Соціолог Ірина Бекешкіна: “Слуга народу” міг набрати ще більше

Соціолог Ірина Бекешкіна

запитувала: Людмила Кліщук

Роботу соціологів за підсумками дострокових парламентських виборів для “Новинарні” прокоментувала Ірина Бекешкіна – директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, науковий співробітник Інституту соціології НАН України, один з організаторів “Національного екзит-полу 2019”.

Як на цих виборах спрацювали соціологи загалом і конкретно Національний екзит-пол? Чи можна сказати, що соціологи “вгадали” результати виборів до ВР, як це було з президентськими?

– Вони не “вгадали”, а робили дослідження та надавали об’єктивну картину. Важливо, що реальні соціологи, які працювали на різних замовників (а це очевидно), давали приблизно дуже схожі результати.

Думаю, що соціологи ще раз підтвердили свою професійність.

Порівняння останніх рейтингів від провідних соціологічних фірм перед виборами із результатами голосування, встановленими Центрвиборчкомом

Національний екзит-пол давав партії “Європейська солідарність” 8,8% – по факту маємо 8,1%. Із чим пов’язана різниця?

– Дослідженням була передбачена похибка, це було зазначено. Все – на рівні світових стандартів. Усі соціологи пишуть у своїх пресрелізах, якою має бути похибка (для Національного екзитполу – 0,5-1% – “Н”).

Тобто похибки між даними ЦВК та екзит-полів, для “Голосу” та “Батьківщини” в тім числі, – це нормально?

– Це більш ніж нормально. Вони не виходять за межі заявленої соціологами похибки.

Наскільки на результати виборів вплинула найнижча явка за весь час проведення парламентських виборів?

– Звичайно, явка вплинула на ті партії, чий потенційний електорат зараз перебуває, скажімо, у відпустках. Очевидно, що вона вплинула насамперед на “Голос”. Бо можна було сподіватися й на більш високий результат.

Результат “Слуги народу” теж міг бути вищим.

Чим пояснюється така шалена популярність партії “Слуга народу”?

– Це – не популярність політичної сили. Бо одразу після проведення президентських виборів Київський міжнародний інститут соціології провів опитування: 44% підтримки отримала партія “Слуга народу”, коли ще навіть не було заявлено жодного члена, навіть Разумкова як очільника, та передвиборчої програми. Але вже були 44%, які вона майже й отримала по факту [виборів до ВР].

Тому це було голосування за Зеленського – так само, як і на мажоритарних округах.

Це, до речі, несподівано, бо ніхто стільки не нараховував, а люди приходили на дільниці і просто шукали людину в бюлетені “від Зеленського” чи “від “Слуги народу”, навіть не знаючи імені конкретного кандидата.

До речі, трохи “Слуга народу” постраждав. Має бути матеріал від “Опори”: вони порахували, що фракція “СН” не дорахувалася шістьох мажоритарників, бо ці відсотки перейшли іншим “слугам” (висуванцям структур-двійників – громадських організацій, приватних підприємств – із назвою “Слуга народу” – “Н”).

Який прогноз щодо подальшого рівня підтримки “Слуги народу” і Володимира Зеленського – коли ця шалена популярність піде на спад і чи піде взагалі?

– Безумовно, піде на спад. Питання лише в тому, коли та наскільки.

Взагалі, як показує практика, довіра до президентів після виборів одразу висока, потім протягом року вона спадає. Очевидно: дуже високі очікування – падіння може бути дуже стрімким. Подивимося.

Журналісти та інші гості штабу партії “Європейська солідарність” спостерігають, як Ірина Бекешкіна оголошує перші дані Національного екзит-полу, 20:00 21 липня 2019. Фото: Новинарня

Як пояснити провал на виборах до ВР партій Анатолія Гриценка й Ігоря Смешка, чиї лідери мали чималий запас міцності на президентських виборах?

– У них – досить схожий електорат. Якби, скажімо, в бюлетені на парламентських виборах була тільки партія Гриценка (“Громадянська позиція”), думаю, він би пройшов. Аналогічно: якби був один Смешко – теж, можливо, пройшов би. А от на двох не вистачило.

Читайте також:
Електоральна карта України: партії-переможці по дільницях. ІНФОГРАФІКА