Самозванець чи герой. Чому АТОвці виступили проти нового голови своєї Держслужби

 

У середу, 17 січня, київські АТОвці планують зустріч, аби не допусти призначення на посаду голови Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО Валентина Манька, який виграв конкурс на цю посаду.

Як передає “Новинарня“, про це заявив “кіборг” Євген “Жора” Турчак, голова Спілки ветеранів АТО в Деснянському районі столиці.

“Завтра, Бастіонна, 11 (Будинок ветеранів) о 12.00.
Поговоримо, що робити з Маньком і як змусити владу не допустити призначення цього афериста на посаду голови Держслужби по ветеранам”, – написав колишній Турчак у “Фейсбуці”.

…У представленні перед конкурсною комісією Манько назвав себе “колишнім комбатом”, що не підтверджують його колеги по ДУК ПС і “Дніпру-1”.
І це не єдина претензія до діяча – учасника АТО, якого нагороджують визначеннями від “самозванця” до “кримінальника”.

Інші про нього

Як повідомляється на сайті Національного агентства з питань держслужби, конкурсна комісія обрала Манька на посаду голови Держслужби ветеранів війни та учасників АТО 15 січня.

У списку кандидатів Валентин Миколайович Манько значився як голова громадської організації “Єдиний союз патріотів України” і радник директора державного підприємства “Конярство України”.

Він народився 29 сiчня 1981 року в селі Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області.

Про Манька відомо, що він був добровольцем у ДУК “Правий сектор”, брав участь в АТО, потім пішов з ДУК.

Валентин Манько (в чорному бронежилеті) в ДУК “Правий сектор”. Фото: ФБ Олена Білозерська

Надалі ЗМІ про нього писали як про заступника командира баталйьону спеціального призначення “Дніпро-1”.
Як інформувала газета “Факти”, в такій іпостасі в грудні 2014 року Манько брав участь у прес-конференції в Дніпрі разом із нардепами Семеном Семенченком, Єгором Соболєвим і Володимиром Парасюком, ще тоді виступаючи за блокаду торгівлі з “ДНР/ЛНР”.

Манько – крайній праворуч. Грудень 2014, Дніпро

За свідченнями різних джерел, Манько був близьким до команди екс-заступника голова ДніпрОДА Геннадія Корбана.

У січні 2015 року помічник міністра оборони Юрій Бірюков називав Валентина Манька, позивний “Пілот”, самозванцем, котрий представлявся координатором батальйону “Дніпро-1”, в останні дні оборони Донецького аеропорту обіцяв “надати 40 бійців”, але підкріплення “кіборги” чекали марно.

Тоді ж, за словами Бірюкова, комбат “Дніпра” Юрій Береза спростував твердження, що Манько є представником батальйону.

Згодом проти Манька була порушена кримінальні справа за розбій (ст. 187 ч. 4 КК України), а сам він був оголошений в розшук, передає УНІАН.

У повідомленні про розшук на сайті МВС повідомлялося, що Манько зник у Донецьку.

“У 2015 році ЗМІ опублікували фрагменти листування Манька з [нардепом від БПП] Ігорем Кононенком, де останній обіцяв йому закриття кримінальних справ і зняття з розшуку в обмін на поширення компромату на екс-лідера партії “УКРОП” Геннадія Корбана. Сам Манько тоді заявив, що його акаунт зламали хакери”, – йдеться в дописі на сайті УНІАН.

Як повідомляла ТСН, скріншоти з листуванням були викладені на сторінці партії “УКРОП”.

З листування випливає, що Манько, перебуваючи за кордоном, узгоджував із Кононенком свій приїзд в Україну з тим, щоб оприлюднити компромат на Корбана. За це він нібито отримав особисті гарантії від нардепа, близького до президента Порошенка, щодо звільнення від кримінальних переслідувань.

За даними партії “УКРОП”, Манька 12 листопада зняли з міжнародного розшуку.

ОНОВЛЕНО. За даними слідства, в 9 ранку 23 липня 2014 року Манько з групою озброєних людей приїхав на територію ТОВ “Кронос-Дон” в селі Євгенівка Великоновосілківського району Донецької області.
“Незаконно заволоділи майном, а саме: 556 280 кг озимої пшениці вартістю 0,81 грн за кілограм на загальну суму 450 586,80 грн. Після цього розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ТОВ “Кронос-Дон” збитків на загальну суму 450 586,80 грн.”, – йдеться в матеріалах досудового розслідування.

У цих же документах значиться ще один епізод: в серпні 2014 року Манько з озброєною групою напав на приватний будинок в смт Велика Новосілка і заволодів майном на загальну суму 807 650 грн., пише “Українська правда”.

За даними сайту “Політрада”, раніше, у 2006 році, Манько був обраний депутатом Васильківської райради на Дніпропетровщині за списком Партії регіонів, входив до фракції “Регіонів”. При цьому жив у Дніпрі.

Уже під час АТО, в 2014 році, Манько був довіреною особою Дмитра Яроша на виборах президента і балотувався до Верховної Ради по 59-му мажоритарному округу на Донеччині (Мар’їнка), де посів друге місце після Сергія Сажка з “Опоблоку”, набравши 21% голосів.

У мережі зберігся передвиборчий плакат, на якому кандидат Манько виступає “проти війни, корупції, фашизму й насилля”.

Про таку агітацію Манька нагадала відома волонтерка Дана Ярова.

Маючи непозбувні політичні амбіції, пан Валентин ще раз балотувався до парламенту – на довиборах 17 липня 2016 року, в 151-му мажоритарному окрузі на Полтавщині (Лохвиця). Знову як самовисуванець.

Але цього разу він посів аж 12-те місце з 1,70%. Виграв там Руслан Богдан із “Батьківщини”.

Олеся Цибулько, помічник народного депутата з Донеччини Наталії Веселової, пише у “Фейсбуці”: “Спочатку він бігав з Семенченком і створював “альтернативні генштаби”, потім бігав по блокадах, рейдерив, віджимав. А потім вчасно зрадив Корбана, щоб Кононенко по ньому прикрив кримінальні справи”.

“УБД в цього персонажа відсутнє, є підозри, що його (статус учасника бойових дій) нема за що було дати”, – зазначила Цибулько, назвавши виграш Маньком конкурсу в Держслужбу “просто треш”.

Не вельми приємну характеристику Манькові дає також і мер Дніпра Борис Філатов (“з кримінальним минулим, без освіти, переховувався за кордоном”), хоча відзначає, що той у 2014-му воював:

Щоправда, це твердження ставить під сумнів колишній командир роти “Дніпра-1” Володимир Шилов:

Однак, скажімо, старшина роти спп ДУК ПС Іван Мирний наголошує, що заяви Манька про його безпосередню участь у бойових діях влітку 2014 року в лавах “Правого сектора” – правда:

Як видно, Валентин Манько дійсно був учасником добровольчих формувань ДУК ПС. Тоді як дані щодо його участі в батальйоні “Дніпро-1” на командних посадах не підтверджуються.

Лариса Радкевич, ветеран батальйону МВС України “Дніпро-1”, яка тепер очолює одеську обласну організацію учасників АТО “Побратими”, підсумувала в коментарях: “Манько не числився у складі полку “Дніпро-1”, хоча неодноразово прикривався ім’ям полку, особливо при спілкуванні із ЗСУ. Восени 2014 року більшість добровольців вже тим чи іншим чином “пристала” до певних підрозділів. Наскільки мені відомо, то Валентин до жодного з них не прибився, і десь на початку 2015 року взагалі зник з коридорів Дніпровської ОДА. Принаймні я його там у період грудня 2014 – квітня 2015 року не бачила. Про його роль у добровольчому русі Дніпропетровська краще попитати Філатова, Корбана або Березу”.

При цьому виникають питання щодо відповідності пана Манька роботі на державній службі, особливо на чолі ветеранського відомства.

ОНОВЛЕНО. Згідно до декларації за 2016 рік, у Валентина Манька було сім земельних ділянок в двох селах Васильківського району Дніпропетровщини, 200 тисяч гривень готівки і джип Mitsubishi Pajero 2006 року, також він володів 65% акцій фірми “Лада-Пласт”.

Він про себе

Жовтнем 2014 року датована остання активність на одній із фейсбук-сторінок Манька, з якої ми дізнаємося, що цей достойний чоловік навчався в приватному Українському фінансово-економічному інституті (УФЕІ) – в Києві.

На іншій сторінці, яку Манько веде й зараз, сказано, що голова ГО “Єдиний союз патріотів України” навчався ще й у Дніпропетровському регіональному інституті держуправління, і в Дніпропетровській державній фінансовій академії.

Фото: сайт ЄСПУ

“Валентин Манько має три вищі освіти в сферах податкового права, страхування та державного управління, досвід роботи на державній службі та у бізнесі.
Навесні 2014 року, коли сепаратисти на Донбасі розпочали свої злочинні дії проти української держави, Валентин очолював створене ним фермерське господарство. Із першими тривожними звістками зі Сходу він вирішив особисто долучитися до захисту територіальної цілісності України: продав власну сільгосптехніку, купив на отримані гроші бойове спорядження та разом із однодумцями вирушив на Донбас…” – про це розповідає вже сайт “Єдиного союзу патріотів України”.

Тут же, на сайті, ми дізнаємося, що Манько став не лише засновником, а й “командиром першого добровольчого військового формування, яке поступово зросло до 1400 людей особового складу…” І що він “очолював перший бойовий підрозділ, який зайшов із розвідкою до Іловайська, брав участь в боях під Дебальцевим, Красногорлівкою, Мар’їнкою та інших”.

У виступі на комісії з відбору на голову Держслужби ветеранів Валентин Манько розповідав про свій підрозділ: “Ну дивіться, від початку ми створили свій батальйон, яким воювали. Ми не давали нікому назву, оскільки на той час якихось формувань на фронті не було. На межі тій не було. Тобто ми перші, одні з перших, хто почав змагатися з блокпостами сепаратистів, які вони поставили. Далі ми вже переросли, до нас на базу приїхав Ярош, я був його заступником, у командира, командиром був Ярош, потім наші члени моєї команди розподілилися, хтось пішов в територіальну оборону, хтось пішов в “Дніпро-1”, хтось залишився так добровольцем як і залишився, але без якоїсь певної назви. Було смішно чи не смішно, але одна рота називалася у нас “Страус”.

Сам Валентин Манько зараз визнає, що статусу учасника бойових дій у нього немає:

 

Якщо повернутися до подій січня 2015 року і подій під ДАПом, то, коментуючи слова Бірюкова про “самозванця Пілота”, Манько тоді заявляв (орфографія збережена, цитата з Ukr.media):

“Я на цій війні з першого дня і до останнього. Я пройшов усі від Слов’янська та Карлівка до Савур могили і Іловайськ. Я брав участь в сотні боїв ще до того як перший раз привів на війну березу це було при взятті пісок і аеропорту, де я командував добровольцями і проводив розвідку. А другий раз береза потрапив на війну вже в Іловайськ знову ж зі мною і в третій раз він вже в депутатах, а я все на фронті.
Я сам поранений і контужений двічі. Я втратив купу своїх друзів!
Я взяв у полон і поміняв на наших хлопців сотню Сепар.
Бірюков Юрій ти чистий мудак разом з тими хто намагається мене обосраться !!!”

Тепер на сайті ЄСПУ Валентин Манько звітує про громадську роботу на користь учасників АТО:

“Завдяки зусиллям фахівців Фонду вдалося добитися вже 35 позитивних судових рішень по наданню статусу УБД загиблим учасникам АТО, що дозволить їхнім родинам отримувати належну їм соціальну допомогу та пільги.

Однак наймасштабнішим проектом Фонду став Реабілітаційний центр для учасників АТО, який вже навесні цього року запрацює у Києві. Центр матиме все необхідне сучасне обладнання та зможе проводити як планове лікування, так і термінові складні операції захисникам України”, – йдеться на сайті ЄСПУ.

Із сайту та ФБ-заставки дізнаємося, що існує “іменний” благодійний фонд Валентина Манька “Воля”: чоловік збирає кошти на різні волонтерські проекти, пов’язані із “забезпеченням бійців”:

Також Манько як голова ГО і фонду влаштує різні акції. Так, у липні 2016 року він проводив у Лохвиці Полтавської області “Всеукраїнський збір фронтовиків” – якраз напередодні проміжних виборів до ВР у цьому мажоритарному окрузі:

Щоправда, обіцяні командири (Мікац, Семенченко, Мельничук та інші) не приїхали, крім “радикала” Артема Вітка, який голосує разом із БПП, та, звісно, самого Манька.

На ФБ-екаунті Валентин Манько коментує результати конкурсу на Держслужбу ветеранів і реакцію на це медіа та соцмереж (дослівно):

Всі ЗМІ написали чемно, про мій виграш у конкурсі на посаду Голови служби ветеранів та учасників АТО , окрім реальних агентів Кремля і заздрісних засранців!
Дякую всим хто від щирого серця поздоровив!
Я обіцяю що служба запрацює на вищому рівні!

Програвати теж треба вміти гідно, друзі!
Попри все, всім бажаю добра!

Купа розмов як завжди, а діла 0…
Я завжди все роблю мовчки і буду робити! Мілкі пакосніки, якщо не подобаюсь -вибачте!

Я кайфую, мене мочить Страна юа Гужви і Обозреватель – два сепарських ресурса. І активісти наближені до влади. Значить усе вірно!

* * *

Рішення про звільнення за власним бажанням голови Державної служби у справах ветеранів війни й учасників антитерористичної операції Артура Дерев’янка було ухвалене Кабінетом Міністрів ще 21 червня 2017 року.
Тоді прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що уряд публічно звернеться до ветеранських організацій із закликом взяти участь у конкурсі на нового голову Держслужби.

Новинарня” в проблемних матеріалах неодноразово відзначала бездієвість Держслужби в захисті ветеранів АТО та необґрунтоване виділення коштів фіктивним ветеранським ГО. Ішлося також про корупцію в цій структурі.

Одним з імовірних кандидатів на посаду нового голови називали Олексія Ліпіріді – екс-волонтера, голову громадської ради при Мінсоцполітики та радника міністра. Однак він не подавався на конкурс, натомість увійшов до складу конкурсної комісії.

Разом із Валентином Маньком, у конкурсі брали участь загалом п’ять кандидатів. Серед них також Борис Гончар, інженер студентського містечка Національного авіаційного університету; безробітний Віталій Баранов; Віктор Толочко, командир резервного батальйону 27-ї бригади Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії; Олег Чуйко, начальник відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ.

підготував: Дмитро Лиховій

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: