Польща: вибори президента не відбулися, буде призначено нову дату

Національна виборча комісія Польщі визнала, що президентські вибори 10 травня не відбулися “у зв’язку з неможливістю голосування за кандидатів”, і впродовж 14 днів маршалок Сейму повинен призначити нову дату.

Резолюція, яку ухвалив польський нацвиборчком, дозволить правлячій партії “Право і справедливість” оголосити нові президентські вибори, не залучаючи Верховний суд, пише “Європейська правда“.

Відповідаючи на питання журналістів, кого вважати винним у тому, що голосування у неділю не відбулося, голова комісії сказав, що “не хоче називати винним нікого”, оскільки зіграли роль “фактор епідемії та фактор законодавчого процесу”.

Раніше голова “ПіС” Ярослав Качинський і його союзник по правлячій коаліції Ярослав Говін у спільній заяві оголосили про перенесення виборів через неможливість провести голосування в умовах карантинних заходів.

Голосування поштою, незгода в коаліції й заклик Валенси не йти на “псевдовибори”

Нагадаємо, Сенат Польщі (верхня палата польського парламенту) через спротив опозиції не підтримав вибори президента поштою, хоча раніше Сейм (нижня палата) таке рішення підтримав.

В останні кілька днів у правлячій партії шукали “юридичну формулу” для повторного оголошення президентських виборів так, щоб для цього не було необхідності звертатися до Верховного Суду – оскільки не було певності, яким буде його рішення.

Тим часом 7 травня відхилений Сенатом законопроєкт про голосування на виборах президента за допомогою пошти повернувся до Сейму. Для того, щоб відхилити заперечення Сенату, в нижній палаті необхідно було зібрати абсолютну більшість голосів “за” – щонайменше на один голос більше, ніж “проти” й “утрималися” разом взяті.

7 травня за “поштові” вибори у Сеймі проголосували 236 депутатів при 213 “проти” й 11 тих, хто утримався. Таким чином, законопроєкт вважається ухваленим і надійде на підпис президенту Анджею Дуді.

Правляча партія “ПіС”, висуванцем якої є Дуда на другий термін, дуже зацікавлена в тому, щоб вибори відбулися саме зараз, коли президентський рейтинг Дуди дозволяє йому легко перемогти всіх конкурентів. Тож коли запровадження обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу поставило під сумнів можливість проводити голосування на виборчих дільницях, влада ініціювала рішення про голосування поштою.

Опозиція натомість ще від початку пандемії наполягала на перенесенні виборів через неможливість проводити повноцінну кампанію в умовах карантину.

Проти голосування поштою також виступила низка колишніх президентів і прем’єр-міністрів Польщі, серед яких Лех Валенса та Броніслав Коморовський. Вони заявили, що не голосуватимуть на “псевдовиборах”, і закликали громадян вчинити так само.

Кандидатка в президенти Польщі від найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа” Малгожата Кідава-Блонська також заявила, що відмовляється від участі у виборах 10 травня, якщо вони відбуватимуться поштою.

Цікаво, що проти проведення виборів у травні був і коаліційний партнер партії влади Ярослав Говін, який має у Сеймі 18 голосів (“ПіС” – 235). Саме йому належала ідея внести зміни у законодавство, згідно з якими поточний термін чинного президента був би продовжений до 2022 року, тобто до семи років замість п’яти, але натомість Дуда більше не мав би права балотуватися на другий термін.

У “ПіС” цю ідею зрештою не підтримали, адже рейтинг правлячої партії разом із президентом почав падати вже під час “коронавірусної” кризи, тож через два роки новий кандидат від “Права і справедливості” міг би вже й не перемогти.

Рейтинги: Дуда вже не перемагає в першому турі

Тим часом, як свідчать соціологічні дослідження, рейтинг Анджея Дуди опустився до позначки, за якої на виборах уже може знадобитися другий тур. Тоді як раніше чинний президент мав усі шанси перемогти вже в першому.

За даними опитування, проведеного центром соціологічного дослідження громадської думки IBRiS, якби вибори відбувалися 10 травня, Дуда набрав би 45% голосів.

Відтак опонентом чинного президента в другому турі став би Шимон Головня. За нього були готові віддати голоси 19,2% виборців.

Третім у рейтингу йде Владислав Косіняк-Камиш із Польської селянської партії з 16,6%.

Далі голоси респондентів розподілилися так: Кшиштоф Босак (9%), Малгоржата Кідава-Блонська (4,5%) та Роберт Б’єдронь (2,6%).

3,1% виборців не визначилися, за кого б голосували.