Стали відомі нові подробиці вбивства Фаріон: СБУ відпрацьовують версію про причетність російських спецслужб

Служба безпеки України відпрацьовує версію про причетність російських спецслужб до організації вбивства громадської діячки, колишньої народної депутатки Ірини Фаріон.

Про це повідомив перший заступник голови СБУ Сергій Андрущенко на спільному брифінгу Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора та СБУ.

“СБУ одразу підключилася до розслідування цього резонансного злочину. Здійснюється комплекс заходів, ми вивчаємо зв’язки підозрюваного як на території України, так і за кордоном. І одна із версій – це причетність служб країни-агресора до організації вказаного злочину. Ми перевіряємо причетність затриманого до неонацистського руху, центр якого знаходиться в країні-агресорі”, – повідомив Сергій Андрущенко.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів окремі деталі розслідування, за якими було ідентифіковано особу зловмисника – 18-річного мешканця Дніпра.

“Ми за цей тиждень повністю встановили хронометраж і таймінг життя даного підозрюваного протягом тих 10 днів, що він готувався до злочину. Ви знаєте, що він був вчора затриманий у місті Дніпро. Ми зробили все, щоб дана особа постала перед судом”, – зазначив Ігор Клименко.

Він підкреслив, що правоохоронні органи провели великий обсяг роботи і подякував усім залученим слідчим і фахівцям.

За словами голови Національної поліції України Івана Вигівського, у рамках розслідування було допитано понад 900 свідків, проведено 22 судові експертизи, а також проаналізовано понад 9 тис. зображень зі 170 камер відеоспостереження.

Як свідчать матеріали слідства, зловмисник приїхав до Львова потягом 9 липня, і з метою маскування орендував та змінив 3 різні помешкання. Він готувався до злочину, довгий час спостерігаючи за будинком, де мешкала Ірина Фаріон.

За словами Ігора Клименка, на місці убивства була знайдена гільза від кулі, якою стріляли, ймовірно, з переробленого спортивного пістолету. Також в історії браузера на мобільному пристрої підозрюваного знайдено пошукові запити, які можуть свідчити про його інтерес до діяльності різних проросійськи налаштованих політиків у різних регіонах країни.

Під час брифінгу заступник генерального прокурора Антон Войтенко повідомив, що затриманому вже повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

Сьогодні в одному із судів Львова відбудеться засідання щодо обрання міри запобіжного заходу. Обвинувачення пропонує застосувати тримання під вартою без права внесення застави. Наразі слідство триває.

Контекст

Як писала “Новинарня” раніше, 25 липня журналісти “Слідство.Інфо” ідентифікували підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон у Львові 19 липня. За інформацією видання, це 18-річний В’ячеслав Зінченко.

В’ячеслав Зінченко, фото: Слідство.Інфо

Відомо, що станом на 2023 рік Зінченко грав у дніпровській футбольній команді, що діє при місцевій ДЮСШ, а за місяць до вбивства Фаріон брав участь у турнірі “Пульс” в складі команди “Юніори”.

Навчався у Дніпровській гімназії № 62.

25 липня правоохоронці затримали його у Дніпрі за підозрою в умисному вбивстві.

Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон затримали в Дніпрі. У МВС розповіли, що під час підготовки до злочину підозрюваний орендував щонайменше три квартири у Львові.

Вбивство Ірини Фаріон

Увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Ірину Фаріон поховали на Личаківському цвинтарі у Львові 22 липня. Українці, прощаючись з мовознавицею, співали гімн січових стрільців “Ой, у лузі червона калина” та гімн ОУН “Зродились ми великої години”.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Вбивство Ірини Фаріон: у МВС заявили, що мають інформацію щодо виконавця злочину, не відкидають “російський слід”
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон