Рішення Венеціанської комісії щодо закону про мову не страшне, нам своє робить, – Шамайда

 

Тарас Шамайда
громадський діяч, співкоординатор “Руху добровольців “Простір свободи”, організатор моніторингу щодо становища української мови

Рішення Венеційської комісії щодо закону про мову – очікуване, і зовсім не таке страшне, як пишуть у деяких маніпулятивних публікаціях. Європейські інституції не були союзниками жодної країни в захисті національної ідентичності – ні Франції, яку постійно критикують за “надмірний” захист французької, ні навіть країн Балтії, в яких захист мови є без перебільшення справою виживання. Тому критика окремих положень закону в цьому рішенні була неминучою.

Венеційська комісія підходить до законів з формальних міркувань. Навіть якщо в реальності йдеться про справу життя і смерті. Не фігурально, а насправді.

Сьогоднішня звістка про смерть побитого за українську мову Артема Мірошниченка і заява в суді нападника, який щойно закінчив українську школу, що він не розуміє української, – черговий доказ в довжелезному ряду фактів, що дають відповідь на питання, навіщо нам захищати нашу мову.

Головне в рішенні Венеціанської комісії – визнання правомірності політики захисту української мови в Україні після століть русифікації, згода з головними цілями і завданнями закону про мову. Комісія не ставить під сумнів закон в цілому чи його важливість.

Ключова помилка (назвемо це так) – закид, що в законі про мову не дотримано балансу між захистом української мови (який комісія підтримує) і правами національних меншин. Адже права меншин узагалі не є предметом регулювання цього закону, за винятком тих моментів, де підкреслюються додаткові можливості для використання мов меншин, мов корінних народів чи мов ЄС. Щоб робити висновок про згаданий баланс, Венеційська комісія мала б аналізувати й інші чинні закони – про національні меншини, про ратифікацію Європейської хартії регіональних і міноритарних мов, про ратифікацію інших міжнародних угод.

Україна має діяти так само, які діяли Литва, Латвія й Естонія – керуватися національними інтересами та послідовно втілювати законодавство про державну мову. Виконуючи ті рекомендації Венеційської комісії, які не шкодять державній єдності й національній безпеці нашої країни.

Наприклад, комісія слушно радить ухвалити закон, який додатково захистить права національних меншин, консультуватися при його розробці з різними зацікавленими сторонами, запровадити штрафи за порушення закону про державну мову лише після ухвалення такого закону. Все правильно, це і так передбачає закон про мову, в прикінцевих положеннях якого є доручення уряду внести відповідний законопроєкт, а штрафи відкласти до 2022 року.

Ті ж рекомендації, в яких Венеційська комісія натякає, що російську мову в Україні треба захищати так само як, наприклад, кримськотатарську, болгарську чи польську, є явно відірваними від українських реалій, а отже, мають виконуватися лише тією мірою, якою це необхідно для самої України.

Докладніше можна буде оцінити рішення після його офіційного оприлюднення в понеділок. Але в будь-якому разі варто пам’ятати, що рішення комісії мають рекомендаційний характер. Натомість наша Конституція, закони і рішення КС – обов’язкові до виконання. І жити в Україні – нам і нашим нащадкам.

передрук з дозволу автора (джерело)

Читайте також:
Українська втрачає позиції на ТБ і в сфері послуг: мовний моніторинг-2019. ІНФОГРАФІКА


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна