Під Києвом почалось будівництво Національного військового меморіального кладовища, але місцеві мешканці блокують його. В.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун зреагував на це.
Фото з протесту поширює у п’ятницю, 5 квітня, “Громадське”.
Зазначається, що на частині території, відведеної на кладовище, мають зрубати 10% дерев.
“Люди побоюються, що постраждає довкілля, а близькість до населених пунктів вплине на поверхневі води. Водночас влада заперечує це. Сьогодні місцеві та представники влади мали зібратися для обговорення. Насправді це стало емоційним пікетом”, – пишуть журналісти.
У блозі для видання “Цензор” Олександр Порхун нагадав, що перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі вже плануються наприкінці літа – початку осені цього року.
“Але Мінветеранів та державна установа “Національне військове меморіальне кладовище”, що є замовником будівництва, зіштовхнулися із спротивом територіальної громади. Ми зібрали найпоширеніші запитання під час спілкування з місцевими жителями. Комунікували їх локально, маємо відповісти і на більш широкий загал, бо питання створення НВМК є національним проєктом”, – йдеться в матеріалі.
“Новинарня” публікує ці проблемні питання та відповіді, які пропонує на них Порхун.
Так, справді, готельно-ресторанний комплекс там дійсно буде, але не для розваг, відпочинку чи інших розважальних заходів. А для організації поминальних обідів та тимчасового проживання лише родин загиблих Захисників і Захисниць, які поховані на території НВМК, з обмеженою кількістю днів перебування.
Концепцією будівництва, проектною документацією НВМК передбачене максимальне збереження існуючого рельєфу, ґрунтового покриву, наявних зелених насаджень і екосистеми в цілому. 90% лісу залишиться недоторканим. Загалом меморіальний комплекс в Гатному не завадить ані громаді, ані перелітним птахам, ані тваринам, комахам тощо. Додам, що це питання раніше дійсно порушували екологи, яким ми показали наш ескізний проєкт – побоювання були зняті: змін функціональності екосистеми не буде.
Площа земельної ділянки комплексу складає понад 265 га. Наразі площа зони видалення зелених насаджень складає менше 10%. Видалення зелених насаджень буде здійснюватися вибірково, як під час виконання підготовчих та будівельних робіт, так і, у разі необхідності, для поховань під час експлуатації НВМК. До речі, напочатку влаштування поховань на кладовищі Скугсширкогарден у Стокгольмі заліснення складало 90%. За прогнозами, за 100 років його експлуатації з урахуванням постійних захоронень відсоток зелених насаджень має скоротитися на 15%. Так, зараз дійсно відбувається вирубування дерев, кущів, чагарників відповідно до всієї дозвільної документації, але це необхідно для прокладання інженерних мереж та дороги. Усі ці зелені насадження будуть передані на потреби ЗСУ у будівництві фортифікаційних споруд.
Ми провели інженерно-геологічну експертизу і відповідно до науково-технічного звіту на непідтоплених та потенційно-підтоплених ділянках гранична глибина залягання ґрунтових вод від поверхні землі є не менше 2 м. Це відповідає гігієнічним вимогам облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах. Проте у разі необхідності додатково будуть здійснені заходи щодо пониження та відведення ґрунтових вод.
На даний час відсутні дослідження, що підтверджують чи спростовують вплив засіяної трави на кислотність або лужність ґрунту, тим більше на знищення дерев. Крім того, ДУ “НВМК” буде забезпечувати належний догляд за територією кладовища, у тому числі й щодо її озеленення.
Ми плануємо побудувати крематорій сучасного європейського рівня, з технологічним багаторівневим ступенем очистки викидів. У ЄС такі крематорії можуть розміщуватися на відстані 30 м від місць проживання людей. В Україні ці норми становлять 300 м до житлових зон. Ми ж розмістили крематорій майже за 1 км. Те саме стосується розміщення колумбарних стін. При нормі у 50 м, на НВМК вони будуть розташовані на відстані від 500 м і більше від житлових забудов.
Читайте також:
Порхун розповів, коли можуть відбутися перші поховання на Національному військовому кладовищі
У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”.
Пізніше департаменту містобудування та архітектури Київської міської адміністрації було доручено розробити детальний план території для розміщення Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора”.
Втім, таке місце розташування майбутнього “українського Арлінгтону” спричинило протести екологів, і в листопаді 2022 року природоохоронна організація “Київський еколого-культурний центр” запропонувала п’ять вільних ділянок землі для розміщення такого цвинтаря замість урочища “Лиса гора”.
У березні 2023 року Мінветеранів і Мінкультури запропонували створити Національне військове меморіальне кладовище біля заповідника “Биківнянські могили” в Києві. Цю пропозицію адвокатував тодішній глава МКІП Олександр Ткаченко.
Читайте також:
“Український Арлінгтон”:
Національне військове меморіальне кладовище на 50 тисяч поховань створять у Биківні
31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища.
20 квітня 2023 Київрада виділила під створення військового кладовища земельну ділянку в Биківні – місцевості на території Деснянського району столиці між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою.
2 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві – саме в Биківні.
Однак відтоді його так і не підписав президент, не наклав також вето.
Натомість у серпні 2023 року Кабінет Міністрів схвалив реалізацію до 30 липня 2025 року проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
18 серпня в заповіднику “Биківнянські могили” заявили, що Національний військовий меморіальний цвинтар неможливо збудувати в Биківнянському лісі в стислі терміни. А в Українському інституті національної пам’яті заявили, що розміщення Національного військового меморіального кладовища поруч із Південним кладовищем Києва має прискорити його будівництво.
8 листопада 2023 року Верховна Рада відхилила урядовий проєкт закону 9676 створення Національного військового кладовища території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
9 грудня 2023 року Верховна Рада ухвалила новий закон щодо забезпечення створення та експлуатації Національного військового меморіального кладовища. Цей новий акт на заміну прийнятому навесні (який так і не підписав президент).
У проголосованому законопроєкті не вказано місце розташування НВМК, і він повторює раніше ухвалений закон, крім однієї норми – у новому місце розташування кладовища визначає Кабмін (який вже видав розпорядження про село Гатне).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграмі заявив, що цей закон дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи, зокрема будуть вирішені питання щодо земельної ділянки для Меморіального кладовища, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля.
Ухваленим законопроєктом, серед іншого, передбачена можливість перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі Героїв України, яких, починаючи з 2014 року нагороджено орденом “Золота Зірка” та перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті за рішенням та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
23 лютого стало відомо, що уряд виділив на будівництво та функціонування Національного військово-меморіального кладовища у 2024 році 515 млн грн.
На початку березня 2024 року т.в.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун показав проєкт Національного військового меморіального кладовища та розповів про етапи його створення.
Поки триває ця бюрократична й політична тяганина, тисячі загиблих захисників України, зокрема з київського регіону, не мають гідного місця останнього вшанування. Багато тіл (ідентифікованих за ДНК останків) лишаються досі не похованими.
Читайте також:
Цинічні ігри влади навколо Національного військового кладовища: його місце знову хочуть змінити
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
