Лещенко: “Департамент держслужби” в ГПУ блискавично створений людьми Порошенка для дискредитації НАБУ

Учасники мітингу на  Банковій закликали "не наступати на ті самі граблі". Фото "Новинарні"

 

Сергій Лещенко
журналіст, народний депутат України від БПП

(УП)

Фаворит на пост генпрокурора Юрій Столярчук має важливу для цього якість – лояльність до президента Порошенка. В останні місяці в структурі очолюваного ним Головного слідчого управління Генпрокуратури створили “кишеньковий” підрозділ Банкової, який спеціалізується на вирішенні політично делікатних питань.

Рік тому після затвердження генпрокурором Віктор Шокін призначив на пост свого заступника Юрія Столярчука, який був відомий тим, що багато років тому розслідував справу Гонгадзе, але звільнився з прокуратури в лютому 2004 року.

І ось у 2015 році відбулося повернення Столярчука як людини Шокіна на ключову посаду. Він отримав посаду заступника, відповідального за слідство Генпрокуратури.

Крім кураторства над Головним слідчим управлінням, Столярчук у прокуратурі Шокіна особисто займався кримінальною справою, про яку мало відомо широкому загалу – але в якій президент Петро Порошенко мав свій інтерес. Це справа компанії “Нафтогазвидобування” – приватного підприємства, яке видобуває на свердловинах в Полтавській області. Колись дуже давно, в 2000-х роках, Порошенко був партнером депутата-соціаліста Миколи Рудьковського в “Нафтогазвидобуванні”, але за часів Кучми позбувся активу, а замість нього частку в бізнесі Рудьковського отримав Нестор Шуфрич, підкріплений “дахом” Віктора Медведчука.

Через якийсь час Рудьковський і Шуфрич теж посварилися, а мирити сторони взявся Рінат Ахметов, який купив контрольний пакет акцій. Таким чином, через роки в структурі бізнесу все перетасувалося, а частка Порошенка була остаточно перепродана.

Після перемоги Порошенка стався арешт одного з кримінальних авторитетів на прізвисько “Молдован”, який надавав Рудьковському “дах”. Був також знайдений колишній директор компанії Олег Семінський. Він стверджує, що кілька років утримувався в підвалі у Київській області, прикутий наручниками до батареї. Було порушено кримінальну справу проти голови Апеляційного суду Києва Чернушенка, котрий не лише “хімічив” у суді при розподілі справ, а й займав сторону Ахметова у конфлікті навколо “Нафтогазвидобування”.

У підсумку, як завжди буває, продукт роботи слідства став розмінною монетою в понятійній суперечці верховних вершителів. Ця кримінальна справа значно посилила позиції президента в переговорах з Ахметовим. Яким чином глава держави і олігарх владнали суперечку – і чи владнали остаточно – достеменно невідомо. Але команда на чолі зі Столярчуком, котра розслідувала історію “Нафтогазвидобування”, отримала величезну довіру в Порошенка.

До слідчої групи, якій довірили справу “Нафтогазвидобування”, входить також слідчий Дмитро Сус. Його можна вважати особливо довіреним виконавцем. І сьогодні йому доручають справи проти осіб, які стали кісткою в горлі для Шокіна та Порошенка. Так, саме Сус улітку минулого року порушив кримінальне провадження проти людей Давида Сакварелідзе, що викривали “діамантових прокурорів”. Саме Сус веде зараз справу щодо квартир колишнього заступника генпрокурора Віталія Каська. Саме Сус в останні дні займається всією командою Сакварелідзе, яку “розривають” після звільнення грузинського прокурора.

І якийсь час назад Шокін разом із підручними вирішили, що для ефективнішого виконання поставлених згори завдань необхідно створити окремий підрозділ у структурі Генпрокуратури. Він з’явився в лютому 2016 року й отримав назву “департамент розслідувань у сфері держслужби і держвласності”. У народі – департамент “Кононенка-Грановського” за іменами двох депутатів із найближчого оточення президента, які є його (депртаменту) “кураторами”.

Департамент увійшов до Головного слідчого управління Генпрокуратури, куратором якого як заступник генпрокурора став… правильно, Столярчук. А підтвердженням особливої ​​довіри з боку Порошенка став той факт, що одним із керівників “департаменту Кононенка-Грановського” на посаді заступника став той самий Дмитро Сус.

Історія виникнення цього підрозділу є дивною: він був створений практично блискавично. У ньому передбачена 51 посада. Для потреб цього департаменту миттєво було виділено окрему будівлю на вулиці Петлюри – колишню транспортну прокуратуру.

Для порівняння: слідчі Управління спеціальних розслідувань, яке веде справи щодо злочинів на Майдані, місяцями не можуть отримати додаткові кабінети, не кажучи про те, щоб їм створили додаткові вакансії – і розвантажили тих, хто працює вдень і вночі.

“Смотрящим” за департаментом розслідувань у сфері держслужби та держвласності називають народного депутата Олександра Грановського – юриста, який близький до Ігоря Кононенка і який був замішаний у корпоративному конфлікті навколо торгового центру Sky Mall з естонським інвестором та компанією Dragon Capital.

Свідки стверджують, що Грановський разом зі своїм помічником регулярно присутній на нарадах… у кабінеті заступника генпрокурора Столярчука, де також присутні слідчі прокуратури. За словами інсайдерів, співробітників у це управління “Кононенка-Грановського” набирають за принципом особистої відданості. Від претендентів вимагають тримати всю інформацію в секреті, не ділитися нею навіть всередині Генпрокуратури, а про будь-які контакти повідомляти вищому керівникові. Також претендентам нібито обіцяна доплата в конвертах як компенсація за лояльність.

Одна з перших справ, яку порушив департамент Кононенка-Грановського, стала кримінальна справа проти “Центру протидії корупції”, який очолюють Віталій Шабунін та Дарія Каленюк. Столярчук, котрий є куратором цього департаменту, добалакався до того, що запропонував допитати в рамках цього провадження… посла США Джеффрі Пайєтта, а це суперечить міжнародним конвенціям. За рівнем завзяття це можна порівняти хіба що з листами Рената Кузьміна президентові США Бараку Обамі, з яких сміявся весь юридичним світ за часів Януковича. Останніми днями Столярчук непублічно намагається зам’яти скандал, направивши вибачення Пайєтту.

Сам факт появи такого “департаменту” викликав настороженість, оскільки сфера розслідування збігається з Національний антикорупційним бюро, якому Шокін заборонив передавати справи.

На цьому тлі циркулюють чутки про те, що головна мета – це дискредитація НАБУ, аби пізніше передати цю структуру в підпорядкування Державного бюро розслідувань, яке лише створюється, але яке буде більш підконтрольне владі. Тут можна нагадати, що президент Порошенко виступив проти надання НАБУ права на власну “прослушку” – що, в свою чергу, підриває інституційну спроможність антикорупційного бюро.

На сьогодні провал боротьби з корупцією став головною проблемою для президента Порошенка в діалозі з європейськими та американськими лідерами, від яких залежить виділення фінансової допомоги Україні. За інформацією джерел, під час переговорів із віце-президентом США Джо Байденом останній прямо пов’язав: матеріальна підтримка України можлива лише після початку боротьби з корупцією та реформи Генпрокуратури.

Фактично, умови були озвучені в редакторській статті New York Times. Щоправда, реакція Порошенка на критику може шокувати – статтю за підписом редакційної ради найвпливовішої газети світу New York Times президент України назвав проявом “гібридної війни” . Тим самим укотре підтвердивши відсутність політичної волі боротися з корупцією. Що загрожує не просто політичною кризою, а й народними хвилюваннями.

Читайте також:
Прокурорський клінч: влада не в змозі зберегти Шокіна, майдан – привести свого ставленика

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

1 відгук

  1. Ur

    13/05/2016 18:52 at 18:52

    Штатам надо перестать поддерживать шеколадного, а народ сам вытащит его за ноги и повешает на Майдане.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *