Рада схвалила реформу ДБР і розблокувала розслідування справ Майдану

 

У вівторок, 3 грудня, Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт про реформування Державного бюро розслідувань.

За документ на засіданні парламенту проголосували 250 народних депутатів, передає “Укрінформ”.

З них 224 депутати “Слуги народу”, два депутати ОПЗЖ, один голос дала група “За майбутнє”, 18 – депутати “Голосу”, 5 – позафракційні. До законопроєкту було подано понад 300 поправок.

“Директору ДБР надаються повноваження одноосібно приймати рішення та нести всю повноту відповідальності за результати дільності бюро. Посилюється контрольна функція парламенту: Верховна Рада, зокрема, за результатами розгляду звіту директора ДБР за календарний рік може визнати роботу органу незадовільною, що може стати підставою для його звільнення з цієї посади. З метою забезпечення безперервності розслідування справ Майдану передбачається можливість переведення слідчих органів прокуратури та прокурорів, які розслідували ці справи, до ДБР без обов’язкового проведення конкурсу”, — прокоментував у своєму виступі голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, презентуючи з трибуни парламенту підготовлений до другого читання законопроєкт №2116.

Таким чином, за його словами, у зв’язку із суттєвою зміною повноважень директора ДБР і зміною статусу цього органу з дня набрання чинності нового закону повноваження директора ДБР Романа Труби і його заступників припиняються достроково та розпочинається процес перезавантаження бюро.

Закон також уточнює систему ДБР, порядок затвердження організаційної структури органу, порядок утворення його територіальних управлінь.

Згідно із документом, змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань – передбачається, що їх визначатиме Кабінет Міністрів за поданням директора ДБР (на сьогодні гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР визначена безпосередньо законом “Про Державне бюро розслідувань” і становить 1500 осіб).

Окрім того, законом уточнюються порядок призначення директора Державного бюро розслідувань та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалення цих змін вимагала, зокрема, й адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська, яка два тижні тому оголосила голодування через призупинку розслідувань щодо Майдану.

Нещодавно  Закревська відмовилася від пропозиції генерального прокурора Руслана Рябошапки очолити в ГПУ новостворений департамент, який здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо подій на Майдані 2013-2014 років після відходу Сергія Горбатюка.

Як відомо, із 20 листопада 2019 року Генпрокуратура втратила повноваження вести слідство, усі незавершені справи будуть передані в НАБУ й ДБР.

Сергій Горбатюк втратив посаду начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури 23 жовтня через небажання проходити прокурорську переатестацію.

Правозахисниця Євгенія Закревська з 2014 року є одним з основних адвокатів родин Небесної сотні та інших потерпілих майданівців.

Читайте також:
“Питання репутації ДБР”: Труба коментує обшуки в кума, Зеленський вимагає перезавантаження

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: