За розкриття вбивства Ірини Фаріон поліцейські отримали нагороди та позачергові звання

Поліцейські, які розкрили вбивство громадської діячки, колишньої народної депутатки Ірини Фаріон, отримали відзнаки.

Про це в п’ятницю, 26 липня, повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ України.

Міністр внутрішніх справ та голова Нацполіції відзначили керівників окремих підрозділів, оперативників карного розшуку, слідчих, співробітників кримінального аналізу, криміналістів, дільничних офіцерів поліції та інших служб поліції Львівщини.

“Ви зупинили діяльність групи, яка працювала не лише в Україні, але й за межами нашої держави. Фактично, ви зірвали спробу дестабілізації нашого суспільства, і не дали здійснитись задумам людей, які планували політичні злочини на ґрунті ненависті. Пророблено колосальну роботу і кожному з вас я дякую за службу, за такий хороший результат — тим, хто прочісував ліс, опитував людей, переглядав десятки терабайт інформації, проводив аналіз та в інший спосіб був задіяний до розкриття цього вбивства”, — зазначив Ігор Клименко.

Очільник Нацполіції Іван Вигівський підкреслив, що за останні роки це вбивство – одне з найрезонансніших.

“Це ще раз доводить, що в часи війни у країні немає безпечних місць, немає областей, де ворог не планував би злочини та дестабілізацію ситуації. Розкриття вбивства Ірини Фаріон – це результат спільної якісно виконаної роботи кількох сотень правоохоронців. Я дякую усім за службу. Слава Україні!”, — сказав він.

За сумлінну та кропітку роботу щодо розкриття цього особливо тяжкого злочину, поліцейських відзначили нагородною зброєю, нагрудними знаками “За безпеку народу”, “За відзнаку в службі”, “Знак пошани”, а також вручили чергові та позачергові спеціальні звання.

Вбивство Ірини Фаріон

Увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Ірину Фаріон поховали на Личаківському цвинтарі у Львові 22 липня. Українці, прощаючись з мовознавицею, співали гімн січових стрільців “Ой, у лузі червона калина” та гімн ОУН “Зродились ми великої години”.

25 липня журналісти “Слідство.Інфо” ідентифікували підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон у Львові 19 липня. За інформацією видання, це 18-річний В’ячеслав Зінченко.

В’ячеслав Зінченко, фото: Слідство.Інфо

Відомо, що станом на 2023 рік Зінченко грав у дніпровській футбольній команді, що діє при місцевій ДЮСШ, а за місяць до вбивства Фаріон брав участь у турнірі “Пульс” в складі команди “Юніори”.

Навчався у Дніпровській гімназії № 62.

25 липня правоохоронці затримали його у Дніпрі за підозрою в умисному вбивстві.

Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон затримали в Дніпрі. У МВС розповіли, що під час підготовки до злочину підозрюваний орендував щонайменше три квартири у Львові.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Вбивство Ірини Фаріон: у МВС заявили, що мають інформацію щодо виконавця злочину, не відкидають “російський слід”
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон