Лайфхаки для ветеранів: як військовий досвід зробити перевагою у працевлаштуванні

автор: Олена Шарговська

Як ветеранові війни знайти гідне місце в суспільстві після повернення з фронту? Як знайти нову роботу і використати при цьому навички, здобуті у війську? Із цим дає раду проєкт із навчання та перекваліфікації для учасників бойових дій “Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході Україні та їхніх сімей”, який реалізує ГО “Центр зайнятості вільних людей” за підтримки Міжнародної організації з міграції в Україні та Європейського Союзу.

“Наша мета – допомогти колишнім ветеранам адаптуватись до мирного життя через навчання та працевлаштування, а також підвищити їхній добробут”, – каже Анастасія Ковальчук, одна з кураторок проєкту.

Проект є пілотним та діє з травня 2019-го по травень 2020 року в Київській, Дніпропетровській та Львівській областях. Наразі пройшла підготовку і готується до захисту заявок на грант остання група в проекті. Але в “Центрі зайнятості вільних людей” сподіваються, що проєкт може бути продовжено.

Від ІТ до крою і шиття

Програма побудована таким чином, що ветеран спочатку потрапляє на дводенний тренінг “Військовий імунітет у цивільній професії”, який ведуть кар’єрна консультантка та військовий психолог. Цей тренінг допомагає

переглянути свої військові навички, прийняти їх та зрозуміти, як їх можна використати у мирній професії.

Після цього учасники тренінгу протягом двох тижнів повинні обрати навчальні курси, які хочуть освоїти, та в грантовій заявці описати свою мотивацію, як курси допоможуть у професійному розвитку або перекваліфікації.

Грант покриває навчання сумою до 400 євро. Окрім цього, учасник може отримати консультації з персональним кар’єрним консультантом щодо того, як отримані на курсах знання та навички застосувати в професії, як обрати свою компанію, які вимоги в роботодавців на ринку праці сьогодні тощо. Ще одна опція – можливість відвідувати тренінги з soft skills (фінансова грамотність, таймменеджмент, емоційний інтелект, ораторська майстерність).

За час роботи проєкту було 20 “наборів”, проведено стільки ж тренінгів. Їх відвідали 578 ветеранів (з них 38 – жінки). Учасників обирали серед тих, хто заповнив онлайн-форму для реєстрації.
Понад 70% з них отримали гранти на навчання – 423 особи.

Найчастіше ветерани обирають IT (тестування, JAVA). Окрім цього є популярними водійські курси, курси масажу. Було кілька ветеранів, які обирали курси фотографії, бухгалтерії та менеджменту, 3D-моделювання. Серед нетипових – курси кулінарної майстерності, курси з пошиття одягу, курси з виробництва прикрас, іспанської мови.

П’ять років пошуків

Анастасія Ковальчук із “курсантами”-ветеранами

Анастасія Ковальчук розповідає, чому саме досвід роботи Центру зайнятості дозволяє ефективно втілювати проєкт.

“Наша громадська організація працює уже шість років у сфері допомоги вразливим категоріям – а це переселенці, ветерани, люди з інвалідністю, жінки тощо – у професійній і підприємницькій реалізації. В рамках організації уже п’ять років діє окремий проект, спрямований на підтримку ветеранів та членів їхніх родин у соціальній адаптації через навчання та працевлаштування “Воїну – гідна праця”. Ми були першими, хто почав допомагати ветеранам у пошуку роботи”, – каже Ковальчук.

“Ми завжди керувались комплексним підходом (консультації психолога, робота з сім’ями ветерана, навчальні курси, інформаційна кампанія щодо подолання стигматизаії образа ветерана). Працевлаштування саме по собі не працює”, – додає організаторка.

З воїнів – у сторітелери та foood-фотографи

Центр зайнятості вільних людей слідкує за своїми “випускниками”, тож може поділитись історіями успіху на різних напрямках.

Артем Попик

Артем Попик до мобілізації працював інженером-конструктором на металообробних підприємствах Києва та області. По завершенню служби продовжив працювати у цій сфері. Проте завжди мав захоплення, мріяв перетворити його на справу життя і цим заробляти: Артемові подобається писати тексти, він навіть брався за переклади книжок, практикував власне письменство. Після демобілізації серйозно задумався про те, щоб узятися за літераторство та здійснити давню мрію.

“Попри те, що я не був впевнений у заробітку письменницькою діяльністю, я постійно щось писав, щоб відточити стиль і майстерність. Тим часом друзі мені розповіли про набір у проєкт із навчання та перекваліфікації, і я вирішив податися. Тоді я зрозумів, що це справді великий шанс покращити свою кваліфікацію і піти навчатися до професіоналів. Я обрав курси зі сторітелінгу. Це написання рекламних історій для просування товарів та послуг, як за допомогою традиційної реклами, так і за допомогою роботи в соцмережах. А також курси літературної майстерності, щоб написати власну книжку”, – розповідає Попик.

Артем отримав грант на навчальні курси. Зараз він уже має в резюме кілька співпраць із різними компаніями, для яких пише тексти різного формату.

“Мені вдалося знайти улюблену справу і перетворити її на гарний заробіток.

Головне – працювати над собою, більше цікавитися і не боятися нового”, – додає Артем Попик.

Павло Лакійчук

Ще один “курсант”, ветеран Павло Лакійчук, розказує, як став “предметним” фотографом.

До мобілізації він спочатку був викладачем Київського політехнічного інституту, потім полетів у США, де працював офіцером по роботі з пасажирами в американській круїзній компанії. Після повернення в Україну пішов на військову службу.

“Військовий досвід вплинув на мене, на мою зібраність. Я став краще і чіткіше ставити задачі та розуміти послідовність їх виконання. Це допомогло мені як підприємцю зрозуміти, до чого рухатися”, – каже Лакійчук.

Приєднатися до проекту з професійної підготовки та перекваліфікації Павлові порадили друзі. Він заповнив просту онлайн-форму для реєстрації й отримав запрошення на тренінг.

“Коли настав момент вибору навчальних курсів, я точно знав, що хочу навчатися предметній та food фотографії.  Адже я займаюся підприємницькою діяльністю, і для просування моїх товарів необхідний власний ілюстративний контент. Він збільшить зацікавлення покупців, а Google віддаватиме перевагу ексклюзивному матеріалу й піднімати рейтинг показів”, – пояснює ветеран-підприємець.

Лайфхаки ветеранам при працевлаштуванні

Тренер Олена Вертинська

Тренерка проєкту з професійної підготовки та перекваліфікації, консультант із працевлаштування ГО “Центр
професійного розвитку Києва” Олена Вертинська розповіла багато корисних лайфхаків, зокрема, як поводитись на співбесіді і як представити свої військові уміння, навички.

Поради для ветеранів для співбесіди під час влаштування на роботу

• Співбесіда має бути перемовинами, а не допитом.
• Ставте питання, підготуйте їх (запишіть у записник та візьміть із собою на співбесіду). Не бійтесь підглядати у записник.
  Підготовлених пошукачів, які знають для чого прийшли на співбесіду – вкрай мало. Будьте добре підготовлені.
• Говоріть дуже коротко і ємко, тільки по суті і без зайвих слів.
• На співбесіді дуже уважно слухайте, що кажуть.
  Зазвичай роботодавець розповідає про ті проблеми, які в нього є, треба тільки почути це.
• Перехвалити себе на співбесіді неможливо, хваліть себе, не соромлячись, максимально.
• Не брешіть на співбесіді.
  Якщо є щось, що ви не плануєте використовувати у вашій роботі – просто не згадуйте про це.
• Якщо є можливість змовчати, не говорити про те, що не характеризує вас позитивно – мовчіть. Це стосується і бойового досвіду.
  Роботодавець врахує кожне ваше слово, кожен погляд, рух тіла.
• Про досвід служби в АТО\ООС варто говорити, якщо ви його сприймаєте спокійно, на рівні з іншими вашими життєвим досвідом. Якщо для вас це травматично – не торкайтесь цієї теми.
• Зарплату обговорювати варто в кінці.
  Спочатку дізнаєтесь, яка проблема у роботодавця, а потім розповідаєте, як саме ви можете її вирішити, та скільки це буде коштувати роботодавцеві.
  Другий варіант: уважно слухаєте об’єм обов’язків, тільки після цього кроку вирішуєте, за яку суму ви готові цей об’єм виконувати.
• Не бійтесь торгуватись.
  Пропонуйте свої варіанти співпраці (з дому, неповний робочий день, не весь тиждень…), якщо вас не задовольняє сума, а роботодавець не в змозі платити стільки, як ви хочете.

Структура самопрезентації (у відповідь на прохання “Розкажіть про себе”)

• Досвід роботи (джерело знань у професії – курси, навчання);
• процеси, завдання, які ви виконували (яким навчались);
• мотивація (чому обрали посаду, на яку претендуєте);
• досягнення;
• ваші переваги;
• чому обрали саме цю компанію.

Ніколи не кажіть: “Я не маю досвіду”. Навіть якщо ви не працювали за обраною спеціальністю, ви маєте певний об’єм знань, наприклад, із курсів – про це варто говорити: “Я знаю, як це працює…”

Якщо ви маєте досвід роботи за обраною спеціальністю, варто наголосити: “Я вже … років працюю…”

Перерахуйте, що ви вже робили в рамках того, що потрібно на обраній позиції. Якщо немає досвіду – розкажіть, що найкраще вдавалось під час курсів\навчання.

Коли ви кажете, чому саме вам подобається обрана спеціальність, – наголошуйте на навичках і особистих якостях, які потрібні для вирішення проблем роботодавця.

Коли ми говоримо про мотивацію, ми насправді кажемо: “Я знаю, за що ви плануєте платити мені, і саме це в мене виходить добре”.

Спочатку уважно читайте вакансію, знайдіть інформацію про компанію і складіть перелік того, що з її наявних проблем ви можете вирішити та завдяки яким вашим умінням.

Одна з “найсмачніших” частин самопрезентації – це розповідь про свої досягнення. Зі свого досвіду слід вибрати релевантне для обраної посади. Досягнень може не бути лише в тих, хто змінює професію повністю.

Із будь-якої професії можна витягти досягнення, навіть якщо вам здається, що нічого особливого ви не зробили на своїй посаді. Наприклад, може бути вдосконалення робочого процесу.

З особистих якостей роботодавці зараз найбільше цінують гнучкість і адаптивність. У перше поняття вони вкладають вміння змінюватись під різні процеси і обставини – змінюється бізнес і змінюємось ми. Друге – здатність адаптуватись у колективі.
Обидві якості ветерани можуть проілюструвати на прикладі свого досвіду служби у війську.

Коли ми говоримо про свої переваги, слід виділити п’ять із них, інформацію про решту вплітаєте потім протягом співбесіди.

Наприклад, коли вас запитують про складну ситуацію, яку вам вдалось вирішити: “Завдяки моїй комунікабельності і вмінню знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, я вирішив ось таку проблему (наводите конкретний робочий приклад)”.

Свої переваги, особисті якості, корисні на бажаній посаді продумайте наперед і запишіть собі, щоб не забути про них розказати.

Особисті якості проявляються тоді, коли ви потрапляєте в певну ситуацію. Тож пригадайте те, що вам доводилось робити в зоні АТО\ООС, випишіть. Далі беремо одну з особистих якостей і пригадуємо, де вам довелось її використати на фронті.

Уважно прочитайте вакансію і проаналізуйте, які військові навички вам знадобляться на обраній посаді. Кожен функціональний обов’язок передбачає певний набір навичок та особистих
якостей. Поставте собі питання: “Що конкретно потрібно роботодавцю і чи робив я щось подібне в зоні АТО/ООС?”

При описі військового досвіду чітко пояснюйте, про що йде мова. Роботодавець може з великою ймовірністю не бути в курсі і дофантазувати зайве. Наприклад, коли йдеться про опитування захопленого супротивника – розкладіть процедуру на складники, щоб роботодавці не уявляли собі тортури.

Якщо є можливість не говорити про використання зброї чи складні, неоднозначні ситуації – краще не говорити.

Якщо ви залишили попередню роботу через конфлікт із керівником і вам доводиться про це сказати – не характеризуйте його погано, сформулюйте коректно: “У нас із керівником був різний погляд на робочі процеси (пригадайте реальний приклад процесу)”.

Читайте також:
Власний бізнес АТОвців: допомога держави, побратимів, поради тих, кому вдалося