.

“Це – моя земля, я тут народився, усім серцем люблю рідну Україну”, – казав він.

Батько Сергія Петраускаса – литовець, мама – із російського Ростова-на-Дону.

“Воював я на танках №666, 643 та 615. Після двох місяців навчань та місяця базування під Миргородом, нас відправили на фронт (…), я тоді отримав сучасний танк “Булат” № 615″, – згадував військовослужбовець.

У район Луганського аеропорту прибув 1 серпня 2014 року.

“Ще все було цілим, працював персонал, було пів тисячі міліціонерів… Після того, як вилетів тодішній народний депутат (“регіонал”,“Н”) Сергій Єфремов, який фінансував терористів, але мав при цьому недоторканність, – щезли всі працівники аеропорту і “доблесні” співробітники МВС. Потім ворог почав методично обстрілювати аеропорт… І в той час, як наше командування віддало наказ “кільцювати” Луганськ, виявилося, що, насправді, в оточення українських бійців брали російські війська… Й тривалий час ми навіть не могли підійти до залишків підбитого терористами українського літака ІЛ-76 – через постійні ворожі обстріли. Тіла загиблих українських десантників забирали поступово, вирушаючи в рейди, бо відстань від аеропорту до місця трагедії – 15 кілометрів. Я на своєму танку наближався до місця трагедії”, – розповідав Сергій Петраускас.

“Після п’яти днів перебування в аеропорту, я виконував бойові задачі, виходячи в розвідку під Фабричним, під Новосвітлівкою, Катеринівкою, Красним (…) Під час розвідки ми брали в полон переважно російських строковиків або офіцерів. Найгарячіші події почалися 24 серпня 2014 року, коли путінська Росія надіслала в Україну перший так званий “гуманітарний конвой”, – говорив він.

У липні 2017 року підписав контракт з командуванням 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Без чоловіка і батька лишились дружина, дві доньки та син.

Нагадаємо, 22 лютого біля шахти “Бутівка” у районі проведення операції Об’єданих сил на Донеччині внаслідок ворожого обстрілу позицій 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Чорних Запорожців загинув український військовий, ще один поранений.

За підрахунками “Новинарні“,  Сергій Петраускас – дев’ята втрата Об’єднаних сил у лютому 2021 року.

2 лютого біля села Шуми на Донеччині внаслідок прицільного снайперського вогню з боку ворога загинув старший матрос Дмитро Власенко – старший стрілець зі складу 503 обмп ВМС ЗС України.

6 лютого Назарій Поліщук і Олексій Подвезенний із 28-ї окремої механізованої бригади підірвалися на міні біля Новомихайлівки в Мар’їнському районі Донецької області. 

11 лютого під Зайцевим на Донеччині внаслідок снайперського вогню загинув солдат 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ Олександр Глушко.

11 лютого внаслідок обстрілу з великокаліберного кулемета під селом Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області загинув військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Лицарів Зимового походу Владислав Лященко.

14 лютого внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під Новолуганським на Донеччині загинули капітан Олександр Войтенко, солдат В’ячеслав Олексієнко та старший солдат Дмитро Мироненко із 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Читайте також:
Загиблі герої січня 2021: обличчя, історії

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна