“Пантеон має нас примирити”. Нардеп Юрчишин відповідає на 5 запитань щодо перепоховання видатних українців

Ярослав Юрчишин,
народний депутат від фракції “Голос”

(FB)

Маємо повернути всіх, хто боровся за Українську Державу.

Андрія Мельника, другого очільника Організації українських націоналістів (мельниківців), та його дружину-пластунку Софію тимчасового перепоховали на Національному військово-меморіальному кладовищі під Києвом. Унікальна подія з часів нашої Незалежності, бо до того перепоховання діячів відбувалися хіба до Львова і явно не такого масштабу.

Нинішня подія була за участі перших осіб країни, представників усіх гілок ОУН, пластунів. За молодь найбільше приємно. Як учасник робочої групи, що працювала над цим питанням з січня, топив за молодь.

Перепоховання породило ряд питань. Спробую відповісти.

1. Чому зараз?

Насправді, до початку російської війни це було б не реально. Лише зараз ми маємо суспільний консенсус та визнання справи Коновальця, Бандери й Мельника.

Справу пантеонізації почав ще Віктор Ющенко, але продовжити змогли тільки тепер. В часи Януковича в Пантеон скоріше б внесли Ватутіна, ніж Мельника. Чому ми не використали час з 2014 по 2026 – це питання відкрите. Але затягувати далі точно немає причин.

2. Чому Національне військово-меморіальне кладовище?

Бо питання виділення землі в Києві може затягнутися. Так, робоча група працює над законопроектом про Пантеон, де буде чітко визначено критерії – хто і як буде до нього долучений. Паралельно ведеться опрацювання локації в центрі Києва для будівництва Пантеону після проведення конкурсу для його втілення.

Зрештою, є традиція і у Франції, і у Португалії щодо проміжних перепоховань. Ми вивчаємо міжнародний досвід. Дуже сподіваюся, що скоро ми і закон представимо, і локацію оприлюднимо. Ворог має вплив через інформаційні атаки, і це може завадити втіленню ідеї. Якщо про справу говорити не з ким треба, в з ким можна.

3. Чи не становить перепоховання визначних діячів ризиків для їх могил, бо Росія атакуватиме?

Звісно. Як і постійні намагання вандалів осквернити могили за кордоном. Але саме ми маємо нести відповідальність та берегти їх, бо це наші Герої. А якщо оглядатися на росіян, то нам краще взагалі нічого не робити. Бо коли дурнуваті – то у всьому.

4. Кого і як будуть перепоховувати, чому саме Мельники?

Тут варто дуже подякувати Люксембургу та окремо родині Великого Князя. Максимальне сприяння з їхньої сторони. Також доземний уклін громаді, яка опікувалася процесом. Питання перепоховання тещі Полковника, матері Софії – на контролі в оргкомітеті. Прикро, що родичів по лінії Софії не встигли вчасно повідомити. Та на поховання у Пантеоні точно виправимо це.

Ми маємо амбітний план зібрати всіх борців за Україну та наше націотворення. Військових і композиторів, науковців та письменників, діячів культури і мистецтв, державників та громадських діячів. Тому в законі буде передбачена процедура громадсько-академічної експертизи. Щоб суспільство мало вплив на пантеонізацію. Звісно, на основі чітких критеріїв.

5. Чому ми повертаємо Мельника, а не тих, хто загинув у новітній війні?

Повертаємо всіх. Просто процедури різні. І явно ніхто не має бути поза цим процесом. Питань буде дуже багато. Процес пантеонізації дуже чутливий. Нас колотимуть і вороги, і наші внутрішні незгоди. Та я від себе хочу подякувати всім учасникам процесу: від керівництва офісу Президента і ВРУ до директорів музеїв, від представників державних інституцій до громадських діячів, від отців різних церков до представників різних крил націоналістичних організацій.

І так, Пантеон має примирити нас, як примирить тих, хто в ньому буде лежати. Які б політичні напрямки, громадські чи підпільні рухи, конфесії чи етнічні групи вони не представляли. Бо в єдності наша сила. Зокрема, в єдності поколінь.

P.S. До речі, найважче буде перепоховати не Степана Бандеру, а…Сергія Корольова. Витягнути українця з кремлівської стіни ще той виклик. Як думаєте, зможемо?

Читайте також:
Останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі