Польща очікує зміни історичної політики України, – віце-спікерка Сейму

 

Віце-спікерка польського Сейму Малґожата Ґосєвська прокоментувала парламентські вибори, які відбулися в Україні 21 липня.

Про це у вівторок, 243 липня, інформує “Польське радіо”.

Малґожата Ґосєвська, яка є представницею керівної партії Польщі “Право і справедливість”, висловила думку, що після парламентських виборів є шанс на розмови про зміну історичної політики України.

«Я очікую тут змін у політиці України. Звісно, найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна. Проте, здається, що президент України – людина дуже прагматична; він не зв’язаний тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі», – сказала Ґосєвська.

Міністерство закордонних справ у Варшаві повідомляє, що Польща із задоволенням привітала спокійний перебіг дострокових виборів в Україні. У заяві МЗС мовиться, що вибори відбулися в основному з дотриманням міжнародних виборчих стандартів.

Польська сторона очікує, що результатом виборів буде створення стабільної більшості у Верховній Раді України і сформування нового уряду, який разом з президентом Володимиром Зеленським пришвидшить процес необхідних реформ і прямуватиме до зміцнення відносин з ЄС і НАТО.

Як інформувала “Новинарня“, у квітні 2017 року Український інститут національної пам’яті призупинив видачу дозволів для ІНП Польщі на встановлення, легалізацію пам’ятників та проведення ексгумацій в Україні, поки в Польщі не відновлять зруйновані там за останній час такі українські об’єкти.
Сталося це після того, як було знесено пам’ятник ветеранам УПА в Грушовичах (Підкарпатське воєводство). Загалом за останні роки в Польщі було зруйновано або спаплюжено півтора десятки українських поховань і пам’ятників.

У відповідь Польща заявила про заборону на в’їзд до країни секретареві Державної міжвідомчої комісії України у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі, голові УІНП Володимиру В’ятровичу тощо.

Представники адміністрацій президентів Порошенка й Дуди зустрічалися та домовлялися зняти мораторій на ексгумацію, але ця заборона продовжує діяти.

Крім того, парламент Польщі у лютому 2018 року прийняв закон “про бандеризм”, який зокрема передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за вияви ідеології українських націоналістів.
У січні 2019 року КС Польщі визнав неконституційною криміналізацію “бандеризму”.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що “налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі”.

Голова УІНП Володимир В’ятрович на дострокових виборах до Верховної Ради балотується за списком партії “Європейська солідарність” (№25). Він заявляв, що не залишиться на чолі Інституту нацпам’яті після приходу до влади в уряді команди Зеленського.

Читайте також:
“Візьміть хоча б Верхрату”: В’ятрович назвав умову, за якої полякам дозволять ексгумацію могил в Україні

Польща на законодавчому рівні відмовляється від терміну “українські націоналісти”

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: