ОЕСР попередила Київ про наслідки для оборонних інвестицій в Україну через закон щодо НАБУ і САП

В Організації економічного співробітництва та розвитку попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відбудови, а також пояснили, що має робити Київ для виходу з кризи.

Про це йдеться у листі на ім’я заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, який має у розпорядженні “Європейська правда”.

У листі, який датований 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість щодо останніх подій”, що стосуються НАБУ та САП: ухвалення законопроєкту № 12414.

Вона заявила, що цей закон (який набув чинності невдовзі після того, як Київ отримав цей лист, адже ввечері 22 липня президент Володимир Зеленський підписав його), значно підриває незалежність спеціалізованих антикорупційних органів України. Представниця організації також спрогнозувала, що ці зміни законодавства можуть бути розцінені робочою групою OECP як послаблення дотримання Україною своїх зобов’язань.

Фромгольц заявила, що в майбутньому цей закон ставить під загрозу прагнення України приєднатися до ОЕСР. Відтак вона закликала Україну та президента ветувати цей законопроєкт.

“У разі якщо цей лист надійде до вас після підписання законопроєкту, ми закликаємо внести подальші законодавчі зміни для збереження незалежності спеціалізованих антикорупційних органів. Я наполегливо прошу розглянути це питання з максимальною серйозністю”, – йдеться у документі.

Також голова секретаріату WGB попередила про наслідки для України, якщо Київ не вчинить дії для виправлення проблеми.

“Якщо (питання, що виникло через ухвалення закону) залишиться невирішеним – це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом, а і її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову”, – підсумувала Фромгольц.

Скриншот із листа

Довідково

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) — міжнародна організація, що об’єднує 38 країн, більшість із яких є країнами з високим доходом громадян та високим індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені.

Контекст: як протискали закон 12414, щоб підкорити НАБУ

СБУ та Офіс Генерального прокурора 21 липня заявили, що викрили і затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова на веденні бізнесу в Росії. Пізніше стало відомо, що правоохоронці також “викрили „крота“ ФСБ” Віктора Гусарова у лавах закритого підрозділу НАБУ.

Також стало відомо, що 21 липня працівники СБУ, ДБР та ОГП проводили понад 70 (імовірно, несанкціонованих) обшуків щодо співробітників НАБУ; порушено ще кілька менш резонансних проваджень – за порушення ПДР тощо.

Антикорупційне бюро заявило, що доказів участі в антидержавній діяльності їхнього працівника немає.

22 липня Гусаров і Магамедрасулов були арештовані на 60 днів без права внесення застави. Процесуальні заходи СБУ назвало “очищенням НАБУ від російського впливу”.

Частина спостерігачів заявляли про політичний тиск на НАБУ, який виходить імовірно з офісу президента та може бути пов’язаний із бажанням взяти контроль на Бюро. Адже Бюро, всупереч позиції ОП висунуло підозру міністру Олексію Чернишову та нібито готувалося оголосити підозру близькому до офісу президента Тимуру Міндічу – співвласнику компанії “Квартал 95”.

22 липня у порядок денний Верховної Ради було оперативно внесено розгляд правок до законопроєкту №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і підпорядковує їх Офісу генпрокурора.

Як заявляло українське представництво міжнародної організації Transparency International Ukraine, цей закон може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.

Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.

Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:

• прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Одне з положень закону надає Генпрокурору ексклюзивне право закривати справи щодо топчиновників, включаючи фігурантів справ НАБУ, що на практиці означає:

• справи Чернишова, Кириленка та інших високопосадовців, розслідувані НАБУ/САП, можуть закриватися безпосередньо Генпрокурором;
• створюється централізований контроль над усіма резонансними антикорупційними справами і це рішення неможливо оскаржити.

Як зазначала голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради України Анастасія Радіна (“Слуга народу”), у разі голосування за ці зміни антикорупційна інфраструктура України буде фактично знищена, а наслідки ухвалення цього законопроєкту для держави будуть катастрофічними.

Однак удень 22 липня Верховна Рада голосами 263 нардепів ухвалила законопроєкт №12414 в другому читанні.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук оперативно підписав ухвалений закон.

Керівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12414, який фактично знищує незалежність НАБУ і САП.

Увечері в Києві та інших містах відбулися масові акції протесту проти ухвалення закону 12414.