“З Днем німецької єдності, камераден”, або Як нам перетравити “ДНР”, якщо німці не можуть НДР

 

Дмитро Лиховій
журналіст, головний редактор “Новинарні

(FB)

А ми оце ж недавно були в ДНР.

Ну не в ДНР, а в НДР. Колишній. Хоча як сказати… Словом, у тій Східній Німеччині, що “оссі”, “штазі” і так далі.

Навіть через двір нашого будинку в Берліні проходили сліди Берлінської стіни, можна було на них фоткатися. А сам будинок – зі східного боку.

Але мова не про це. І не про те, що берлінці перетворили спадок НДР на цілу туристичну індустрію з величезними прибутками – всі ці музеї Берлінської стіни, чекпойнт “Чарлі”, сувеніри, вказівники по всьому місту, музей DDR, шпигунський міст Глініке, численні радянські пам’ятники і військові кладовища, танки на постаментах, дорогой товариш Еріх Хонекер…

Я про справжню НДР – ту, що в головах. І паралелі з нею.

Їздили ми з Берліна в Дрезден (до речі, дуже радимо автобуси RegioJet за 6 євро, з панеллю у кріслі попереду як у Сінгапурських авіаліній, із кавою, газетами і стюардесою безплатно). Погуляли по центру, сходили в Цвінгер, зацінили Сикстинську мадонну і таке інше.
Потім з’їздили в Потсдам на метро/електричці. Побачили палаци і Глінікський міст.
Сидимо там у сквері, там на озері – замість кафе ніщебродствуємо з багетом, шінкеном, сиром брі і помідорами чері, вином із супермаркета (все дешевше, ніж у нас).
Дивимося на людей, які поруч. Переварюємо побачений антураж. Читаємо, хто тут при владі, які настрої.

Так от власне. Про паралелі ДНР=НДР. Всі порівняння кульгають, але.

Росія своєю армією захопила шматок великої сусідньої країни (не всю, але східну частину). Ввела туди війська. Влаштувала маріонеткову адміністрацію із лівацьким привітом і поклонінням російській воєнщині. Підтримувала політично, збройно, фінансово. За час окупації на цій території виросли покоління. Які вже звикли жити під Росією. У них відбулися незворотні зсуви в мізках. У нащадків теж.

Це не про ДНР. Це про НДР, де СССР стояв майже 50 років.

У Дрездені, наприклад, 1-я гвардейская танковая армия. І Путін тут ставав тим гебістом, яким ми його знаємо. (Як нинішні майори-фесери – куратори моторол у Донецьку).
У Потсдамі теж було військове містечко ГСВГ, спершу навіть головний окупаційний штаб.

І ось у Потстдамі вибори мера якраз, висять борди – у другий тур вийшли соціал-демократ і жінка з “Ді Лінке”, партії-наступниці СДПГ товаріща Еріха Хонекера. Електоральний результат “Лівих” по Німеччині все зростає, особливо по Східній.
У парламенті Саксонії ці “Ліві” – друга за розміром фракція.
У берлінському районі Панков, де ми жили, “Ді Лінке” взагалі влада, включно з мером (а симпатичний такий райончик).
У Дрездені на центральній торговій вулиці шаряться якісь агітатори з прапором СРСР (на фото) (декомунізація? ні, не чули).
В торгових центрах Дрездена вказівники трьома мовами. Третя – конєшно же для нащадків освободітєлєй. Вони тут і живуть масово – іноді на вулицях російську чуєш виразніше, ніж німецьку, і приїздять косяками с целлю турізма. Подивитися, як живуть колись завойовані території. Самоствердитися, чи що.

Загалом, німці ставляться до Росії дуже ок. Тому й голосують так.
Ну й такої кількості радянської сувенірної продукції я давно вже ніде не бачив. Хіба в 90-х роках на Андріївському.

Я дивлюся на весь цей рускій мір у Німеччині й бачу ворогів. Які для нас лишаються за лінією розмежування між Майорськом і Горлівкою.

Ось човгикає мужчина похилого віку через парк у треніках з обвислими колінами (а і вдягаються тут часто по-совковому) і сизим носом. Був в СДПГ? Штазі? Викладав у школі російську мову? Стріляв у спину тим, хто намагався втекти за лінію розмежування – Берлінську стіну? (Це ми все нафантазовуємо) Та як і не викладав, то вивчав. Як не був у штазі, то жив під НДР і був частиною системи.

Західна Німеччина досі не може перетравити Східну – і світоглядно, і економічно. Там досі голосують по-своєму. Тепер ще й за проросійських правих популістів з “Альтернативи для Німеччини” (на виборах у бундестаг 2017 AfD в Саксонії взагалі перемогла). І живуть трохи не так. Люблять більше Росію. Бачать зло в ЄС. Не всі. Але багато хто.

При цьому ФРН повернула контроль над НДР рівно 28 років тому. Вклала мега-мільярди. І досі ще не асимілювала.

Колись і Україна поверне контроль над “ДНР”. І над “ЛНР”. І над Кримом теж. Після 50 років російської окупації. Чи 10-ти. Чи 75-ти. Покаже їм усі переваги західного цивілізованого світу. Чи вже ЄС і НАТО. Чи не всі переваги. Але щось покаже.

І, може, ми чи наші діти (Дано, ось тобі завдання)) сидітимуть у парку Щербакова в Донецьку, жуватимуть багет з іспанською ковбасою, питимуть дешеве, але хороше французьке вино і роздивлятимуться приєднаних місцевих (колишніх?) сєпарів у треніках із пузирями на колінах.
А ті, звільнені з окупації, голосуватимуть за свої “регіони”, “лінке” чи що в них тоді там буде, ітимуть поруч з нами зі своїм невитравним совком і майором Путіним у голові.

І чи перетравимо ми все якось хоча б через 50 років після звільнення?
Важко, але треба намагатися.

З Днем німецької єдності, камераден.

Ентшульдігунг за много бухштабен.

Читайте також:
У Німеччині пропутінського депутата, що їздив у Крим та “ДНР”,
суд визнав винним у фальсифікації виборів

Результати місцевих виборів у Німеччині: праві популісти тріумфують,
партія Меркель втрачає підтримку

“ДНРівські” школярі здали бойовикам заслуженого педагога Штейна,
який виступив на захист України. ВІДЕО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: