Поліція перевіряє інформацію про нібито причетність російського неонацистського угруповання до вбивства Фаріон

Правоохоронці перевіряють інформацію про причетність російського неонацистського руху до вбивства української мовознавиці, громадської діячки та народної депутатки VII скликання Ірини Фаріон, яку поширили російські ЗМІ.

Про це у коментарі “Суспільному” повідомила речниця поліції Львівської області Світлана Добровольська.

Відповідну інформацію російські Telegram-канали, зокрема “Astra”, поширили у середу, 24 липня. Її під час моніторингу соціальних мереж виявили правоохоронці.

“Зараз вивчаємо на предмет, чи буде вона (інформація- ред.) корисною для слідства”, — зазначила Світлана Добровольська.

Так, у середу ввечері “Astra” повідомив, що представник неонацистького руху NS/WP (National-Socialism/White Power) в Росії нібито взяв на себе відповідальність за вбивство Ірини Фаріон. Крім того, у Telegram-каналі NS/WP (National-Socialism/White Power) з’явилося відео, як стверджується, нібито моменту вбивства мовознавиці. У десятисекундному ролику чутно жіночий крик та звук пострілу.

Раніше джерела “Суспільного” у правоохоронних органах повідомляли, що до вбивства мовознавиці готувалися щонайменше місяць. Слідство вважає, що вбивство було замовним. Й виконавцем є чоловік, якого розшукує поліція. На нього вказують свідки. Також правоохоронці вважають, що у нього можуть бути спільники, як саме вони були залучені до вбивства, наразі не повідомляють.

21 липня правоохоронці оголосили у розшук чоловіка, який може бути причетний до вбивства Ірини Фаріон. На вигляд йому приблизно 20 років, Він худорлявої статури, зростом приблизно — 170-180 см.

Читайте також:
Поховали на Личаківському поряд з Івасюком під гімн ОУН: як у Львові попрощалися з Іриною Фаріон
У мережі поширюють фото “вбивці” Ірини Фаріон: у ЦПД відреагували

Контекст

Як писала “Новинарня“, увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Ірину Фаріон поховали на Личаківському цвинтарі у Львові 22 липня. Українці, прощаючись з мовознавицею, співали гімн січових стрільців “Ой, у лузі червона калина” та гімн ОУН “Зродились ми великої години”.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Вбивство Ірини Фаріон: у МВС заявили, що мають інформацію щодо виконавця злочину, не відкидають “російський слід”
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон