Міномет, який розірвався під Рівним, зламався ще два роки тому, – розслідування ЗМІ

 

Міномет М-120-15 “Молот”, який 6 липня розірвався на Рівненському полігоні і вбив трьох військових, уже був пошкоджений навесні 2016 року – при першому ж пострілі після надходження у війська.
Про це пише журналістка Ольга Решетилова в статті для LB.ua.

За її словами, міномет 15-й батальйон 128-ї бригади ЗСУ отримав від Міністерства оборони у квітні 2016 року, коли тримав оборону позицій під Авдіївкою.
“Першого ж пострілу міномет не витримав, розповідають бійці мінометної батареї. Під час залпу лафет (тобто двонога, на яку спирається ствол) просто склався, ствол упав, і з внутрішньої його сторони, як розповідають очевидці, відбулася деформація – видимі “раковини” розміром приблизно 2-3 міліметри, які заважали проходу міни в канал ствола”, – ідеться в розслідуванні.

Зазначається, що кілька місяців бракований міномет перебував на зберіганні і не експлуатувався, а в 2017 році ствол відправили на “прогонку” на Старокраматорський машинобудівний завод, де на замовлення заводу “Маяк” виготовляють стволи для “Молотів”.

Передача мінометів “Молот” у ЗСУ. Фото: UkrMilitary Pages

У рекламаційному акті від 17 лютого 2017 року військова частина повідомляла виробника – ПАТ “Завод “Маяк” – про те, що міномет набув непридатного стану в результаті розлому двоноги: “утворилася забоїна дульного зрізу ствола, що унеможливлювало проведення пострілу”.

Військова частина офіційно просила про заміну міномета. Проте акт приймання-передачі робіт від 17 липня 2017 року свідчить, що “Маяк” виконав роботи з гарантійного обслуговування і повернув бригаді ту саму одиницю озброєння, пише Решетилова, зазначаючи, що має копії цих документів.

За її словами, у військовій прокуратурі знають, що розірваний міномет раніше був на регламентних роботах на СКМЗ.

Після цього міномет успішно експлуатувався 128-ю бригадою в зоні АТО, а напередодні вибуху пройшов батальйонні навчання на полігоні. Жодних зауважень до його стану у мінометників не було.

Про обставини розриву “Молота” розслідувачка пише:

“6 липня тривав уже третій день бригадних-тактичних навчань з бойовою стрільбою 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні ЗСУ. В рамках запланованої програми відбувалося відпрацювання наступу бригади з висуванням з глибини, відбиття контрудару противника, відновлення наступу та перехід до оборони в подальшому. На кінець дня 5 липня підрозділи бригади успішно виконали завдання з форсування водної перешкоди, розгрому противника на ротних опорних пунктах та у вечірній та нічний час на тактичному полі відбили контрудар противника. Мінометна батарея зайняла свої позиції близько опівночі в ніч з 5 на 6 липня, і вже зранку бригада повинна була продовжувати наступ.

“Такі навчання проводяться в умовах максимально наближених до бойових, про це й керівні документи кажуть. Бригада вела наступальний бій, тому на інженерне обладнання позицій та відпочинок особового складу було не більше 3-4 годин”, – говорить один з офіцерів управління 128-ї бригади.

Hозташування мінометної батареї на Рівненському полігоні 6 липня 2018. Фото: Ольга Решетилова/ЛБ

Близько 5-ї ранку командир батареї отримав команду від командира БрАГ на відкриття вогню. Перший постріл всі міномети здійснили успішно. Через 2-3 хвилини мав пролунати другий залп.

“Була команда “Заряджай!”. Ми закинули другу міну, дьорнули за шнурок. Я побачив спалах, але міна не вийшла зі ствола. Ось тоді я зрозумів, що зараз буде вибух, встиг розвернутися і зробити півкроку”, – розповідає поранений внаслідок розриву мінометник.

І, випереджаючи моє питання, додає: “Ні, це не може бути подвійне заряджання. Я чітко бачив вихід першої міни під час першого пострілу. Після того командир перевіряв канал ствола”.

У статті зазначено, що розірваний запобіжник від подвійного заряджання знайшли за 100 метрів від місця розриву.

Фото: Ольга Решетилова/ЛБ

Як стверджують офіцери, що були на місці події, навіть після вибуху, пошкоджений, запобіжник був у робочому стані.

Раніше експерти вказували на те, що запобіжник міг бути знятий з міномета напередодні стрільб, як часом для зручності і швидкості заряджання роблять бійці. Проте поранені мінометники розрахунку стверджують, що запобіжник не знімали.

“До речі, наявність запобіжника теж не може бути гарантією від подвійного заряджання. Серед десятків рекламацій, які писали військові з різних підрозділів на завод “Маяк” виробникам “Молотів”, є чимало скарг на те, що запобіжник або заклинює, або просто не спрацьовує”, – пише Решетилова.

“Дуже дивно, що на місці вибуху серед уламків не було знайдено жодного хвостовика від міни”, – додає вона.

Авторка наголошує, що проведення слідчого експерименту буде далеким від норм Кримінального-процесуального кодексу, адже до нього було залучено багато сторонніх осіб, зокрема народні депутати.

“Наразі не зрозуміло, на яких підставах паралельно зі слідчими діями прокуратури представники Міністерства оборони вирішили провести свій власний експеримент, підірвавши старі радянські міномети 2Б11 “Сані”. На полігон знову прибув [заступник міністра оборони] Ігор Павловський і, як розповідають очевидці, активно вказував експертам, що їм робити, а на місцях підриву Павловський і радник міністра Юрій Бірюков опинялися навіть раніше за понятих”, – ідеться в статті.

Ольга Решетилова наголошує: “Під час експерименту експерти розглядали два варіанти розвитку подій, які призвели до розриву міномета, – це підрив міни на дні ствола і підрив внаслідок подвійного заряджання. Проте поза увагою слідчих прокуратури залишився третій варіант, на який, як на один з цілком імовірних, вказують досвідчені артилеристи – це детонація однієї міни після пострілу під час проходу ствола”.

“Якраз такий, третій варіант – детонація міни під час руху по каналу ствола – був зімітований у четвертому експериментальному розриві 2Б11, якого, проте, не дочекалися ні Ігор Павловський, ні інші високопоставлені представники Міноборони. Як стверджують фахівці, що були присутні на місці четвертого підриву, саме його наслідки найбільш релевантні з трагічним розривом “Молоту” 6 липня”, – вказує авторка.

Проте цей експеримент, проведений з ініціативи Міноборони, не має жодного процесуального статусу та значення. А тому до матеріалів провадження долучений не буде, пише Решетилова.

“Якими будуть результати експертизи, ми зможемо дізнатися не раніше, ніж за 60 календарних днів. Саме стільки або навіть більше часу передбачено для проведення судових досліджень “щодо матеріалів із великою кількістю об’єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів)”, – ідеться в статті.

Водночас Решетилова підкреслює: “Проте вже зараз можна сказати, що через той фарс, який влаштували довкола слідчого експерименту Сергій Пашинський та співробітники Міноборони, довіри до його результатів не буде ні у суспільства, ні у військовослужбовців, для яких експлуатація “Молотів” продовжує бути чимось на кшталт гри в російську рулетку”.

“З 2016 року, відколи міномети “Молот” уперше надійшли для експлуатації в ЗСУ, і представники “Маяка” та УкрОборонПрому, і представники Міноборони стверджують, що альтернативи “Молотам” немає. Мінометам, щодо яких написані сотні рекламацій від військовослужбовців, до яких досі не розроблені таблиці стрільб, і стволи яких розриваються стабільно раз на декілька місяців. Мінометам, від яких на користь старих радянських 2Б11 відмовилися деякі підрозділи ЗСУ, як наприклад, 28-ма окрема механізована бригада або 46-й окремий штурмовий батальйон”, – ідеться в статті.

Читайте також:
“Молоти” вибухали 12 разів. З них вісім – через подвійне заряджання

Як повідомляла “Новинарня“, уранці 6 липня під час військових навчань на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні стався розрив міномета.
Від вибуху загинули троє військовослужбовців 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону, який входить до складу 128 огпбр і базується в Ужгороді. Дев’ятеро бійців дістали поранення. Трьох із них перевезли до Львова.
Президент Петро Порошенко на час розслідування заборонив використовувати міномети “Молот” на навчаннях до завершення розслідування.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос відстоював версію, що на полігоні відбулося подвійне заряджання через відсутність запобіжників.

Нагадаємо, міномет “Молот” на навчаннях розривався на полігоні “Широкий Лан” у 2016 році, тоді загинули два військові.

Прокуратура розглядає три версії вибуху міномета “Молот” після проведення слідчого експерименту на Рівненському полігоні: людський фактор – подвійне зарядження, неналежний стан міномета “Молот” і неналежний стан міни, яка заряджалась.

Читайте також:
Грішити не лише на “Молоти”. Ветеран АТО Бурлакова
– про те, чому вибухають міномети

Причиною трагедії під Мар’їнкою стало подвійне заряджання міномета
“Сани”, – ГПУ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: