Жителі села Мархалівка знову влаштували мітинг проти будівництва на їхній території військового меморіального кладовища

Жителі села Мархалівка на Київщині, біля якого мають побудувати військове меморіальне кладовище 2 серпня вийшли на мітинг прои будівництва.

Про це повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram.

“До Офісу омбудсмана прийшли мітингувальники, з якими я поспілкувався особисто. Це були мешканці села Мархалівка на Київщині, які висловилися щодо розташування Національного військового меморіального кладовища поблизу їхнього села”, — розповів він.

На думку жителів села, рішення про обрання відповідної ділянки потрібно переглянути, оскільки:

• На території, яку обрали під забудову, підвищений рівень ґрунтових вод, який не відповідає стандартам, а також самий ґрунт – піщаний. Що є загрозою для подальшого зсуву землі, а також забруднення водойм поблизу.
• Ділянка, яку обрали під забудову, – це ліс. За словами мешканців, там наразі зафіксована активна діяльність щодо масової вирубки дерев та іншого знищення природних ресурсів. Це є частина Смарагдової мережі — екологічно важливої території.

Жителі села зазначають, що не проти облаштування меморіального кладовища, але це має бути без шкоди довкіллю та могилам українських воїнів, які можуть зсунутися на тій ділянці землі у майбутньому.

“Раніше до нашого Офісу надійшло два звернення від адвоката в інтересах жителів щодо порушення права на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Ми відразу вчинили дії у межах законодавства, а саме направили листи до МОЗ, Міндовкілля, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області”, – додав Лубінець.

Після комунікації з учасниками мітингу омбудсман озвучив питання щодо рішення обрання земельної ділянки Національного військового меморіального кладовища прем’єр-міністру України Дмитру Шмигалю.

“Запланували наступного тижня зустріч у нашому Офісі спільно з громадою та представниками держорганів. Якщо є проблема – її потрібно розв’язувати. Та не закривати очі на недоліки, які в майбутньому можуть мати негативні наслідки”, – підкреслив Лубінець.

НВМК: контекст

31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища.

У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”.

Пізніше департаменту містобудування та архітектури Київської міської адміністрації було доручено розробити детальний план території для розміщення Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора”.

Втім, таке місце розташування майбутнього “українського Арлінгтону” спричинило протести екологів, і в листопаді 2022 року природоохоронна організація “Київський еколого-культурний центр” запропонувала п’ять вільних ділянок землі для розміщення такого цвинтаря замість урочища “Лиса гора”.

У березні 2023 року Мінветеранів і Мінкультури запропонували створити Національне військове меморіальне кладовище біля заповідника “Биківнянські могили” в Києві. Цю пропозицію адвокатував тодішній глава МКІП Олександр Ткаченко.

20 квітня 2023 Київрада виділила під створення військового кладовища земельну ділянку в Биківні – місцевості на території Деснянського району столиці між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою.

2 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві – саме в Биківні.

Однак відтоді його так і не підписав президент, не наклав також вето.

Натомість у серпні 2023 року Кабінет Міністрів схвалив реалізацію до 30 липня 2025 року проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

18 серпня в заповіднику “Биківнянські могили” заявили, що Національний військовий меморіальний цвинтар неможливо збудувати в Биківнянському лісі в стислі терміни. А в Українському інституті національної пам’яті заявили, що розміщення Національного військового меморіального кладовища поруч із Південним кладовищем Києва має прискорити його будівництво.

8 листопада 2023 року Верховна Рада відхилила урядовий проєкт закону 9676 створення Національного військового кладовища території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

9 грудня 2023 року Верховна Рада ухвалила новий закон щодо забезпечення створення та експлуатації Національного військового меморіального кладовища. Цей новий акт на заміну прийнятому навесні (який так і не підписав президент).

У проголосованому законопроєкті не вказано місце розташування НВМК, і він повторює раніше ухвалений закон, крім однієї норми – у новому місце розташування кладовища визначає Кабмін (який вже видав розпорядження про село Гатне).

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграмі заявив, що цей закон дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи, зокрема будуть вирішені питання щодо земельної ділянки для Меморіального кладовища, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля.

Ухваленим законопроєктом, серед іншого, передбачена можливість перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі Героїв України, яких, починаючи з 2014 року нагороджено орденом “Золота Зірка” та перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті за рішенням та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

23 лютого стало відомо, що уряд виділив на будівництво та функціонування Національного військово-меморіального кладовища у 2024 році 515 млн грн.

На початку березня 2024 року т.в.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун показав проєкт Національного військового меморіального кладовища та розповів про етапи його створення.

Проте наприкінці квітня – початку квітня 2024 року жителі розташованого поблизу з визначеною ділянкою селі Мархалівка почали виходити на акції протесту проти зведення там Національного військового меморіального кладовища. Зокрема, вони висловлюють побоювання щодо забруднення ґрунтових вод та виступають проти знищення лісу.

Поки триває ця бюрократична й політична тяганина, тисячі загиблих захисників України, зокрема з київського регіону, не мають гідного місця останнього вшанування. Багато тіл (ідентифікованих за ДНК останків) лишаються досі не похованими.

Читайте також:
Не просто дотримуємося норми, а збільшили її: фахівці заперечують загрози будівництва військового меморіального кладовища для екології та місцевих жителів