“Домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно”: Зеленський провів нараду із керівниками антикорупційних і правоохоронних органів

Президент України Володимир Зеленський на тлі протестів через ухвалення закону № 12414 провів зустріч з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів, серед яких був, зокрема Генеральний прокурор.

Про це глава держави повідомив 23 липня у своєму Telegram.

За його словами, це була “дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова, яка дійсно допомагає”. Президент заявив про “спільного ворога” — російських окупантів, додавши, що “захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем” та “реальне відчуття справедливості”.

“Кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання”, – заявив глава держави.

Зеленський подякував усім учасникам зустрічі, на якій були присутні представники СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС та Генпрокурор.

Він також зазначив, що учасники домовились, що всі працюватимуть “виключно конструктивно”.

“Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо.

Домовились, що наступного тижня буде глибока робоча зустріч щодо плану загальних дій. А за два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства”, – заявив президент.

Читайте також:
ОЕСР попередила Київ про наслідки для оборонних інвестицій в Україну через закон щодо НАБУ і САП

Контекст: як протискали закон 12414, щоб підкорити НАБУ

СБУ та Офіс Генерального прокурора 21 липня заявили, що викрили і затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова на веденні бізнесу в Росії. Пізніше стало відомо, що правоохоронці також “викрили „крота“ ФСБ” Віктора Гусарова у лавах закритого підрозділу НАБУ.

Також стало відомо, що 21 липня працівники СБУ, ДБР та ОГП проводили понад 70 (імовірно, несанкціонованих) обшуків щодо співробітників НАБУ; порушено ще кілька менш резонансних проваджень – за порушення ПДР тощо.

Антикорупційне бюро заявило, що доказів участі в антидержавній діяльності їхнього працівника немає.

22 липня Гусаров і Магамедрасулов були арештовані на 60 днів без права внесення застави. Процесуальні заходи СБУ назвало “очищенням НАБУ від російського впливу”.

Частина спостерігачів заявляли про політичний тиск на НАБУ, який виходить імовірно з офісу президента та може бути пов’язаний із бажанням взяти контроль на Бюро. Адже Бюро, всупереч позиції ОП висунуло підозру міністру Олексію Чернишову та нібито готувалося оголосити підозру близькому до офісу президента Тимуру Міндічу – співвласнику компанії “Квартал 95”.

22 липня у порядок денний Верховної Ради було оперативно внесено розгляд правок до законопроєкту №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і підпорядковує їх Офісу генпрокурора.

Як заявляло українське представництво міжнародної організації Transparency International Ukraine, цей закон може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.

Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:

  • забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
  • бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
  • надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
  • самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.

Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:

  • прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
  • керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
  • керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Одне з положень закону надає Генпрокурору ексклюзивне право закривати справи щодо топчиновників, включаючи фігурантів справ НАБУ, що на практиці означає:

  • справи Чернишова, Кириленка та інших високопосадовців, розслідувані НАБУ/САП, можуть закриватися безпосередньо Генпрокурором;
  • створюється централізований контроль над усіма резонансними антикорупційними справами і це рішення неможливо оскаржити.

Як зазначала голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради України Анастасія Радіна (“Слуга народу”), у разі голосування за ці зміни антикорупційна інфраструктура України буде фактично знищена, а наслідки ухвалення цього законопроєкту для держави будуть катастрофічними.

Однак удень 22 липня Верховна Рада голосами 263 нардепів ухвалила законопроєкт №12414 в другому читанні.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук оперативно підписав ухвалений закон.

Керівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12414, який фактично знищує незалежність НАБУ і САП.

Увечері 22 липня в Києві та інших містах відбулися масові акції протесту проти ухвалення закону 12414.

 

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна