У Польщі закрили справу щодо українця Купріяновича, який порівняв жертв АК і УПА

Окружна прокуратура міста Замостя (Польща) припинила кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича.

Про це голова Українського товариства у Любліні в п’ятницю, 30 листопада, повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Як інформувала “Новинарня“, польські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти історика Григорія Купріяновича, на якого подали судовий позов за його начебто зневажливі заяви на пам’ятних заходах української громади за участі президента Петра Порошенка у Сагрині 8 липня.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на своїй сторінці у Facebook тоді розповів, що у Польщі все-таки розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади. “Люблінський воєвода пан Пшемислав Чарнек подав на нього до суду за те, що той 8 липня цього року виступив із промовою в селі Сагринь (Польща) на відкритті пам’ятника місцевим українським селянам, які в 1944 році стали жертвами каральної акції підрозділу Армії Крайової”, – вказав міністр.

“Провиною” Купріяновича, наскільки я розумію, стало те, що він “мав сміливість” сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати. Проте ситуація змінилася з прийняттям у цьому році в Польщі нової редакції Закону “Про Інститут національної пам’яті”, – наголосив Клімкін.

Цей закон викликав гостру міжнародну критику, зокрема в Україні, США та Ізраїлі.

“Ми категорично проти того, щоби судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення”, – заявив міністр.

За словами воєводи Чарнека, Купріянович “порівняв 130 тисяч жертв (поляків) геноциду (начебто вчиненого українськими націоналістами) з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року”, що “може бути злочином”.

На думку польського воєводи, Купріянович своїми висловлюваннями міг зневажити польський народ.

На переконання Чарнека, організація пам’ятних заходів у Сагрині в той самий день, коли відзначались 75-ті роковини так званої “кривавої неділі” на Волині, була “однією великою провокацією”.

Своєю чергою Григорій Купріянович у заяві, надісланій ЗМІ, написав, що дії воєводи “можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і передусім вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представлення національною меншою власного погляду на історію”.

На його думку, польсько-український діалог буде важчим, оскільки “рішення люблінського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів”.

Купріянович вважав реакцію Чарнека “скандальною та неприпустимою”. На його погляд, позиція воєводи означає, що “від влади йде послання, що українець – це „націоналіст”, що навіть участь у жалобних заходах за вбитими співвітчизниками може бути приводом для зарахування до “українських націоналістів”.

Голова Українського товариства повідомляв, що звернеться до польського прем’єра Матеуша Моравецького із питанням, чи виражають слова люблінського воєводи “офіційну позицію уряду” і чи є дії Чарнека “виразом реалізації політики Республіки Польщі щодо української меншини”.

На початку лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, встановлено заборону на пропаганду в країні ідеології українських націоналістів.

Читайте також:
Польський уряд проілюстрував “геноцид поляків”
знімком українського села Сагринь, знищеного АК. ФОТО

Прокуратура Польщі оцінить виступ у Сагрині,
де порівняли число вбитих на Волині поляків і українців