Рада ухвалила закон про нацбезпеку: цивільний міністр оборони та інші положення

За відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів, повідомляє УНІАН.

Жодного голосу “за” не дали фракція “Опозиційного блоку” та група “Відродження”, з групи Воля народу” законопроект підтримав лише один депутат (Фельдман), з Радикальної партії – троє (Корчинська, Попов та де-факто виключений з фракції Вітко).

За словами спікера парламенту Андрія Парубія, цей закон важливий для боротьби з російською агресією, реформи сектору безпеки, а також є суттєвим кроком на шляху України до НАТО.

Закон, зокрема, передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа, а також розмежовує посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ (зараз їх обидві обіймає Віктор Муженко).

Загалом, законом визначено принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони. Серед фундаментальних національних інтересів України названо: інтеграцію України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір; набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.

У проекті закону сказано, що загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки та оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки та оборони, які схвалюються Радою національної безпеки та оборони і затверджуються указами президента України.

Також ідеться про цивільний контроль, зокрема про стан правопорядку в органах сектору безпеки та оборони, їхню укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період; ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки та оборони.

Закон визначає, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки та оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів.

Визначено, що громадські об’єднання можуть отримувати від державних органів інформацію з питань діяльності складових сектору безпеки та оборони, крім інформації з обмеженим доступом; проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам.

Сектор безпеки та оборони України складається з чотирьох взаємопов’язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.

Згідно із законопроектом, обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони.

Керівництво у сферах національної безпеки та оборони здійснює президент України, який є верховним головнокомандувачем Збройних сил України та видає накази і директиви з питань оборони; він очолює РНБО, звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Крім того, президент здійснює загальне керівництво розвідувальними органами України; вносить до ВР подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України ухвалює рішення про застосування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою.

Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента з числа цивільних осіб. Перший заступник та заступники міністра оборони призначаються на посади з числа цивільних осіб.
У прикінцевих та перехідних положеннях закону визначено, що це положення набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Головнокомандувач ЗCУ призначається на посаду за поданням міністра оборони та звільняється з посади президентом України. Головнокомандувач Збройних сил України підпорядковується президенту та міністру оборони. Повноваження головнокомандувача ЗСУ затверджуються президентом.
При цьому вказано, що лише з 1 січня 2021 року набирає чинності норма щодо головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу Збройних сил, видів та окремих родів військ (сил).

Генеральний штаб ЗСУ в особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними силами, іншими складовими сил оборони і є робочим органом Ставки верховного головнокомандувача (у разі її створення). Генштаб ЗСУ очолює начальник Генерального штабу ЗСУ, який призначається на посаду і звільняється з посади президентом України за поданням міністра оборони.

Законом визначено склад Збройних сил України – види та окремі роди військ (сил). Міністр внутрішніх справ України призначається на посаду ВР за поданням прем’єр-міністра України. Діяльність Національної поліції, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій і Державної міграційної служби спрямовується і координується Кабміном через міністра внутрішніх справ.

Визначено, що в мирний час Нацгвардія входить до складу сил безпеки і виконує правоохоронні функції, а також розвиває спроможності, необхідні для виконання завдань у складі сил оборони. Із введенням воєнного стану Національна гвардія приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони.
Стратегічне керівництво Нацгвардією здійснює президент України через Генштаб ЗСУ, про що зазначається в указі президента про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою.

Передбачено, що Служба безпеки України забезпечує державну безпеку: протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; боротьбу з тероризмом; контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури; охорону державної таємниці.
Голова СБУ призначається та звільняється з посади Верховною Радою за поданням президента. Встановлено, що СБУ – державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

При цьому перед голосуванням парламент розглянув 428 поправок до законопроекту.

Великий блок поправок стосувався саме повноважень СБУ.  Депутати вимагали позбавити службу функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією, оскільки, за їхніми словами, ці повноваження вже є у новостворених правоохоронних органів (НАБУ, САП, ДБР), а СБУ використовує їх, аби “кошмарити бізнес” і вимагати хабарі.

Але Рада ці зміни не підтримала.

Відповідно до закону, Управління державної охорони України підпорядковане президенту та підконтрольне парламенту. Очільника УДО призначає на посаду та звільняє з посади президент.

Як повідомляла “Новинарня“, 28 лютого президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект про національну безпеку.
На його прийнятті такого закону наполягали міжнародні партнери України.
Водночас на стадії підготовки до першого читання проект був суттєво змінений.

5 квітня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект №8068 за основу. 19 червня Комітет ВР з національної безпеки та оборони рекомендував парламенту ухвалити законопроект в цілому.

Водночас у Центрі протидії корупції заявили, що комітет, очолюваний Сергієм Пашинським, не став розглядати правки до законопроекту, які дали б можливість позбавити СБУ непритаманних спецслужбі функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією (відповідні поправки були внесені Ганною Гопко).