Володимир Горбулін описав переваги виходу з Мінських угод та їх продовження

Володимир Горбулін

 

Існують три сценарії трансформації переговорів щодо повернення окупованих районів Донбасу й Криму під контроль України. Ці варіанти в статті “Чи є життя після Мінська?” для “Дзеркала тижня” озвучив радник президента, директор Національного інституту стратегічних досліджень, колишній секретар РНБО, один із представників України на переговорах у Мінську Володимир Горбулін. Він визнає, що “мінський процес” зайшов у глухий кут і потребує нових рішень.

Перший сценарій – консервативний чи компромісний.
“Реалізація цього сценарію передбачає втілення мінських угод і використання мінського переговорного формату для контролю над цим втіленням і його коригування”, – зазначає Горбулін.

За його словами, до переваг мінських угод відносяться деяка деескалація конфлікту, часткове припинення вогню і зменшення кількості жертв, збереження санкцій проти агресора, звільнення військовополонених, уникнення гуманітарної катастрофи й позиціонування України як надійного союзника Заходу.

Але є й недоліки – заохочення федералізації й тероризму, дестабілізація політичного та конституційного процесів, отримання ворогами України додаткових важелів впливу на неї, руйнування загальнонаціонального зовнішньополітичного консенсусу.

“Сьогодні Українська держава сповідує оборонну стратегію і слідує винятково їй, що перш за все пояснюється її тимчасовою слабкістю, недостатньою підтримкою і розумінням з боку союзників, переважаючою (наразі) силою ворога. Дипломатія, в умовах зовнішньої агресії, відіграє свою роль в обороні країни. На сьогоднішній день Україні вдалося сформувати своєрідний дипломатичний фронт, який доповнює і компенсує слабкості суто збройної лінії опору загарбникові”, – констатує Горбулін.

Реалізація мінських угод робить сепаратизм постійним фрагментом політичного життя, з яким доведеться миритися протягом наступного історичного періоду, пише Володимир Горбулін. Тому мінські домовленості навряд чи припинять конфлікт, але допоможуть здійсненню єдиної на сьогодні зовнішньополітичної стратагеми Української держави: “вигравати час і накопичувати сили”.

Другий сценарій – інтернаціоналістський чи багатосторонній сценарій трансформації.
За таких умов “відбувається розшарування переговорів на суто функціональні, які й далі тривають в Мінську, і нові переговори, які будуть проходити в іншому місці (бажано в одній з європейських столиць)”.

За словами Горбуліна, предметами функціональних переговорів в Мінську повинні бути обмін полоненими й заручниками, надання гуманітарної та економічної допомоги постраждалим від агресії районам, підтримання режиму припинення вогню, розмінування.
Одночасно починається новий переговорний процес, спрямований на вирішення політичних питань, пов’язаних зі збройним конфліктом в Донбасі й анексією Криму. Ідеться про впровадження концепції “міжнародного управління конфліктними територіями з невизначеним політичним статусом”. Відповідно до цієї концепції окуповані території як підмандатні території можуть управлятися тимчасовими міжнародними адміністраціями з представників міжнародних організацій, нейтральних і миролюбних держав.

“У рамках цього сценарію знайдеться місце і для міжнародних миротворців, і для міжнародних спостережних військових місій, покликаних контролювати виконання угод по врегулюванню”, – зазначає Володимир Горбулін.

Третій сценарій – націоналістичний чи односторонній.
На думку радника, при такому сценарії Україна повинна вийти з існуючого переговорного процесу, приводом чого може стати відмова сепаратистів звільняти заручників.

“Переговори щодо Донбасу й Криму використовуються для підготовки, максимально можливої ​​легітимації та втілення сценарію звільнення окупованих територій. Реалізація цього сценарію передбачає дві стадії: перша – жорстке блокування зазначених територій та припинення з ними будь-яких відносин, друга – витіснення окупантів та колабораціоністів із захоплених ними територій “, – зазначає Горбулін.

Мається на увазі не якийсь негайний і непідготовлений наступ, а послідовна політика, спрямована на вигнання загарбників і покарання колабораціоністів, підкреслює екс-секретар РНБО.

“Таке звільнення може зайняти досить тривалий час і статися тільки при сприятливій можливості, коли Україна зміцніє, РФ ослабне, а західні союзники будуть готові підтримати визвольну війну українського народу проти окупантів. Поки така можливість не з’явиться, блокування окупованих територій буде залишатися головним засобом тиску на загарбників та їх посіпак”, – підкреслює Горбулін.

На думку радника, обрання цього шляху безумовно сповільнить прогрес України до членства в Євросоюзі й НАТО та  ускладнить її відносини з західними партнерами. У цьому контексті насамперед ідеться про великі держави Європи, які підтримують і просувають “мінський процес”, в тому числі й за рахунок національних інтересів української сторони. Водночас Сполучені Штати, та й весь англосаксонський світ, можуть залишитися надійним стратегічним партнером Української держави на його шляху до звільнення окупованих територій.

“Ослаблення міжнародної підтримки України внаслідок вибору і реалізації стратегічного курсу на звільнення своїх земель від окупантів буде частково компенсоване розширенням внутрішньої підтримки цього курсу середнім класом та іншими патріотичними верствами українського суспільства. Крім того, курс на поступове звільнення окупованих територій дасть можливість залучити і мобілізувати праві сили, переорієнтувавши їх із внутрішньої деструкції на боротьбу із зовнішнім ворогом”, – зазначає Володимир Горбулін.

Реалізація націоналістичного сценарію трансформації переговорного процесу щодо Донбасу й Криму передбачає максимально можливе виключення з цього процесу представників маріонеткових квазідержавних утворень “ЛНР/ДНР”, вважає радник. Тим більше, що їх деструктивна роль в переговорах стає все більш очевидна. Вони буквально зривають переговорний процес, висуваючи Україні нереалістичні вимоги, шантажуючи її в питанні звільнення цивільних і військових заручників, систематично порушуючи режим припинення вогню на лінії розмежування.

Пан Горбулін у рамках цього сценарію передбачає жорстке структурування участі бойовиків-переговірників у переговорах шляхом впровадження більш низького переговорного підрівня, на якому вони будуть розмовляти виключно з представниками неокупованих територій – делегаціями, сформованими Донецькою та Луганською ОДА й очоленими головами обласних державних адміністрацій. До складу таких делегацій увійдуть політичні активісти, що представляють громадянське суспільство українського Донбасу та інтереси вимушених переселенців, які зберегли вірність Українській державі.

“У рамках багатостороннього дипломатичного діалогу щодо Донбасу і Криму доцільно створити окрему переговорну підгрупу, в якій будуть вести переговори представники неокупованих та окупованих територій Донбасу, вносячи пропозиції та виконуючи дорадчу роль щодо повноправних учасників дипломатичного діалогу”, – пропонує академік Горбулін.

Коментар Ірини Геращенко,
колеги Володимира Горбуліна по мінських переговорах:

Для мене є велика честь працювати разом з інтелектуалами, що входять до нашоі маленькоі мінськоі групи і щоденно вчити…

Опубліковано Iryna Gerashchenko 13 лютого 2016 р.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *