Євреям і полякам “є різниця”: українці не повинні дати себе провокувати, – Княжицький

Микола Княжицький
народний депутат України (“Європейська солідарність”)

(FB)

Посли Ізраїлю і Польщі висловилися проти відзначення пам’яті Бандери, Мельника, Івана та Юрія Лип у Києві та Львові.

Як нам ставитися до таких заяв?

Спокійно. І вивчати історію. Які етнічні чистки міг пропагувати, наприклад міністр уряду УНР Іван Липа, який народився в Керчі, а помер у 1923 році у Винниках під Львовом? Нічого подібного не було.

Та й позиції Бандери і Мельника були протилежними. Якщо вже хтось і розпалює антисемітизм і міжнаціональну ворожнечу, то це Володимир Путін, який от щойно звинуватив в антисемітизмі увесь польський народ.

І ми тут маємо солідаризуватися із заявами польських урядовців про засудження таких наклепницьких російських оцінок. І маємо пам’ятати, що у період міжвоєнний і Другої світової поневолені народи часто помилково і трагічно для себе бачили у німцях порятунок від сталінізму, або й британського колоніалізму.

Що казати, коли навіть в українських містечках тисячі євреїв виходили наївно зустрічати нацистів хлібом і сіллю, пам’ятаючи про європейські традиції Німеччини. Більшість з них стали жертвами Голокосту.

Національні рухи поневолених народів нагадували один одного навіть у деталях. Створена у 1940 році ізраїльська організація “Лехі” (“Лохамей Херут Ісраель” – “Борці за незалежність Ізраїлю”, – “Н”) була відома тим, що у 1944 році вчинила вбивство британського міністра Волтера Гіннесса, а у 1948-му посередника ООН графа Фольке Бернадота. Їх звинувачували у “різні в Дейр-Ясині”, де загинули сотні мирних людей.

Лідер “Лєхи” Авраам Штерн прямо закликав до домовленості з Гітлером проти британських колонізаторів. Відомий “лист з Анкари”, у якому прямо пропонувалося співробітництво “Лехі” з Рейхом і який знайшли у МЗС нацистської Німеччини.

ЦРУ стверджувало, що “Лехі” отримувала фінансову підтримку від Радянського Союзу. Це не завадило наступному після Штерна керівнику “Лехі” Іцхаку Шамиру стати прем’єр-міністром Ізраїля.

Один із лідерів сіонізму Бен Гуріон, який свого часу боровся з радикалами з “Лехі” згодом написав про Штерна: “Немає у мене жодних сумнівів , що він був однією з найвидатніших особистостей, які заявили про себе під час Британського мандату і я від усього серця складаю шану і повагу до його творчості, потужності його сильної душі, самовідданій вірності свободі Ізраїлю, не зважаючи на те, що відкидаю беж жодного компромісу його політичний шлях”.

Це і є підхід українців. Ми по-різному ставимося до різних дій українських історичних постатей, але завжди шануватимемо борців за волю України.

Члени “Лехі” відзначаються державою Ізраїль як борці за створення держави, іменем Штерна назване місто, вулиця у Тель-Авіві й інших містах Ізраїлю. Бо їм є різниця.

Поляки на державному рівні шанують “проклятих солдатів”, польських підпільників часів після Другої світової.

Навіть Польський інститут національної пам’яті відзначає антисемітизм серед “проклятих солдатів”.

Дослідники звинувачують їх у багатьох вбивствах євреїв, а також білорусів і українців.

Понад 600 мирних українців у селі Сагринь на Холмщині загинуло від рук солдат Армії Крайової і батальйонів хлопських у березні 1944 року.

На державному рівні Польща почала віддавати честь Бригаді Свєнтокшистській НСЗ, яка відкрито колаборувала з гітлервцями наприкінці Другої світової.

Звичайно, нічого подібного в Україні немає.

Наша політика привела до того, що рівень антисемітизму в Україні значно нижчий, ніж у тій же Польщі, а поляків українці вважають найбільшими приятелями з усіх народів.

Але, на жаль, світова політика й Росія часто впливають на дії наших партнерів.

Маємо пам’ятати це, не давати себе спровокувати, мати мудрість і терпіння. Ми маємо пам’ятати, що антисемітизм – зло, що звинувачувати поляків у створені таборів смерті неприпустимо, що і українці , і поляки і євреї – жертви Сталіна і Гітлера у Другій світовій.

Ми разом маємо не сперечатися, а спільно протистояти їхнім нащадкам.

Читайте також:
Спекуляції “слуги народу” на трагедії євреїв і є проявом антисемітизму, – Княжицький про заяви Василевської-Смаглюк