Родина Портнова придбала шість квартир у Дубаї на понад $2 млн, – “Схеми”

Родина ексзаступника голови адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова у 2022–2023 роках придбала в Дубаї шість квартир на загальну суму понад два мільйони доларів.

Про це йдеться в розслідуванні “Схем”, яке опубліковане у понеділок, 2 червня.

Завдяки інформації з державних установ ОАЕ – Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств журналісти з’ясували, що це майно оформлено на цивільну дружину Портнова Анастасію Валяєву та його доньку — Лілію Портнову. П’ять квартир досі залишаються у їхній власності.

Зазначається, що перша квартира у 69 квадратних метрів була придбана Лілією Портновою у жовтні 2022 року – у житловому комплексі Sobha Hartland One Park Avenue, апартаменти коштували близько 320 тисяч доларів. У липні 2023 вона купила ще одне помешкання (46,5 м²) за майже 250 тисяч, яке згодом продала.

У серпні того ж року дружина Портнова Анастасія Валяєва інвестувала понад 600 тисяч доларів у квартиру площею майже 110 м² у Sobha Hartland Waves Opulence. У вересні Лілія Портнова придбала ще одну квартиру у цьому ж комплексі за 400 тисяч доларів, а Валяєва — апартаменти за понад 550 тисяч.

У жовтні 2023 Лілія купила ще одне помешкання — 34 квадратні метри в Empire Residence за понад 132 тисячі доларів. Також у листопаді 2023 року вона, попри придбане житло, орендувала апартаменти на рік за 36 тисяч у District One Residences.

Журналістам вдалося з’ясувати, що Лілія Портнова має швейцарське громадянство. У міжнародних реєстрах немає інформації про її підприємницьку діяльність, так само як і про бізнес Валяєвої — за винятком згадки про її володіння компанією Vasilisa Group (раніше Portnov Group) до 2020 року.

“Схеми” звернулися за коментарем до Лілії Портнової, Анастасії Валяєвої та адвокатів Андрія Портнова щодо походження коштів та вибору ОАЕ для інвестицій у нерухомість. На момент публікації відповіді не отримали.

Як писала “Новинарня“, 21 травня стало відомо, що поблизу Мадрида в Іспанії застрелили ексзаступника голови адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова.

Читайте також:
Вбивство Портнова: підозрюваних у справі ще не затримували

Погрожував слідчим Майдану, втік у Європу, проти якої по факту воював на боці Росії, але таки не втік, – Луценко про Портнова

Довідково

Андрій Портнов став відомим широкому загалу після того, як у 2006 році був обраний народним депутатом України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко. Був заступником голови фракції БЮТ, членом ВО “Батьківщина”. Очолював юридичний департамент БЮТ.

З травня 2009 року – член Вищої ради юстиції (за квотою юридичних ВНЗ).

Після обрання президентом Віктора Януковича Портнов у квітні 2010 року обійняв посаду його заступника Сергія Льовочкіна й очолив Головне управління з питань судової реформи та судоустрою. 5 квітня 2011 р. у ході адмінреформи потрапив під скорочення штату і був переведений на посаду радника президента – керівника головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента.

У січні 2014-го став першим заступником голови АП.

Після втечі Януковича Портнов залишив Україну і п’ять років перебував за кордоном.

У той час він генерував безліч позовів проти президента України Петра Порошенка, працюючи в руслі російської пропаганди.

19 травня 2019 року Портнов повідомив, що повернувся в Україну після більш ніж 5 років життя за кордоном. Попри це, в січні 2020-го Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким він нібито проживав в Україні попередні п’ять років.

За повідомленням проєкту “Схеми”, 3 червня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Росії, Портнов утік з України через Закарпатську область. За припущенням волонтера і блогера Сергія Стерненка, він скористався допомогою заступника голови офісу президента України Олега Татарова.

Син Портнова покинув Україну 23 березня 2022 року: виїхав як волонтер по гуманітарну допомогу.

Портнов раніше перебував у санкційному списку Європейського Союзу, запровадженому у березні 2014 року проти колишніх українських високопосадовців за підозрою в порушенні прав громадян України й незаконному привласненні коштів. Але вже у 2015 році ЄС виключив Портнова з цього списку.

Також він перебуває під санкціями США з грудня 2021 року. Його внесли до переліку осіб за так званим “актом Магнітського”. До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. У Міністерстві фінансів США пояснили, що станом на 2019 рік Портнов “ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади і “придбання” судових рішень”.

Читайте також:
Уряд не бачить підстав для введення санкцій проти Портнова