“Порожні стільці”: у Києві символічною акцією нагадали про незаконно ув’язнених Росією, полонених та зниклих безвісти журналістів і митців

фото: Ярослав Ковбасюк

У Києві, на Софійській площі, відбулася вже традиційна акція “Порожні стільці” на підтримку письменників, діячів культури, журналістів та правозахисників, котрі зникли безвісти, незаконно ув’язнені чи перебувають у полоні через російську агресію проти України.

Правозахисний захід відбувся в суботу, 15 листопада, за організації Українського ПЕН та Центру громадянських свобод.

За ініціативою Міжнародного ПЕН із кінця 1980-х років світ щороку 15 листопада відзначає День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Порожні стільці символізують авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування, зникнення чи вбивство.

У 2025 році Український ПЕН та Центр громадянських свобод провели правозахисну акцію “Порожні стільці” вже вшосте.

В акції взяли участь письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені діячі. Зокрема, Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія “Тайра” Паєвська, Владислав Єсипенко. У минулі роки під час аналогічних акцій на стільцях були і їхні імена, але тепер вони та волі як знак надії на повернення всіх незаконно увʼязнених.

Кримський журналіст Владислав Єсипенко у своєму виступі згадав інших медійників, як досі перебувають у неволі. Серед них — двоє його друзів: Галина Довгопола, яка є найстаршою незаконно увʼязненою, та Іван Яцкін. Єсипенко також розповів історії Олексія Бессарабова, Володимира Дудки та Дмитра Штиблікова.

Владислав Єсипенко

“Це люди, які повинні бути тут і займатися своєю справою. Дмитру Штиблікову дали менше за всіх з їхньої трійки — 5 років. У 2021 році він мав вийти з в’язниці, ї але не вийшов. Його знову заарештували і дали новий термін – 19 з половиною років. Це, фактично, довічно. Це те, що ми повинні знати про те, що Росія робить з нашими журналістами”, — розповів Владислав Єсипенко.

Читайте також:
В Україну з російського полону повернули журналіста УНІАН Дмитра Хилюка

Військовий і правозахисник Максим Буткевич згадав, що вже 11 років займається організацією акцій на підтримку бранців Кремля й наголосив на важливості цієї діяльності.

“Ще у 2014 році на різних майданчиках ми розклеювали, розвішували чи розкладали таблички з іменами Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва і ще багатьох інших. Звісно, тоді я не знав, що надійде момент, коли я не знатиму про це, але табличка з моїм іменем також буде наклеєна на один з таких стільців.

Те, що зараз можу бути тут я, а не лише табличка, для мене обіцянка того, що наші
повернуться, але до цього треба докладати зусиль. Передусім треба говорити про
них. Для всіх, хто перебуває в неволі, важливо, щоб про них пам’ятали”, — наголосив правозахисник Максим Буткевич.

Порожні стільці 2025

Леніє Умєрова поділилася історією Богдана Зізи й розповіла про те, з якими переслідуваннями доводиться зіштовхуватися жителям тимчасово окупованих територій.

“У 2022 році, коли весь світ кричав про жахи Бучі, на окупованих територіях не знали, як реагувати. Тому що росія може зробити те ж саме з ними. Богдан Зіза не злякався і вийшов до міської ради Євпаторії й, в знак протесту всім звірствам в Бучі, вилив жовто-блакитну фарбу на місцеву адміністрацію. Звичайно, Росія таке не пропускає. Вони його забрали, назвали це актом тероризму і закрили його за ґрати на 15 років.

У Криму і на всіх інших окупованих територіях дуже багато людей, які зараз намагаються говорити правду. Але Росія не може це допустити, бо їй потрібні ручні люди. Щодня ці люди ведуть власну боротьбу і власний бій за виживання, за те, щоб не втратити себе і не втратити свою гідність в цій в’язниці. І вони, я знаю, щодня виграють цей бій. Але ми мусимо їм допомагати й підтримувати, говорити при них, писати листи й закликати владу та міжнародні організації до звільнення цих людей”, — наголосила правозахисниця Лєніє Умєрова.

Дмитро Хилюк

Звільнений із полону київський журналіст Дмитро Хилюк згадав, що востаннє на акції “Порожні стільці” був у 2021 році. Але тоді й гадки не мав, що через чотири роки не висвітлюватиме її як журналіст, а виступатиме після звільнення з неволі.

“На превеликий жаль, цивільних бранців Росії стало ще більше, тому що у 2022 році розпочалася велика війна. Я прийшов сюди з почуття солідарності до тих людей, яких утримують у російських катівнях. Декого — ще з 2014 року. Ми не можемо силовим методом добитися того, щоб росія звільнила всіх цивільних, що утримують у близько 80 тюрмах аж до Сибіру. Але ми можемо дати розголосу тому беззаконню, яке робить ця держава: всередині країни й особливо за межами”, — зазначив Дмитро Хилюк.

Військова парамедикиня і громадська активістка, колишня полонена Юлія Паєвська “Тайра” зазначила, що важливо, аби ті, хто нині у неволі, дожили до моменту обміну.

“Ми мусимо наголошувати на тому, щоб росія дотримувалася правил утримання і
незаконно ув’язнених цивільних, і військових полонених. Якщо побачите порожній стілець, вдома, в офісі чи якомусь закладі, будь ласка, згадайте про тих, хто зараз у неволі. Я не знаю нічого гіршого, ніж полон. Життя нічого не варто без свободи. І кожен може зробити свій вклад в те, щоб їх обміняли”, — зазначила Тайра.

Модерували захід Максим Ситніков, виконавчий директор Українського ПЕН, та Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Під час акції хвилиною мовчання згадали тих українців, чиї життя забрала війна Росії проти України.

Окремо учасники заходу згадали українську журналістку та правозахисницю Вікторію Рощину, яку закатували у російській неволі.

Під час події встановили символічну інсталяцію з порожніх стільців з іменами незаконно ув’язнених, полонених і зниклих безвісти авторів, медійників, митців та правозахисників, котрі не можуть бути фізично з нами через російську агресію, що триває з 2014 року. На частині стільців стояли таблички “Ім’я невідоме”, оскільки деякі імена ув’язнених, полонених і зниклих безвісти українців лишаються невстановленими.

Порожні стільці 2025

Організатори закликали стати голосом тих, хто нині у російській неволі — підтримувати інформаційні та адвокаційні кампанії правозахисних організацій, поширювати інформацію про порушення прав військовополонених та цивільних незаконно увʼязнених, писати листи, повідомили “Новинарні” в оргкомітеті акції.

Довідково

За даними Інституту масової інформації, на даний час в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних та один журналіст-комбатант. Відомо про 14 справ журналістів і громадянських журналістів у Криму, які були засуджені окупаційними судами до різних термінів. Більшість із них – кримські татари. Це справи Сервера Мустафаєва, Ернеса Аметова, Асана Ахтемова, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Амета Сулейманова, Ірини Данилович, Олексія Бессарабова та Вілена Темер’янова.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 — під час виконання професійних обов’язків, 14 — як цивільні жертви й 90 — як учасники бойових дій.

За даними офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тисяч незаконно ув’язнених цивільних нині утримують в Росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою.

У Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2025 року є дані про понад 70 тис. людей.

Читайте також:
Умєров анонсував звільнення ще 1 200 українців з російського полону