автор: Олена Зварич
для “Новинарні”
“На особливу нашу вдячність заслуговують воїни 225-го окремого штурмового полку за наступальні дії в прикордонні Сумщини і звільнення, зокрема, Андріївки”, – відзначив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 12 червня. За словами Верховного Головнокомандувача, Сили оборони за останній тиждень стабілізували ситуацію на Сумщині, хоча ці терени лишаються одним із гарячих напрямків. А де найгарячіше – там українське командування використовує окремі штурмові полки.
Дуже часто саме ці підрозділи зупиняють ворожі прориви, відновлюють позиції, відвойовують села, починають проривні дії на російській території, як це було на Бєлгородщині та Курщині.
Їх нерідко називають “полками Сирського” – через те, що ці підрозділи часто отримують особливі бойові розпорядження від головнокомандувача ЗС України, є його ударним резервом або навіть, у деяких випадках, частинами безпосереднього підпорядкування.
На зустрічі з журналістами у квітні цього року висока посадова особа поінформувала про розбудову системи ОШП як нового структурного відгалуження нашого війська.
У Командуванні Сухопутних військ ЗСУ, якому підпорядковуються окремі штурмові полки і куди ми звернулися із журналістським запитом, відповіли, що “інформація щодо поточної кількості ОШП, пунктів розміщення тощо відноситься до переліку службової”.
Водночас, за даними з відкритих джерел, у Збройних силах України наразі існує принаймні п’ять окремих штурмових полків. Фактично всі вони були створені нинішнього року з ініціативи головкома.
ОШП виросли зі штурмових батальйонів, які підпорядковувалися генералу Сирському, ще коли він був командувачем Сухопутних військ.
У керівництві ЗСУ говорять про намір збільшити кількість окремих штурмових полків, адже такий формат підрозділів виправдав себе на практиці на найважчих ділянках фронту.
Критики парирують: наша армія тримає оборону і має всіляко берегти особовий склад, тоді як штурмові підрозділи дуже швидко “сточуються”.
Розбираємося.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.
Військові експерти неохоче говорять про окремі штурмові полки, оскільки ці полки щойно вийшли з етапу становлення, і тут справді є багато незрозумілого та чимало експромту.
Так, не всім зрозуміло, яке їхнє постійне місце в структурі Сил оборони, яка вертикаль підпорядкування, стандарти підготовки, діяльності, забезпечення. Та чи не є вони альтернативою існуючому роду військ – Десантно-штурмовим?..
ОШП розвинулися з окремих штурмових батальйонів у системі Сухопутних військ та підпорядковуються переважно Командуванню Сухопутних військ ЗСУ. Батальйонами раніше були 1-й, 33-й, 210-й, 225-й, 425-й ОШП. Надалі вони масштабувалися до військох частин на рівень вище, однак зберегли штурмову спеціалізацію.
Наскільки відомо, подекуди штурмові полки вводить у бій не командувач оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) чи угруповання війська (УВ), а сам головнокомандувач. “Ручне управління” дає головкому зручність і швидкість у застосуванні, зокрема на загрозливих напрямках – наприклад, Курському (хоча, звісно, сам метод є вразливим для критики).
Командирів полків Сирський знає давно, спрацювався з ними ще в перші роки великої війни, під час оборони Харкова, Слобожанського наступу, боїв на Донбасі, Курської наступальної операції тощо. Відтак ці підрозділи стали основою ударного кулака для “другої хвилі” Курської операції, що триває, та заходу в Бєлгородську область РФ.
Читайте також:
225-й штурмовий полк показав, як заходив у Бєлгородську область. ВІДЕО
Головновомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський та командир 225 ОШП майор Олег Ширяєв “Сірко”. Фото: Харківський ОТЦК
“Якщо батальйони у складі бригад ДШВ – це підрозділи, які діють у межах бригадної структури, то окремі штурмові полки – автономні, гнучкі та більш маневрені бойові одиниці, здатні діяти самостійно на складних напрямках і можуть виконувати завдання оперативного рівня, – пояснює Олег Ширяєв, командир 225-го ОШП. – Отже, основна відмінність (порівняно з ДШВ – “Н”) – гнучкість у застосуванні.
Правий активіст із Харкова, Олег Ширяєв “Сірко” воює з 2014 року. В ЗСУ пройшов шлях від простого стрільця до командира окремого штурмового полку. У вересні 2024 року отримав звання Герой України — за результативність у наступі на Курщині.
“Окремі штурмові полки мають у своєму складі розвідроту, артилерію, підрозділи забезпечення та зв’язку і можуть діяти без постійної підтримки з боку бригади. Також, на мою думку, у нас вища концентрація штурмового досвіду, бо кістяк полків сформовано з військовослужбовців, які вже пройшли найскладніші ділянки фронту”, – розповідає Ширяєв у коментарі на запит “Новинарні“.
Та, за великим рахунком, ОШП і батальйони ДШВ виконують схожі задачі, визнає майор Ширяєв.
Військовослужбовець 225-го ОШП біля танка. Фото з фейсбук-сторінки 225-го полку
У військах кажуть, що окремі штурмові полки краще за інші бойові частини забезпечені зброєю, зокрема західною. І певною мірою це справді так. Скажімо, 425-й ОШП “Скала” може похвалитися БМП Bradley й танками Leopard 1A5. Загалом, згідно з директивою Генштабу, штурмові підрозділи комплектуються силами та засобами в першу чергу.
“Однак це не завжди “краще”, ніж у бригадах. Що стосується бойової техніки, то якогось критичного браку у нашому полку справді немає, – розповідає майор Ширяєв. – У нас є танки, але це застарілі радянські зразки. Звісно, якби були сучасніші зразки – умовні “Леопарди” чи “Абрамси”, було б краще. Маємо броньовані машини типу MaxxPro, Humvee. Об’єктивно, нам бракує не броньованої техніки, а колісної – пікапів, фургонів, автобусів для переміщення особового складу та логістики. Також ми зацікавленні в надходженні сучасніших систем ППО”.
Бронемашини MaxxPro в ЗСУ. Фото: АрміяInform
З особовим складом ситуація також стабільна, запевняє командир полку. Адже, згідно з директивою Генерального штабу, окремі штурмові полки отримують у пріоритетному порядку не лише техніку, а й поповнення особовим складом. Тому “загальна укомплектованість зберігається на прийнятному рівні”.
Відомо, що на контракті в штурмових полках воює чимало колишніх ув’язнених. Згідно з ухваленим 2024 року законом, вони отримали умовно-дострокове звільнення, зголосившись до добровільного захисту Батьківщини на передовій.
Піонером у наборі добровольців із “зон” став 1-й ОШП ім. Дмитра Коцюбайла (на той час окремий штурмовий батальйон), який уже влітку минулого року сформував у себе роти із засуджених.
Крім того, звісно, всі полки проводять рекрутинг до своїх підрозділів.
Ще одна особливість окремих штурмових полків – усі вони проводять додатковий вишкіл новобранців після базової загальновійськової підготовки. Приміром, у 225-му новачки проходять 2–4 тижні інтенсивного тренування, залежно від посади.
“Фокус – робота в малих групах, штурм будівель, зачистки, дії в “сірій зоні” з орієнтацією на реальні бойові сценарії. Медики, оператори БПЛА, навідники тощо проходять окрему спеціалізовану підготовку з урахуванням бойового досвіду підрозділів. Це не навчання “для галочки” – готуються до конкретного напрямку, де кожен крок має ціну”, – наголошує Олег Ширяєв.
Це буквальний приклад еволюції оборонного підрозділу у штурмовий.
Підрозділ було створено у перші дні вторгнення у Харкові з місцевих добровольців як батальйон територіальної оборони у складі 127-ї бригади ТрО. Після оборони рідного міста 225-й воював під Бахмутом, відтак був перетворений на окремий штурмовий батальйон у складі Сухопутних військ і вже тоді підпорядковувався безпосередньо Олександру Сирському.
Після падіння Бахмута хлопці тримали оборону Часового Яру. У лютому 2024 року обороняли село Ласточкине під Авдіївкою, тримали “дорогу життя” – останню комунікацію до напівоточеного ворогом міста.
У липні 2024 року бійці 225-го разом із морською піхотою вийшли із 70-денного оточення поблизу Часового Яру, де тримали кругову оборону.
Після короткої передишки, 6 серпня 2024-го, взяли участь у Курській операції: батальйон прорвав оборонні рубежі противника і заглибився на територію РФ на 6 км, у перший же день взявши село Дар’їне та вибивши кадирівців із Любимівки.
У березні 2025 року полк взяв участь у ще одній наступальній операції на території Росії – зайшов на територію Бєлгородської області. У соцмережах 225-й виклав відео, як його техніка прориває оборонні споруди та “зуби дракона” на російському кордоні.
Президент Володимир Зеленський вручає “Золоту Зірку” Героя України командиру 225-го окремого штурмового полку Олегу Ширяєву. Фото: сайт 225-го ОШП
У лютому 2025 року батальйон було масштабовано до штурмового полку. У травні його РУБпАК “Пентагон” розширили до батальйону безпілотників.
Зараз 225-й ОШП воює на прикордонні Сумщини та тримає невеликий плацдарм у Бєлгородській області РФ.
Читайте також:
225-й штурмовий полк показав, як одразу 9 російських десантників кинули позицію і тікали полем від лише одного нашого дрона. ВІДЕО
Цей підрозділ бере початок від розвідувально-штурмового загону, який складався з добровольців і починав свій бойовий шлях на Харківщині. Назву “Скала” отримав за позивним свого засновника та незмінного командира Юрія Гаркавого, Героя України (20 січня 2025), повного лицара ордена Богдана Хмельницького.
Бійці “Скали” відзначилися ще у вересні 2022 року під час Слобожанського контрнаступу – одними з перших увійшли до звільненого Ізюму. Потім було Роботине на Запоріжжі під час контрнаступу 2023 року, а останній рік – бої на Донеччині, зокрема, зачистка села Нью-Йорк у липні 2024-го, Роздольного у грудні та цьогоріч на початку квітня ефектний штурм села Шевченкове на підступах до Покровська.
Бійці батальйону “Скала” в районі Ізюма після визволення міста, вересень 2022
Читайте також:
Британець зі “Скали”. Чому полеглий під Ізюмом Віктор Яцуник гідний звання Героя України
У січні 2025 року підрозділ масштабували до рівня окремого штурмового полку.
425-й виділяється зпоміж інших підрозділів тим, що має на озброєнні чимало бронетехніки, і не лише трофейної, а й вітчизняні машини “Козак” та різну американську техніку, зокрема, БМП Bradley й танки Leopard 1A5.
Цьогоріч у травні в 425-му ОШП “Скала” було сформовано першу в ЗСУ штурмову мотоциклетну роту, про що піде мова нижче.
ОШП сформовано на основі двох батальйонів: 210-го окремого спеціального батальйону “Берлінго” та 20-го окремого батальйону спецпризначення “Україна”. Вони ставали до бою з окупантом у березні 2022 року, воювали на Київщині, брали участь у боях проти російського десанту на Київському водосховищі поблизу села Лютіж; у звільненні сіл прикиївських сіл Шпитьки, Ясногородка, Мотижин і Вітрівка. Відтак били ворога на Куп’янському напрямку та на Донеччині.
Фото: фейсбук 210-го ОШП
Назва “Берлінго” закріпилася за відповідним батальйоном через те, що його бійці для ефективної маневреної оборони Києва використовували автомобілі Citroën Berlingo.
У квітні 2022-го, після звільнення Київщини, батальйон відокремили в самостійну частину, яка перебувала у прямому підпорядкуванні тодішнього командувача Сухопутних військ Олександра Сирського.
Читайте також:
Українці своїх не кидають. Війна на позиціях 67-ї ОМБр і порятунок важко пораненого з батальйону “Берлінго” на Луганщині: ВІДЕОРЕПОРТАЖ
Досить молодий підрозділ – створений у грудні 2023 року як окремий штурмовий батальйон. Брав участь у боях на Харківщині, Курщині; зараз б’ється на Покровському напрямку.
Після того, як у травні 2024-го росіяни здійснили прорив на Харківщині, бійці 33-го брали участь в обороні Липців та в штурмі Вовчанського агрегатного заводу.
У серпні 2024 року воїни 33-го штурмового батальйону першими зайшли в Суджу та впродовж місяців виконували штурмові дії в інших населених пунктах Курської області – в районах Рубанщини, Михайлівки, Мирного.
“Двигуном” цього ОШП є командир, колишній підприємець Валентин Манько, також Герой України (30 вересня 2024). Був заступником командира в ДУК “Правий сектор”, в часи АТО брав участь у боях за Піски, Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве, Мар’їнку. З початком великої війни знов сформував добровольчий підрозділ, який воював на Київщині, Запоріжжі, під Бахмутом та Кураховим.
Історія полку пов’язана з легендарним Героєм України Дмитром Коцюбайлом (“Да Вінчі”) і сягає початку російсько-української війни, 2014 року, коли в складі ДУК “Правий сектор” було створено окрему штурмову роту. З початком повномасштабного вторгнення підрозділ Да Вінчі інтегрувався в структури ЗСУ і став одним із батальйонів 67-ї ОМБр. Після загибелі бойового командира в боях під Бахмутом у березні 2023 року підрозділ розділився. Та його частина, що зорганізувалася в 1-й окремий штурмовий батальйон, два місяці тому масштабувалася до рівня штурмового полку.
Батальйон був одним з перших, хто в 2024 році почав активно залучати до своїх лав колишніх засуджених із колоній.
Читайте також:
1-й окремий штурмовий батальйон імені Дмитра Коцюбайла 67 ОМБр ДУК – як “пожежна команда”: біля Табаївки просунулися на кілометр
Говорячи про окремі штурмові полки, не можна не згадати про резонанс, викликаний першим в історії Сил оборони застосуванням мотоциклів під час штурмів.
Наразі у відкритих джерелах є офіційне повідомлення лише про один такий досвід, випробуваний 425-м ОШП “Скала” в ніч проти 23 травня на ділянці українсько-російського кордону в районі населеного пункту Новий Путь Курської області. У пресслужбі полку повідомили, що перший мотоциклетний рейд був вдалим, і виклали відео.
“Скала” стала першим підрозділом українського війська, який заявив про створення мотоциклетної роти – такої собі сучасної “кавалерії на колесах”. Варто визнати, що досі подібну практику на полі бою активно застосовували росіяни.
Ймовірно, мотоциклетна атака 425-го полку була не одна. Щодо ефективності таких дій думки розділилися.
“Мотоциклетна” новація викликала критику оглядачів, які коментують теми війни.
Так, відставник Богдан Кротевич, колишній начальник штабу бригади “Азов”, нагадав, що російські війська проводять такі штурми “за принципом одноразовості особового складу та “нескінченного” мобілізаційного ресурсу”. Тоді як у Збройних силах України “людей не стає більше”, і “ми не мобілізуємо десятками тисяч мігрантів, як це робить Росія”.
До речі, наступальні дії “мотоциклетним роєм” не є винаходом нашого противника, зазначив у коментарі “Новинарні” військовий історик та оглядач Михайло Жирохов. Росіяни запозичили цю тактику в Сирії та країнах Африки, де її активно використовували повстанці. Ця тактика є дієвою, визнає він, проте дуже ризикованою з точки зору людських втрат.
Такий закид, можна сказати, є квінтесенцією критики громадськості на адресу командування штурмових полків:
ОШП дають результат, але в них високі показники загиблих і зниклих безвісти піхотинців.
Невідомо, чи мотоциклетні роти з’являться в інших окремих штурмових полках, але, схоже, така перспектива цілком ймовірна. Принаймні вона не відкинута.
Після появи штурмової мотороти у 425-му ОШП “Скала” ще одна військова частина ЗСУ повідомила про застосування мотоциклів на полі бою: це 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу. Щоправда, тут поки мотоциклістів застосовують не для штурмових дій, а для логістичних завдань та евакуаційних заходів.
Опцію сторення мотоциклетного підрозділу та застосування його в наступі розглядає командир 225-го ОШП Олег Ширяєв.
Тренування штурмів двійками на мотоциклах. 425-й ОШП “Скала” став першим підрозділом у ЗСУ, який застосував мотоцикли для штурмів
“Як транспортний засіб мотоцикл має низку переваг: висока швидкість пересування, прохідність на складній місцевості, під час планування операцій важливо мати якомога більше варіантів, – розмірковує майор Ширяєв. – Якщо у командира є можливість застосовувати легкий, невеликий, маневрений вид транспорту, то і планування буде проводитись з урахуванням можливостей. Якщо немає – це звужує наші можливості і прямо впливає на шанси успіху операції”.
Отже, якщо ми реалізуємо мотоциклетний компонент так само, як це роблять росіяни, – це буде провальна історія. Але якщо застосуємо мотоцикли там, де це доцільно, – отримаємо тактичну перевагу, – розповідає командир 225-го ОШП.
“Будь ласка, блін, почніть думати про ОБОРОНУ і створення РЕЗЕРВІВ. Забудьте про штурми”, – риторично, капслоком закликає військове керівництво Богдан Кротевич. Мовляв, варто зосередитися на обороні власних територій, а не наступати на російське прикордоння і множити штурмові полки. У цієї оцінки є чимало симпатиків.
Проте окремі штурмові полки – це не тільки про наступ. Це про маневрену оборону.
З такою метою і масштабуються ОШП, стверджує наше джерело в Генеральному штабі:
“Оборона не має бути статичною. Пасивна оборона зразка “окопних” воєн, Першої і Другої світової, коли війська укріплюють позиції, риють окопи, мінують підступи і сидять чекають на атаку супротивника, в нинішніх умовах неефективна, це всім ясно. Адже росіяни мають потужну артилерію та авіацію. І що важливо, чисельну перевагу. Людей вони не шкодують.
У нашій війні оборона має бути гнучкою, проактивною: де треба – відступити, а в несподіваному для противника місці – атакувати. Власне, створення окремих штурмових підрозділів і їхнє масштабування підпорядковане саме цій цілі”.
Якщо просто сидіти на спостережних постах, ВОПах і бліндажах другої лінії та “триматися до останнього”, можна отримати оперативне оточення, як це сталося в червні 2022 року під час боїв за Сєвєродонецьк та Лисичанськ, пригадує співрозмовник.
Як приклад посилення оборонних дій співрозмовник з Генштабу наводить успішну операцію полку “Скала”, проведену в березні, – штурм захопленого росіянами села Шевченкове, що затримало подальший наступ ворога на Покровськ і на довгий час стабілізувало ситуацію на цьому напрямку.
Штурм, під час якого було застосовано бронетехніку, зокрема згадані вище “Бредлі”, тривав шість днів, санітарні втрати окупантів склали близько 1100 орків.
“Завдяки мужності та вмілим діям воїнів Сил оборони нам вдалося стабілізувати ситуацію у цій операційній зоні на Донеччині та подекуди перехопити тактичну ініціативу. 425-й окремий штурмовий полк “Скала” – один із підрозділів, який ефективно застосовує тактику активної оборони та нищить загарбників”, – підсумував цей штурм головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після того, як нагородив воїнів 225-го та 425-го штурмових полків.
Головнокомандувач Олександр Сирський вручає нагороди бійцям 425-го полку. Фото з фейсбуку ГК ЗСУ, 5 травня 2025
У складі Сухопутних військ на сьогодні існує ще кілька окремих штурмових батальйонів – наприклад, 48-й батальйон імені Номана Челебіджіхана, 49-й батальйон “Карпатська Січ”. Тобто є база для формування нових штурмових полків, у разі потреби.
Однак немає офіційної інформації про те, з яких саме батальйонів та в яких часових рамках планують розвивати наступні окремі штурмові полки.
“Питання про стан процесів створення ОШП та подальшого планування формування нових підрозділів відноситься до переліку службової інформації”, – йдеться у відповіді командування “Сухопутки” на журналістський запит.
Водночас у Генштабі визнають, що система ОШП потребує інституалізації.
Як зазначило джерело у військовому управлінні, є намір створити централізоване командування штурмових підрозділів, розробити доктрину, стандарти підготовки та матеріального забезпечення для всіх штурмових частин.
Читайте також:
Бійці 425-го окремого штурмового полку “Скала” розірвали на клапті прапор РФ, який окупанти вивісили під Покровськом. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
