“Обміном заручниками повинні займатися професіонали, а не політики”

Дмитро Снєгирьов
громадський активіст, аналітик, голова ГІ “Права справа”, переселенець із Луганщини

Президент Володимир Зеленський своїм указом звільнив Валерію Лутковську від виконання функцій уповноваженого представника України в робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Показово, що на сайті президента не повідомили про причини звільнення Лутковської. Сама вона прокоментувала, що пішла за власним бажанням. Ще 5 лютого в коментарі “Новинам Донбасу” Валерія Лутковська повідомляла, що лише тимчасово припинить брати участь в засіданнях ТКГ. “Повірте, це буде дуже короткий термін”, – заявляла вона.

Варто зауважити, що колишня омбудсманка Лутковська зарекомендувала себе доволі дивними заявами в процесі підготовки до останнього обміну, що відбувся 29 грудня.

Нагадаю коротко, про що йдеться.

Після “нормандської” зустрічі президент Володимир Зеленський заявив про те, що українська сторона готова забрати 72 своїх полонених. Однак пані Лутковська заявила про те, що Україна готова прийняти 77 українських заручників. Ця нестиковка в цифрах створила небезпечний прецедент, коли самопроголошена “ЛНР” і Росія заявили про неузгодженість українських списків. Сам процес обміну опинився під загрозою.

Представниця сепаратистів так званої “ЛНР” Ольга Кобцева заявляла, що українська сторона не узгодила списки, і це дало підстави загальмувати процес обміну як мінімум на два тижні. Звучали також аналогічні заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. І лише після цих слів, 23 грудня, Валерія Лутковська розповіла, що списки на обмін ще узгоджуються і “шліфуються”.

Крім того, такі заяви Лутковської про “77 полонених” фактично грали на пониження суб’єктності президента України. Свідомо це робиться чи несвідомо, але назагал демонструється той факт, що президент, як перша і найвища посадова особа в Україні, не володіє всією інформацією щодо процесу обміну заручниками.

Уже після обміну Валерія Лутковська заявила, що в ОРДЛО утримуються близько 300 заручників, з яких українська сторона має підтверджені дані щодо 100 осіб. Щодо інших полонених інформація є, але все ще триває процес верифікації.

“У нас є близько 100 осіб, щодо яких є підтвердження, їхні родичі приносили документи. І ще близько 200 осіб, з яких поки немає точного підтвердження. Тобто ще десь по 300 людях нам треба працювати”, – казала Валерія Лутковська.

Показовим є і той факт, що за два тижні після заяви Лутковської СБУ офіційно повідомила про утримання в полоні 184 цивільних осіб.

“За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб (…) станом на 20.01.2020 запитуються як незаконно позбавлені волі на території ТОТ у Донецькій та Луганській областях – 184 особи”, – ішлося у відповіді Служби безпеки України на запит “Радіо Свободи”

Тобто відбувалася незрозуміла гра на пониження суб’єктності й української спецслужби, яка, власне, опікується питаннями верифікації та звільнення полонених.

Тому можна вважати, що відсутність Лутковської під час останнього раунду переговорів ТКГ у Мінську 12 лютого – вельми показовий і зрозумілий факт.

Наразі представником України в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи призначено генерал-майора Служби безпеки України Геннадія Кузнєцова. Авжеж, обміном заручниками повинні займатися професіонали, а не політики.

Читайте також:
П’ять прорахунків влади під час обміну полоненими з ОРДЛО