“Юрсотня” визначила, з яких питань військові найбільше потребують правової підтримки

 

Українські військовослужбовці найчастіше потребують правової підтримки щодо питань:

  • служби за контрактом;
  • невиплати грошового забезпечення;
  • звільнення з основного місця роботи;
  • отримання земельної ділянки;
  • розірвання контракту;
  • нарахування пенсії;
  • отримання (відновлення) посвідчення учасника бойових дій;
  • оскарження дій військової частини;
  • пільг для учасників бойових дій та інвалідів війни – проїзду, освіти, медичної допомоги, пільг на освіту для дітей учасників бойових дій;
  • житла;
  • оформлення групи інвалідності;
  • ВЛК (військово-лікарська комісія);
  • МСЕК (медико-соціальна експертна комісія).

Такий рейтинг звернень склала громадська організація “Юридична сотня”, що надає допомогу військовим, за підсумками своєї роботи у 2017 році.

У звіті “Юрсотні” зазначається, що торік правову допомогу на гарячій лінії ГО “Юридична сотня” отримали загалом 18952 військовослужбовці, учасники АТО.

“Серед них 2% звернень надійшли від сімей загиблих. Четверту частину звернень становили складні справи, які потребували, зокрема, допомоги адвокатів-волонтерів “Юридичної сотні” у суді. Найбільше телефонували з Київської, Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Запорізької областей”, – розповіла голова ГО Леся Василенко під час презентації річного звіту “Юрсотні”.

“На четвертому році війни кількість учасників бойових дій продовжує зростати. Хоч рівень поінформованості ветеранів щодо своїх прав помітно зріс, залишається невирішеною ціла низка системних проблем соціальної підтримки. Справи, з якими звертаються, дедалі складнішають, а їх кількість подвоїлась”, – зазначила Василенко.

 

За словами юриста-аналітика ГО Вікторії Лавренюк, через недосконалість законодавства частину звернень неможливо було вирішити, тому юристи “Юрсотні” стали авторами шести нормативно-правових розробок.
Серед них такі, які допоможуть отримати грошову допомогу сім’ям загиблих учасників війни України проти російської агресії, які померли після звільнення з військової служби (законопроект №6268), запроваджують рівні права жінок і чоловіків у структурах безпеки і оборони (№6109), посилять соціальний захист військових заручників (№6231).
Також організація розробила проект державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників АТО до 2022 року.

“Завдяки роботі організації вдалося звернути увагу народних депутатів на важливі законопроекти, які були зареєстровані у Верховній Раді ще з початку війни, проте не виносилися на голосування”, – підкреслили в ГО.

“Юрсотня” надала про кампанію #півднядлязахистузахисників, яка об’єднала відомих ветеранів та волонтерів у відеофлешмобі із закликом підтримати дев’ять законопроектів, спрямованих на соціально-правовий захист учасників війни.
Нині п’ять з них прийнято Верховною Радою у першому читанні та два – у цілому.

За словами юристів ГО “Юридична сотня”, адвокаційна діяльність щодо даних законопроектів триває надалі.

Леся Василенко зазначила, що у 2018 році організація сконцентрує свою увагу на остаточному вирішенні питання безстрокових контрактів, статусу добровольців та іноземців, стане організатором освітніх проектів для ветеранів та працюватиме над посиленням міжнародної співпраці, зокрема шляхом створення міжнародної коаліції допомоги ветеранам в Україні.

Читайте також:
Рада ударно попрацювала над законами для АТОвців.
“Юридична сотня” задоволена

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна