“Поява швидших перехоплювачів не вирішить проблему”. Головний інженер BlueBird Tech пояснив, від чого залежить успішне збиття російських реактивних БПЛА

Українська ППО стикається з проблемою перехоплення російських реактивних дронів, для боротьби з якими недостатньо просто створити швидший дрон-перехоплювач. Ефективне збиття залежить від своєчасного виявлення цілі, а також від швидкості підготовки та запуску перехоплювача. На весь процес можуть залишатися лічені хвилини.

Про це розповів Данило, головний інженер R&D компанії BlueBird Tech.

За словами спеціаліста, одним із ключових викликів залишається саме виявлення реактивної цілі. Для цього потрібна достатня кількість засобів виявлення, передусім радарів, які можуть не лише помітити об’єкт, а й супроводжувати його. Технологічно такі можливості існують, однак питання полягає у кількості систем та їхній щільності.

Другий важливий фактор – наведення. Значна частина попередніх систем дронів-перехоплювачів залежить від візуального контакту з ціллю. За хмарності, туману, диму або інших умов обмеженої видимості це суттєво ускладнює перехоплення.

Окрему проблему для збиття створює погода. Реактивні засоби мають більший запас тяги та можуть продовжувати політ у складніших метеоумовах. Для звичайного дрона-перехоплювача сильний вітер може стати критичним фактором, оскільки йому може просто не вистачити потужності для виходу на потрібну траєкторію.

“Реактивний перехоплювач сам по собі не означає, що проблему вирішено. Якщо швидкість цілі та перехоплювача відрізняється на кількадесят кілометрів на годину, виникає фізична проблема – перехоплювач може просто не встигнути скоротити дистанцію. Тому в таких системах критично важливими стають час виявлення, траєкторія зближення та можливість швидко вивести перехоплювач на потрібний режим роботи”, – пояснює головний інженер R&D BlueBird Tech.

Для пояснення цієї проблеми інженер навів аналогію з автомобілем. Якщо ціль рухається зі швидкістю 100 км/год, а перехоплювач може розвинути 110 км/год, він поступово скорочуватиме дистанцію. Однак для цього потрібен час, якого може не залишитися, якщо дрон уже наближається до точки ураження.

Тому, за його словами, одним із перспективних сценаріїв є перехоплення не навздогін, а боковим або зустрічним курсом. Проте такий підхід вимагає досить раннього виявлення цілі.

Україні доводиться створювати та масштабувати засоби перехоплення нових типів дронів в умовах їхнього активного використання, оскільки дешевих систем для боротьби з реактивними цілями раніше фактично не існувало.

За словами фахівця, один із ключових викликів зараз – забезпечити достатню кількість засобів перехоплення реактивних цілей. Проблема також полягає не лише у виробництві, а й у тому, що сучасна війна ставить перед розробниками завдання, під які багато систем просто не проєктувалися.

“Дешевих засобів для перехоплення таких цілей фактично не було створено заздалегідь. Просто раніше не існувало війни такого типу, під яку ці системи проєктувалися б. Тому зараз усім доводиться хутко адаптуватися”, – пояснює Данило.

Окремим викликом інженер називає здатність оборонної галузі прогнозувати, якою буде наступна фаза технологічного розвитку війни. За останні роки частина прогнозів щодо військових технологій не справдилася, а деякі перспективні проєкти через це не отримали фінансової підтримки або не були реалізовані вчасно. У результаті виникла ситуація, коли Україна може випереджати противника в одних технологічних напрямках, але водночас – відставати в інших.

Читайте також:
Сили оборони вже збивають реактивні БпЛА з роботизованих турелей, – Ігнат