Хто і як протестує під Верховною Радою, коли та розійшлася. РЕПОРТАЖ

 

Частина протестувальників і надалі залишаються в наметовому містечку біля Верховної Ради. Вони не бажають розходитись, попри те, що сесійний тиждень фактично закінчився і частина лідерів акції пропонують згорнути її принаймні до 7 листопада, коли нардепи знову зберуться під “купол”. Тим більше, напередодні парламент таки почав приймати поставлену на кін “велику політичну реформу” – відправив у КС законопроекти щодо зняття депутатської недоторканності й розглянув пропозиції щодо нової виборчої системи.
Третя вимога – Антикорупційний суд – залишається наразі без розгляду.

Як маніфестанти обживають намети на Грушевського – “новій території Майдану”, хто вони й чого хочуть – ходила з’ясувати журналістка “Новинарні“.

автор: Ольга Гордійчук
фото автора

В автобусах біля адміністрації президента на Банковій сплять втомлені нацгвардійці. По Інститутській батьки гуляють з візочками, діти їздять на самокатах. Акція під Верховною Радою, яка почалася у вівторок, 17.10, відділена від спокійного життя сітчастими загородженнями. По периметру, а також біля будівлі ВР, чергують правоохоронці.

При вході до містечка мітингувальників нацгвардієць ввічливо запитує, чи немає з собою заборонених предметів, і просить подивитися вміст сумки:

– Я тільки одним оком гляну. Проходьте.

Перевірку огородженої території протесту МВС пояснює потребою забезпечити безпеку самих протестувальників – бо раптом щось підірвуть, як 31 серпня 2015-го.

За декілька метрів від силовиків стоять шеренгою протестувальники у камуфляжі. Вони тримають щити, відібрані у нацгвардійців під час сутичок надвечір 17 жовтня.

Власне, як відібрані? “Нацики”, як називають військовослужбовців НГУ, необачно склали свої бляшані засоби захисту за автобусом, і мітингарі присвоїли собі всю купу, щонайменше два десятки.

Саме спробою повернути ці щити – “державне майно” – поліція пояснила затримання мітингарів 18 жовтня. Спроба була безуспішна.

Тепер на щити прикрашені карикатурами на Порошенка й листівками на кшталт “Україно, вставай!”, “Хочу жити у вільній Україні, а не в рабській, брехливій ПаРашенії” тощо. На деяких щитах – свідчення походження їх нових носіїв (Суми, Кривий Ріг). На одному – напис “93%”, який досі залишається ветеранським мемом.

Уздовж хідника в ряд встановлені більше десятка великих наметів із назвами міст – Кам’янське, Чернівці, Кіровоград – всі одинакові, з червоно-чорними прапорами.

Біля кожного ходять двоє-троє людей у мілітарних одностроях. Це переважно ветерани АТО – саме вони стали силовою опорою протестної акції, в якій тон задають “Рух нових сил” Михеїла Саакашвілі та середовище “Самопомочі”, зокрема екс-комбата “Донбасу” Семена Семенченка.

Біля намету з надписом “Кіровоград” (чомусь не “Кропивницький”) сидить 50-річний на вигляд чоловік, п’є чай.

– Я атошник ,служив у 57-й бригаді. Ми приїхали з Гайворона Кіровоградської області. Тут уже третій день стоїмо. Живемо в наметах, але вони не наші, їх спонсорувала партія Саакашвілі.

– За що стоїте?

– Щоб закони прийняли, – після паузи каже чоловік, – проти корупції, недоторканність і ще якийсь… Забув.

– Ми захотіли, нас сюди привезли, деякі вже поїхали, скоро інші приїдуть, чергуємось, – пояснює він вахтовий метод протесту.

Біля іншого намету зібралося чимало чоловіків із символікою батальйону “Айдар” – розмовляють про щось своє, сміються, але зі сторонніми спілкуються неохоче.

– Ми з Бердичева, Києва, Тернополя, Житомира, Чуднова, Львова. Ми всі один одного знаємо ще до Майдану, – розповідає один з “айдарівців”.

– Скоро піднімуть тарифи, що буде? От у Нацбанку працівникам зарплату підняли, а яка в простих людей зарплата? Пенсії які в людей? Робіть висновки! – втручається в розмову інший. Очевидно, що принаймні частина протестувальників вийшла до ВР не лише за “політичну реформу”.

Загалом біля наметів не людно – кілька сотень людей. Групуються біля знайомих. Деякі ходять від однієї сторони загорожі до іншої, наче в клітці.

“П’ємо чай, спілкуємося, тусуємось”, – відповідає один мітингувальник на запитання, що вони роблять, коли немає мітингу.

На протилежному кінці, з боку готелю “Київ”, гуртуються представники Семенового батальйону “Донбас”. Деякі з них утворили ще одну стіну із щитами в руках. Поруч троє чоловіків гучно б’ють палицями об пусті бочки – звуковий привіт із Майданів 2004 і 2014 років.

Ще кілька людей луплять пластиковими пляшками об паркан.

– Курви! Продалися за пару гривень! – кричить через загорожу до правоохоронців жінка із пляшками, яка не може зайти з цього боку.

Ті не реагують.

Вечоріє. Близько 20-ї години нудна картина на Грушевського пожвавлюється – цього разу через те, що на загороджену територію силовики заборонили пронести новий реманент для облаштування наметів, пачки пінопласту і буржуйки.

Носії прислухаються до грюкоту з-за спин нацгвардійців і теж починають стукати – димоходом від буржуйки об пінопласт. Тепер шумова атака на правоохоронців – з обох боків.

– Тут сутички були, бо наші хотіли зайти з цієї сторони (біля готелю “Київ”), але їм не дозволили. Добре, що є деякі депутати (Семенченко, Соболєв), вони зразу розбороняють. У них недоторканність і все таке, – пояснює 20-річний протестувальник у формі ЗСУ, який приїхав із Трускавця Львівської облісті.

“Наша акція є мирною. Ми хочемо пронести пінопласт до наметів. Дайте прохід!” – лунає з гучномовця голос Семена Семенченка.

– Прохід! Прохід! – починають скандувати люди.

Вечоріє. Біля сцени на площі Конституції – це праворуч від фасаду Ради – стоїть близько сотні людей.

Майже всі цивільні і з партійними прапорами. Найбільше стягів – від партії “Справедливість” Валентина Наливайченка, “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка та “Нацкорпусу” Андрія Білецького.

Представники “Національного корпусу”, вони ж “азовці”, відрізняються від інших не лише однаковими жовто-чорними куртками, а й віком: 18-25 років напротивагу удвічі й більше старшим прапороносцям з інших партій.

Колишній комбат “Азова” гуртує партію переважно на середовищі футбольних фанатів.

Людей під сценою більшає – вони слухають трансляцію голосування депутатів за одну з вимог мітингу – зміни до виборчого законодавства, аби прибрати “мажоритарку” і зробити партсписки відкритими. Але всі три законопроекти з цього питання не набирають достатньо голосів.

“Ганьба!” – скандують мітингувальники.

Хлопці з “Нацкорпусу” організовано покидають своє місце в перших рядах під сценою і виходять за територію.

Решта не розходиться, навпаки: “зараз тут буде хтось виступати і щось говорити”.

– Мабуть, політикам це теж вигідно, – розповідає в очікуванні протестувальник Михайло з Черкас. – Але ж вони казали, що потім можна буде прийти до влади і змінювати країну. Я хочу, щоб люди не думали, як заробити на нову річ, а могли кожного дня ходити в кіно й не відмовляти собі [у найнеобхіднішому].

За декілька хвилин політики зі сцени оголосили, що далі на мітингу лишається тільки “Рух нових сил”, і закликали протестувальників іти ввечері до адміністрації президента.

…Сходили вже як споночіло. Кілька сотень людей від “табору” пройшли до Банкової на чолі з нардепами Єгором Соболєвим та Юрієм Левченком.

Юрба зупинилася перед кордонами нацгвардійців, а Левченко і Соболєв зайшли в АП й передали підготовлений опозицією законопроект про Антикорупційний суд. Коли президент представить власний проект щодо такого суду, який він нібито підтримує, – невідомо.

Люди співають національний гімн.

Лунає: “Банду – геть!” – гасло, яке відлунювало на Банковій ще під час акції “Україна без Кучми”.

“Київ, вставай!” – намагаються скандувати маніфестанти.

Однак кияни, по суті, ігнорують акцію “за велику політичну реформу” та додані до неї революційні гасла.
А, як відомо, Майдан тільки тоді стає успішним, коли його підтримує своєю активністю столичний обиватель.

Учасники мітингу повернулися до свого наметового табору. Скільки він ще протримається біля ВР, яка розійшлася на 17 днів – невідомо.

Читайте також:
Оприлюднено відео, як мітингарі під Радою б’ють поліцейського ногами

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.