Солдат Бурлакова: Якщо ви сумуєте за літо – порадійте хоча б за нас. Бо на “нулі” це всепоглинаючий вогонь

 

Валерія Бурлакова
солдат, військовослужбовець 46-го окремого батальйону спеціального призначення “Донбас-Україна”, колишня журналістка

(FB)

Сьогодні тут, у секторі М, перший прохолодний день…

Знаєте, зовсім не страшно у спеку жити без кондиціонерів і полуничного мохіто. Точно вам кажу. Не страшно ходити у броніку й касці. І у берцях, бо змії. Не страшно економити з усіх сил технічну воду. Дрібниці.

Страшно – це поглинаючий усе вогонь. Суха трава, яка миттю спалахує від одного-єдиного трасера з того боку. Зеленка, яка ще мить тому була укриттям, перетворюється на пекло. Чорні обгорілі дерева падають на землю. І тліють. Тліють ще кілька діб.

І добре, якщо це трасер… А не 122 мм, “Гвоздика”, з якої обстріляли нашу першу роту. Першу роту, бійці якої з вогню рятували зброю і БК. Чи треба казати, що врятували, вистояли, не залишили позиції?..

Підрозділ Лери Бурлакової. Фото з ФБ

В когось опіки, в когось отруєння угарним газом. Але, як завжди, головне – що живі. І скоро повернуться. Сподіваюсь, що погода буде така ж, як зараз. Майже осіння.

Тож, будь ласка, якщо ви сумуєте, що закінчується літо – порадійте хоча б за нас. Ну його.

…Так теж буває: дивишся на чорні поля, на випалену землю навколо – і розумієш, що це чудовий краєвид. Бо хоч там вже немає чому горіти…

Читайте також:
В “ЛДНР” застосовують тактику випаленої землі
й звинувачують у ній українську сторону, – СЦКК

Група “повстанців” із 54-ї бригади стала до лав батальйону “Донбас”

 

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *