СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
21245 +259
Летальні випадки:
623 +6
Одужали:
7234 +126
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 291868 (+6242). Оновлено: 08:47 25.05.2020

“Назад, до схематозу”: Діана Петреня – про те, кому вигідне згортання реформи харчування ЗСУ

 

спілкувалася: Олена Максименко

На позачерговому засіданні в понеділок Верховна Рада в єдиному пориві (302 голосами) підтримала урядовий законопроєкт, який має допомогти розв’язати кризу в забезпеченні харчування більшості військових частин ЗСУ. Тепер Міністерство оборони та інші силові структури отримали легальну можливість продовжити на 2020 рік дії договорів із постачальниками-аутсорсерами, укладені на 2019 рік.

Діана Петреня з “Офісу реформ”, яка курирувала модернізацію харчування ЗСУ у 2015-2019 роках, вважає, що цим рішенням влада “зарубала” їхнє починання.

За словами Діани, карантин – лише відмовка, щоб зупинити переведення небойових частин на харчування за каталогом. Мовляв, насправді це “політичне рішення”, і воно озвучувалося в Генштабі ще торік.

“Щоб армія не залишилася голодною, потрібно було просто перевести решту частин на нову систему харчування. До впровадження якої вже все було готово”, – заявляє Петреня та підозрює “нові обличчя” МОУ й ГШ у “схематозі”.

В інтерв’ю “Новинарні” колишня керівниця “Проєктного офісу реформ” Міноборони розповіла своє бачення того, як виникла криза продуктового забезпечення армії, чому припинився перехід ЗСУ на каталог із червоною рибою й ананасами, кому вигідна ця зупинка та якою задумувалася реформа харчування.

Яка ситуація з реформою харчування в ЗСУ станом на зараз?

У різних військових частинах застосовуються дві системи харчування – в одних нова (за каталогом), в інших – стара. За новою харчуються на даний момент 106 військових частин. І вони будуть так харчуватися до кінця року. Тому що на них розраховані продукти і не було прийнято жодного іншого політичного рішення. А понад 250 військових частин, що лишилися, харчуватимуться за старою системою, так, як вони харчувалися весь цей час. Тобто за аутсорсом (коли продукти в частину постачають і страви для солдатів готують приватні фірми – “Н”).

Люди без їжі не залишаться в будь-якому випадку. Але реформу, перехід решти армії на каталог повністю зупинено.

Фото: ГУРСМЗ ЗСУ

Чи справді причиною кризової ситуації із забезпеченням ЗСУ харчами є карантин через коронавірус?

Карантин ні до чого. Це неправда, що компанії-постачальники відмовилися від надання послуг через карантин.

Коли було прийняте політичне рішення [начальником Генштабу ЗСУ Русланом] Хомчаком із приводу того, що ніхто ні на яку нову систему більше не переходить і буде аутсорс, то всі почали злегка панікувати. Тому що продукти за новою системою харчування були проторговані на “Прозорро” на всі військові частини. І всі були абсолютно впевнені, що відбудеться перехід на каталог усіх частин, для цього все готове. Але Хомчак приймає рішення, що цього не відбудеться.

Далі – всі розуміють, що армію годувати якось треба. Але контракти у аутсорсерів закінчуються. Тому фізично треба було провести нові тендери для відбору фірм-аутсорсерів.

Було прийнято політичне рішення проторгувати аутсорс, для цього країну поділили на чотири частини. А цього робити ніяк не можна! Ми з 2015 року “дробили” країну якомога більше – мінімум дев’ять лотів [на постачання харчування ЗСУ] було. Тому що чим менший лот, тим більше конкуренції.

А вони (нові керівники) поділили країну на чотири частини, виставили на торги. І сталася несподіванка: прийшла нова кампанія, яка вже декілька разів намагалася зайти на ринок Міноборони.

Це компанія Pontem, вони балтійці (з Литви – “Н”), займаються харчуванням шкіл, дитсадків, лікарень, підприємств, також за аутсорсом. Раніше їх видавлювали старі постачальники. А тут вийшло, що з чотирьох лотів три бере ця нова компанія!

Старі постачальники дуже сильно закіпішували. Скаргу на один лот по Півдню вони подають в Антимонопольний комітет. Я дуже сильно сумніваюся в об’єктивності комітету з огляду на те, які рішення приймаються. І приймається рішення вигнати нову компанію з Півдня, тобто оголосити торги такими, що не відбулися.

Що після цього відбувається – абсолютно незрозуміло. За логікою, мали б провести перемовини з наступним учасником торгів, котрий стоїть нижче. На даному етапі вони не ведуться. На сайті “Прозорро” висить просто “кваліфікація”.

Як це може бути, я не втну! Аукціон відбувся, є рішення Антимонопольного комітету – відповідно, воно має бути опубліковане, і ми маємо розуміти, що далі. Про це мають бути звіти у “Прозорро”. А там вони просто взяли і відкотили назад на кваліфікацію!

Військові частини з південних регіонів, ті, що не на каталогах, а на старій системі, перекріпляються до інших частин, у яких іще не закінчився договір за аутсорсом. І харчуються поки так.

Я підозрюю, що якимсь дивом, можливо, під егідою короновірусу чи ще чогось, вони швиденько проведуть переговори без торгів. Швидше за все, вони реалізують ту схему, яку пропонував [перший заступник міністра оборони Іван] Руснак на Кабміні. Тобто вони дозволяють постачальникам, які в 2019 годували армію, годувати її й далі до кінця 2020-го. Без торгів, без визначення вартості на цих торгах, без жодних підстав взагалі!

(Інтерв’ю відбувалося минулого тижня. А в понеділок, 30 березня, Верховна Рада схвалила законопроєкт із тією схемою “порятунку” харчування в ЗСУ, про яку говорить Діана Петреня.

Як зазначалося в пояснювальній записці до законопроєкту, існував реальний ризик зриву забезпечення харчуванням особового складу Збройних сил у зв’язку з виникненням “непередбачуваних обставин”. Зокрема йшлося про відмову ТОВ “ПОНТЕМ.УА”, яке виграло тендер, надавати послуги з харчування в регіонах України у зв’язку з поширенням коронавірусу).

Із трьох лотів один лот заблокували через АМКУ, а щодо двох інших – там надає послуги харчування один зі старих постачальників.

Старий постачальник відмовився виходити з кухонь і виставив рахунок за своє обладнання, яке на них стоїть. Це те, що я точно знаю.

Із двома іншими лотами, де постачальник виставив рахунок за обладнання, якщо глянути те саме “Прозорро”, ми бачимо, що є переможець, але немає договору! Просто нема, і все!

Я підозрюю, що вони (лобісти старих постачальників – “Н”) спохопилися, що хтось новенький з’явився, і почали вирішувати це якимсь чином із Міністерством оборони, виносити дикі пропозиції на Кабмін. І вони просто сидять і чекають, коли їм дозволять годувати армію далі!

Як вони це закривають із точки зору дотримання закону – не маю уявлення.

Я з цього процесу вийшла в січні 2020 року, як тільки мені Хомчак чітко й доступно пояснив, що, він, мовляв, не збирається вводити нову систему.

Чим НГШ пояснив відмову переводити решту в/ч на харчування за каталогом?

Офіційна версія – брак штатних посад. Що, насправді, повна брехня.

У нас на серпень 2019-го, ще до зміни влади, планувався запуск хвилі військових частин на нову систему харчування за каталогом. Ми мали до грудня 2019-го закрити повністю всі частини на нову систему харчування, і тоді б у нас склалася повністю єдина система, ми могли б розвертати загальновійськовий облік, контроль – ну, це вже нездійснені плани, неважливо.

У травні, ще до інавгурації нового президента, нам усі організми Міноборони давали офіційне підтвердження, що в армії є належна кількість штатних посад! Більше того, після призначення Хомчака начальником Генштабу, коли [міністром оборони] ще був Степан Тимофійович [Полторак], у липні Хомчак писав на листа, що в нього проблеми з ремонтом їдальнь – так, дійсно, вони є, просто грошей немає! Є проблеми з дозакупівлею обладнання, котре насправді здебільшого закуплене і стоїть на складах зараз, але ж у НГШ нема проблем зі штатними одиницями! Про це прямо написано, і я розмістила відповідний документ із його підписом в себе на сторінці в фейсбуці.

Тобто пояснення Генштабу про неможливість переводити решту частин на каталог у харчуванні – це така класна офіційна відмазка.

Хто виграє від цього?

Від цього виграють тільки аутсорсери. Це моє припущення, але я сильно підозрюю, що без допомоги зсередини когось із Міністерства оборони й Генерального штабу не обійшлося.

Бо чому ми сьогодні вводимо нову систему харчування, а завтра вони вже говорять, що аутсорс “наше все”, і взагалі давайте їм назавжди віддамо нашу армію?!

Діана Петреня. Фото: Новинарня

Діана Петреня вважає:

Рішення зупинити перехід на нову систему харчування мають ознаки корупції.

А ідея МОУ на осінь запровадити для частини в/ч комбіновану схему “каталог + аутсор” – “зручна схема з розпилу бабла”.

Як тільки змінилася влада, з травня 2019-го, у мене жодного морального вдоволення від співпраці з “новими обличчями” не було. Єдине, що тримало – мені треба було закінчити те, що я почала. Я п’ять років цим займалася і хотіла довести до логічного завершення. Тим більше, що там лишалося всього нічого. Треба було просто сказати “давайте”, є навіть відповідний наказ. Був, точніше (сміється). Цей наказ (про переведення всіх в/ч ЗСУ на харчування за каталогом у 2019 році – “Н”) 31 грудня перетворився на гарбуз. Він діяв рік.

Читайте також:
Нове гальмування реформи харчування ЗСУ: не так коронавірус, як старі постачальники

Як виправити ситуацію?

Я вважаю, що до зміни влади нічого не відбудеться. Бо лише політичним рішенням можна ввести нову систему харчування. Немає жодної об’єктивної перешкоди!

Оскільки мені з серпня розповідають “відмазки”, чому вони цього не роблять, а лише в січні вони про це офіційно оголосили, нарешті, то я сильно підозрюю, що немає саме політичного рішення.

У чому полягає система харчування за аутсорсом? Які її недоліки?

Харчування для ЗСУ завжди торгується  на тендері. По-іншому бути не може, адже є закон України про публічні закупівлі. Але це принципово різні системи харчування. Відмінність полягає в асортименті продуктів та в організації самого процесу харчування.

Якщо ми говоримо про харчування за аутсорсом, перш за все, це означає харчування за нормами. Норми закріплені в постанові Кабміну №426. Зараз там 16 або 17 норм. Основна – це перша загальновійськова, за котрою харчуються практично всі. Решта – додаткові. Скажімо, друга норма – це моряки, їм додається енна кількість продуктових позицій, 10-та – сухий пайок, 15-та – сухий пайок посилений. У всіх цих нормах закріплені близько 60 позицій продуктів.

В основному армія харчується за нормою №1, там 30-35 продуктів, причому вони розписані досить загадково. Наприклад, крупа. Яка саме – не сказано. Просто крупа. Або, наприклад, овочі. І рекомендації, в які входить так званий “борщовий набір”: картопля, цибуля, буряк тощо.

Продуктовий склад у “Десні”, літо 2016

Аутсорс – це схема, за якою на тендері торгується безпосередньо вартість усіх послуг харчування. За певну суму на добу ми на одного солдата отримуємо повний комплекс послуги від аутсорсу. Тобто він закуповує за нормою №1 продукти, постачає їх до військової частини, укладає договір на оренду складу й кухні за 1 гривню – це нормально для організації харчування. Відповідно, склад виходить постачальника – там сидить його комірник. Аутсорсер зберігає ці продукти та видає за необхідностю на кухню, де його ж кухарі готують їжу. Вони ж прибирають, миють посуд і т.ін.

Контроль якості в цій системі у нас є на вході продуктів. Теоретично начпрод може подивитися кількісний збіг – навіть не якісний! На виході боєць може зважити тарілку каші безпосередньо в їдальні. Всередині ж цього процесу контролю Міністерства оборони немає. На папері він теоретично існує під час закладки продуктів – там має бути присутній медик, але цього не відбувається практично ніколи. Все, більше ніякого контролю якості немає.

Із якістю продуктів відбуваються маніпуляції, які базуються на тій самій нормі. Якщо в нас написано “крупи”, то, звісно ж, постачальник бере найдешевше – перловку. Вона достатньо калорійна, але сім днів на тиждень її складно їсти. Те саме з м’ясом. Написано просто “м’ясо”. Яке саме – нікого не цікавить. Тому й “гуляють” по інтернету фото отих страшних старезних напівзаморожених туш, котрі незрозуміло як розподіляються. Так само курятина: на “запчастини” від курки ГОСТу немає – комусь дістається лапка, комусь спинка, комусь жопка, як пощастить.

При аусорсі ми переплачуємо, тому що передбачено не лише вартість продуктів, а й послугу, за яку, само собою, треба платити. Це реально здорожчує угоду відсотків на 10 мінімум.

Читайте також:
Полторак підписав наказ про нове харчування в ЗСУ. ГРАФІК 2017 року

Чи були спроби виправити систему аутсорсу?

У січні 2015-го ми потрапили в Міноборони як “Волонтерський десант”. Протягом пів року намагалися домовитися з аутсорсерами, щоб вони перестали мухлювати з якістю продуктів, для цього переписали тендерну документацію.

Аутсорсери – чотири компанії (зараз їх три) – на той момент повністю монополізували ринок. Оскільки вони були монополістами, вони відмовилися підписувати новий договір, де прописана якість продуктів і підвищення штрафних санкцій за погану якість послуги.

Хоча це дуже суб’єктивно і абсолютно неможливо довести, що якість послуги була низькою. Немає об’єктивного показника, наскільки переварені макарони. Відповідно, навіть це вони відмовилися підписувати свого часу. Тому ми лише сяк-так збільшили штрафні санкції в договорах, як нам це дозволяв закон. На січень 2015 року існували штрафні санкції типу 1000 гривень – копійки для аутсорсера, який ділить 4-мільярдний ринок.

Стало зрозуміло, що з ними домовитися не вийде, щоб вони підписали новий договір – потрібно міняти всю систему харчування.

Так, є багато країн, де армії харчуються і за аутсорсом, але це спокійні, стабільні країни без бойових дій, там є конкуренція й інше оподаткування. У нас конкуренції немає.

Читайте також:
Як армія переходить на нову систему харчування, – інтерв’ю Діани Петрені, 2008 рік

Як з’явилася система харчування за каталогом і в чому її переваги?

Початок реформи харчування ЗСУ: міністр Степан Полторак на Західній морській базі ВМС України, липень 2017. Фото: МОУ

Ми дослідили, всі армії, хто як харчується, хіба що крім африканських. Харчування за каталогом – це варіант НАТО. Ми консультувалися з багатьма начпродами, які їздили у всілякі миротворчі місії і працювали по цій системі. І ми вирішили нічого не вигадувати, а просто “скопіпастити” найбільш вдалий досвід, який можна застосувати в наших реаліях. Майже всі натовські країни в експедиціях харчуються так: у них немає нормативів, вони не спираються на вагу продуктів, як у нормі прописано.

Суть цієї системи – якраз у відході від норм. Ми прибрали 426-ту постанову Кабінету Міністрів. Приміром, у нормі прописано: хліб білий, хліб чорний і булочка, щодня сумарно 750 грамів. Та навіть молодий підростаючий організм курсанта, як показала практика, споживає хліба всього 350 грамів на день, а решта викидається!

У всьому світі покладаються не на вагу, а на калорійність. Тому були взяті нормативи, прийняті у всьому світі – скільки калорій при якому навантаженні має споживати організм.

Стало зрозуміло, що ці калорії можна набирати не тільки 35 продуктами. Не лише перловкою, а й гречкою, рисом і так далі. Було складено каталог продуктів, який містить на даний момент 406 позицій. А будь-якій домогосподарці зрозуміло, що з 406 продуктів можна приготувати більше страв, ніж із 35-ти. Ми додали купу продуктів з полиць магазинів, яких у нормативах просто не було. Адже 426-та постанова була укладена якогось мохнатого 69-го чи 71-го року й потім просто корегувалася, переписувалася українською. Звісно, там немає йогурту чи бананів, бо такого не було в СРСР у принципі. І холодильників таких не було, щоб зберігати окремо курячі стегенця від курячих жопок. Ми, наприклад, розділили рибу – тепер у каталозі є і хек, і червона риба (для всіх частин), і осетер (для певних позицій).

Читайте також:
Генерал-реформатор Дмитро Марченко:
Кілька разів хотілося повернутися з МОУ в зону комфорту – на війну

Коли в каталозі з’явилися ці продукти, стало важливо перевіряти, якої якості їх привезуть. На кожну позицію були розроблені технічні умови, вони йдуть додатком до каталогу. Якщо постачальник привозить те, що не відповідає нашим технічним умовам, начпрод має право завернути партію назад і вимагати, залежно від типу продуктів, заміни впродовж доби.

Умовно кажучи, якщо нам не подобається тушонка, ми не складаємо довгі акти, чому – просто пишемо, що вона не відповідає нашим технічним умовам і просимо замінити на ту, яка відповідає. Це стосується всього – від грибів до родзинок. Раніше, при системі аутсорсу, це зробити було неможливо.

А зараз начпрод нарешті відчув себе людиною, яка володіє своєю кухнею.

Ми вирішили, що самі закуповуємо продукти, це дешевше. Все одно в нас будуть свої кухарі. Відповідно, начпрод у нас має повністю відповідати за складання меню – те, чого раніше бракувало військовим частинам, здебільшого все аутсорсер складав.

Читайте також:
З 1 березня всі бойові частини ЗСУ перейшли на нову систему харчування, – МОУ

Оскільки начпрод не може сходу скласти комбінацію з 400 позицій меню, яка враховувала б калорійність і вартість, була розроблена електронна програма, що включає в себе три блоки.

Перший блокце блок начпродів: меню, назви страв. Начпрод “клацає” на страву – та автоматично “розкладається” на кількість продуктів, які потрібні, на калорійність, і дає вибір.

Є певні запобіжники. Це калорійність, і це обов’язкова страва для замовлення. Тобто якщо ми говоримо про обід, начпрод зобов’язаний поставити галочку навпроти “першого”, “другого” – щоб не складалася ситуація, коли пачка родзинок чи шоколадка замінює повноцінний прийом їжі. Хоча шоколадку, до речі, теж можна замовити.

Другий блокце електронний склад. Тут ми не вигадували нічого нового, просто взяли складські програми обліку, як на всіх крупних підприємствах. Тепер, умовно кажучи, зайшов на склад, бачиш документи – скільки чого, якої якості, де зберігається. Оскільки в нас підв’язана комп’ютерна програма, ми знаємо, яке в нас меню на тиждень, із кухні через комп іде замовлення на склад, той відвантажує потрібну кількість продуктів. І ми бачимо переміщення.

Третій блок – це бухгалтерія. Тому що все це підв’язане під вартість продуктової корзини, котра проторговується на торгах на тендері в “Прозорро”. Як і має бути за законом. Ми розробили електронний каталог – так звана програма електронного обліку. Там, звісно, ще є для начпрода можливість генерувати звіти і надсилати їх централізовано на сервер Міністерства оборони.

Читайте також:
Перший аукціон із постачання продуктів для експерименту з харчуванням у ЗСУ виграла компанія METRO Cash & Carry Ukraine

Каталог дав змогу начпродам ЗСУ влаштовувати в частинах “дні національних кухонь”

Яка ситуація з кухарями?

У 2014 році стало зрозуміло, що без своїх кухарів армії не обійтися. Бо на “передок”, ясна річ, цивільні кухарі від аутсорсу їздити не будуть. Стало зрозуміло, що потрібно вводити до ЗСУ власних кухарів. Зусиллями наших колишніх “героїчних” міністрів оборони до 2014 року школа військових кухарів була знищена. Ми її відновили, але з’ясувалося: потрібно щось міняти.

Як щодо обладнання і штату, який має працювати на кухні з “каталогом”?

Продукти ми закуповуємо самі, кухарі в нас є. Питання, хто в нас має чистити картоплю? Чи не буде нарядів на кухню для солдатів? Тож було прийняте рішення вводити позаштатний обслуговуючий персонал. Цілком логічно, тому що військові частини можуть наймати собі електриків, наприклад.

Було прийняте рішення наймати кухонних працівників, котрі будуть чистити картоплю, мити посуд, прибирати в їдальні і так далі. Що й почало відбуватися.

Плюс стало зрозуміло, що якщо ми будемо закуповувати нове технологічне обладнання, це полегшить задачу кухарям. Тому що пароконвектомат здатний насмажити 2000 котлет за півтори години. Стільки жоден кухар на жодній пательні вручну не насмажить. Було прийняте рішення виділити на це кошти, обладнання почало купуватися.

У тих військових частинах, де аутсорс, є певна кількість обладнання, що належить аутсорсерам. Ми коли запускали експеримент, говорили з аутсорсерами, що вони залишать холодильники, плити і решту. А в ніч перед запуском вони просто приїхали і все вирізали. З трубами, вентилями – половину кухні вирізали! Це їхнє обладнання, вони мають на це право… А ми просили їх залишити це майно лише на тиждень, поки не привеземо обладнання Міноборони. Все ж таки це були фірми-годувальники, котрі багато років працюють із армією, ми розраховували на краплину лояльності… Виявилося, що ні.

Перший запуск відбувався у двох військових частинах, і в одній із них була от саме така ситуація. Забрали все – до ножів, дощечок, котрі, скорше за все, були Міністерства оборони (сміється). І хлопці їздили зранку по Одесі й купували це.

Відремонтована їдальня

Коли прийшло рішення щодо закупки власного обладнання, стало зрозуміло, що потрібно зробити ремонт у їдальнях. Тому що електромережа елементарно не витримує навантаження того ж пароконвектомату, в багатьох їдальнях немає нормальної каналізаційної системи, практично ніде не було витяжки. І взагалі в дуже поганому стані вся система продслужби, тому що не ремонтувалося нічого з 1992 року, виділялися якісь мізерні копійки. Теоретично аутсорс мав робити косметичний ремонт за свої гроші, принаймні так прописано в договорі оренди за 1 гривню виробничих потужностей. Але ніхто нічого не робив, все занепадало. Тож були виділені на це кошти, складені детальні кошториси й решта.

І як мінімум у 73 частинах у нас це вийшло – до того моменту, поки нам усе не “зарубала” нова влада.

Читайте також:
ОДА не займатимуться харчуванням армійців, – Міноборони

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: