Розгадка “гаванського синдрому”: міжнародне розслідування викрило того самого “Петрова” та інших агентів ГРУ Росії в застосування інфразвукової зброї проти американських дипломатів

Російське Головне управління (колишнє ГРУ) силами агентів із військової частини 29155, серед яких відомий за отруєнням у Солсбері спецагент “Петров”, імовірно причетне до атак на американських дипломатів у різних країнах світу, що призводять до так званого “гаванського синдрому”.

Про це йдеться в розслідуванні, яке здійснили ОСІНТ-розслідувач Христо Грозєв, російське опозиційне видання “Інсайдер”, німецький журнал Der Spiegel та американський проєкт 60 minutes каналу CBS.

“Гаванський синдром” має ще не з’ясовану природу. У багатьох випадках це паралізуючий удар імовірно інфразвуком чи іншим невидимим способом, який виводить із ладу внутрішнє вухо, мозок та робить особу інвалідом.

Розвідслужби США до останнього часу заявляли, що вони не мають даних про причетність до цього інших країн, але групі розслідувачів вдалося виявити, що час і місце атак корелюють із закордонними поїздками ГРУшників з військової частини 29155. Дві жертви бачили співробітників в/ч 29155 перед атакою або відразу після неї та впізнали їх за фотографіями. Також з’ясувалося, що російська Військово-медична академія, пов’язана з ГРУ ГШ ЗС РФ, вивчала клінічні ефекти, спричинені “гаванським синдромом”, а один із ключових учасників групи 29155 отримав державне замовлення на розробку акустичної зброї.

“Одним із найбільш вивчених випадків наслідків «гаванського синдрому» став випадок Джой (дружини американського дипломата в Тбілісі – “Н”), коли дві клініки незалежно діагностували двосторонню розбіжність напівкружних каналів, так званий “синдром Мінора”. Це кістковий дефект, при якому у півкружному каналі внутрішнього вуха утворюються крихітні отвори. Серед ключових симптомів — гіперакузія (коли людина чує навіть своє моргання чи рух очних яблук під час читання), втрата рівноваги, тиннітус, який пацієнти описують як свистячий звук або звук, схожий на стрекотіння цвіркуна чи коника (про це говорили багато постраждалих від «гаванського синдрому»), затуманена свідомість та мігрені.

Синдром Мінора ― вкрай рідкісне та погано вивчене явище, яке в Росії майже ніхто не вивчав, крім Військово-медичної академії імені Кірова (ВМедА), професором якої є ГРУшний лікар Сергій Чепур, незмінний консультант генерала Авер’янова (Андрій Авер’янов, керівник в/ч 29155 – “Н”), і випускником якої є Олександр Мішкін (агент “Петров”). Саме у ВМедА працює зараз і Олександр Ковальчук (агент “Калінін”), який прилітав до Європи 2014 року під час франкфуртської операції. ВМедА та Інститут військової медицини, очолюваний Чепуром (Сергій Чепур, професор ВМедА і голова Науково-дослідного випробувального інституту військової медицини – “Н”), є головними полігонами, де ГРУ досліджує вплив своїх препаратів та знарядь на організм людини і тварин”, – пишуть розслідувачі.

Вони нагадують, що “гаванський синдром” отримав свою назву після одного з наймасштабніших інцидентів, що стався у 2016 році у кубинській столиці Гавані. Тоді багато американських і канадських співробітників місцевого консульства зіткнулися з дивним явищем: їм раптово ставало погано, вони відчували сильний тиск (іноді біль) у вухах, напад нудоти і паніки, відчуття дивних звуків – або гучного шуму, або дуже високого звуку, схожого на стрекотіння коника, після чого наслідки переслідували їх місяцями або навіть роками: затуманена свідомість, проблеми з концентрацією, втрата рівноваги рівному місці, гіперакузія, проблеми зі сном.

Згодом з’ясувалося, що щось подібне повторюється з американськими дипломатами, чиновниками та розвідниками в різних країнах світу, найчастіше – на території консульств. Медичні тести дозволили у багатьох випадках виявити об’єктивні докази слідів травми деяких ділянок головного мозку і цим виключити психосоматику.

“Із загальної кількості зібраних за останні роки скарг американських держслужбовців (понад тисячу) як мінімум кілька десятків було добре перевірено та доведено, і відбувалися вони по всьому світу — від Європи (включаючи Росію) до країн Південно-Східної Азії та Латинської Америки, з 2014 року і досі. Що викликає такий ефект, поки не встановлено, але головна робоча версія – імпульсне мікрохвильове випромінювання“, – ідеться в статті.

“Розвідувальна спільнота США зібрала групу експертів, яка дійшла висновку, що «гаванський синдром» спричинений «унікальною комбінацією характеристик, які не можуть бути пояснені відомими екологічними чи медичними умовами та можуть бути викликані зовнішніми подразниками».

Проте у березні 2023 року Управління директора національної розвідки (ODNI) опублікувало звіт, в якому називалося «дуже малоймовірним» те, що «гаванський синдром» був викликаний впливом іноземного супротивника. Ця оцінка шокувала сотні колишніх та чинних дипломатів, офіцерів розвідки та членів їхніх сімей, які вважають інакше. Багато хто з них почувається зрадженими своїм урядом через те, що він не зміг виявити винуватця їх трагедії”, – ідеться в матеріалі трьох редакцій.

Перший такий випадок розслідувачі зафіксували ще 2014 року, коли почалася “явна кореляція між поїздками співробітників ГРУ з військової частини 29155 та випадками «гаванського синдрому» у різних регіонах світу”.

Один з імовірних виконавців російської операції – Олександр Мішкін (агент “Олександр Петров”). Згодом, 2018 року, він разом з Анатолієм Чепігою (“Руслан Боширов”) брав участь в отруєнні “Новічком” подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки, а також громадян Сполученого Королівства в британському Солсбері. Крім того, розслідування встановило їхню причетність до здійснення у 2014 році вибухів на складах боєприпасів на південному сході Чехії.

Встановлено, що учасники “акустичних” спецоперацій ГРУ прилітають в одну країну, а потім орендують машину і висуваються в іншу — щоб було складніше визначити пункт їхнього призначення. Але розслідувачі виявили атаки, спрямовані проти американських дипломатів у Франкфурті, Тбілісі, Пекіні, Ханої, Белграді, Гуанчжоу й інших містах Китаю тощо.

Крім Мішкіна, серед виконавців замахів називаються: Денис Сергєєв (“Сергій Федотов”), Єгор Гордієнко (“Георгій Горшков”), Іван Терентьєв (“Лебедєв”), Микола Єжов (“Микола Кононіхін”), Данило Капралов (“Степанов”), Олександр Ковальчук (“Данілін”).

“До речі, всі вищеописані особи, окрім Мішкіна, через рік візьмуть участь в отруєнні болгарського зброяра Ємельяна Гебрєва «Новичком» — і тоді вони діятимуть так само, змінюючи один одного вахтовим методом”, – пишуть розслідувачі. Гебрєв, нагадаємо, брав участь у продажу боєприпасів Україні зі Східної Європи.

The Insider акцентує увагу на тому, що автомобільне ралі “Шовковий шлях”, маршрут якого проходив із Казані через країни Центральної Азії до Китаю, був проєктом ГРУ: “ралі використовували як прикриття для перекидання агентів, транспортування вантажів та легалізації роботи за кордоном”.

Організатор цих ралі Булат Янборіс підтримував постійний зв’язок з усіма ключовими співробітниками групи 29155, і під прикриттям ралі “Шовковий шлях” до Китаю потрапляли ГРУшники – учасники “акустичних” операцій (крім Мішкіна і Калінана, також Олексій Толстопятенко (“Тимура Нозіров”) і Роман Пунтус (“Панов”).

“Саме цього літа (2016 року) в Китаї відмічені дивні інциденти зі співробітниками американських консульств. Першим постраждалим став IT-фахівець із Держдепартаменту, який відповідав за зберігання секретної інформації та працював у Шанхаї. Його симптоми також з’явилися раптово: 12 червня у нього почалося сильне запаморочення, йому важко було тримати рівновагу, навіть підвестися з ліжка стало проблемою. Іноді він просто падав на ходу на вулиці, почалися проблеми з короткочасною пам’яттю. Через кілька місяців симптоми почали минати, але у 2018 році він знову почав втрачати рівновагу на рівному місці. Після кількох місяців обстежень офіційним вердиктом лікарів став лише «невідомий вплив навколишнього середовища, що спричинив черепно-мозкову травму».

У 2017 році ГРУ-шники з в/ч 29155 продовжили використовувати ралі як спосіб потрапити до Китаю… Тим часом американців, які повідомляють про дивні інциденти зі здоров’ям, стає дедалі більше. Влітку 2017 року одразу кілька жертв з’являється в Гуанчжоу”, – зазначають розслідувачі.

Тбілісі, 2021. Ідентифікація Альберта Авер’янова

Одним із керівників цих операцій називають генерала Андрія Авер’янова. Пов’язаний із ним розділ зацитуємо повністю:

“Джой (називатимемо її так) переїхала зі США до Грузії в лютому 2020 року разом із чоловіком-дипломатом та сином. Вони оселилися в Тбілісі у будинку на тихій вулиці неподалік посольства. Джой, лікар за освітою, працювала у приватній американській клініці.

7 жовтня 2021 року вона чекала на повернення сина зі школи і прала білизну на другому поверсі. Коли вона виймала білизну з пральної машини, повернувшись до вікна, вона раптово відчула щось схоже на потужну звукову хвилю, яка пронизала голову зліва, з боку вікна, наповнила її всепоглинаючим шумом і озвалася страшним головним болем. Джой вийшла з кімнати і зайшла у ванну, там ніби звук зник з її голови, і її вирвало. Вона зателефонувала до чоловіка, незабаром той приїхав у супроводі співробітників служби безпеки при посольстві.

Чекаючи на чоловіка, Джой виглянула на вулицю, помітила там дивну машину, якої раніше не бачила на цій вулиці, і сфотографувала її. Біля машини вона побачила високого світловолосого чоловіка худорлявої статури. Поруч із ним була дівчинка, вони були дуже добре вбрані, ніби збиралися на весілля чи спектакль. Коли чоловік побачив, що Джой фотографує його, він швидко пірнув у машину.

Починаючи з того дня і досі Джой щодня відчуває важкі напади мігрені (яких раніше в неї ніколи не бувало). Її свідомість затуманена, їй складно знайти сходи, коли вона спускається сходами, порушилася координація рухів, почалися проблеми з вестибулярним апаратом. У неї часто дзвенить у вухах, виникли проблеми зі слухом. Запаморочення були настільки сильні, що іноді їй було навіть важко перевернутись у ліжка. Слух став надчутливим, і навіть звук кондиціонера для неї звучить як рев літакового двигуна.

В університеті Джона Гопкінса Джой поставили діагноз, згодом підтверджений в університеті в Лос-Анджелесі: двостороння розбіжність напівкружних каналів, це дуже рідкісне захворювання. Воно може бути вродженим, але тоді захворювання проявилося б давно, або може бути результатом травми, але жодних травм Джой не мала. Їй довелося зробити операцію та вставити металеві пластини по обидва боки черепа. Це полегшило симптоми, але не забрало їх повністю.

Американським слідчим не вдалося встановити, що спричинило цей інцидент. Проте, як з’ясував The Insider, за дивним збігом в цей момент у Грузії перебували співробітники ГРУ з підрозділу 29155.

30 вересня 2021 року генерал Андрій Авер’янов, очільник в/ч 29155, вирушив у робоче відрядження. Одночасно з ним вилетів із Москви його син Альберт Авер’янов, якого батько взяв до себе у підрозділ ще кілька років тому.

Альберт, незважаючи на юний вік (тоді йому був 21 рік), вже отримав серйозний досвід: ще будучи студентом МДУ, у 2017–2018 році він неофіційно «стажувався» у Женеві під наглядом згаданого вище Єгора Гордієнка, який тоді працював у Женеві під прикриттям другого торгового представника Росії у СОТ. Після цього Альберт став активним учасником групи (що видно за його дзвінками та попутниками), хоча, на відміну від інших, продовжує вести цілком публічний спосіб життя, літає за кордон під справжнім ім’ям (…).

Того дня генерал Авер’янов вимкнув телефон, і простежити його подальший маршрут складно, відомо лише, що він знову з’являється в Москві 10 жовтня, тоді ж, коли і його син.

По телефону сина видно, що 30 вересня він вилетів до Ташкента, де наступного ранку з аеропорту зідзвонився з узбецьким мобільним номером. Цей дзвінок став останнім, який прийматиме Альберт протягом наступних 10 днів. Через 40 хвилин після цього дзвінка, о 8:40 ранку 1 жовтня, з аеропорту вилітав рейс Ташкент – Тбілісі.

Після цього телефон Авер’янова-молодшого перебував у роумінгу, але без доступу до мережі. Через дев’ять днів після останнього дзвінка з Ташкента – і всього через два дні після інциденту з Джой – 9 жовтня Альберт Авер’янов знову вмикає телефон у Ташкенті (видно за повідомленням «Ласкаво просимо до Узбекистану», яке він отримує в той же момент) і наступного день повертається до Москви.

Альберт Авер’янов

Коли Джой показали фотографію Альберта Авер’янова, вона одразу впізнала його.

“Коли я побачила це фото, у мене одразу виникла спонтанна реакція, мені стало погано. Я не можу на 100 відсотків бути впевненою, що це саме ця людина, але вона точно дуже схожа. Навіть до цього дня, дивлячись на нього, я відчуваю ту саму інтуїтивну реакцію”.

Інші викриті випадки дуже схожі за наслідками. Так, 26 липня 2021 року в Белграді стався подібний інцидент з дислокованою в Сербії співробітницею ЦРУ, яка раніше працювала у відділі, що займався Росією. Жінка перебувала в себе вдома і годувала немовля, коли відчула те, що вона описує як “удар” — начебто на неї був спрямований “якийсь промінь”.

“Вона лягла на підлогу, а потім перебралася до іншої кімнати. Стверджується, що, за її описом, дія була вузькоспрямованою і з-під дії цього променя можна було вибратися, зробивши кілька кроків убік. Згідно з джерелом, вона впевнена, що дитина теж це відчула. Вона була евакуйована, і, як і в інших потерпілих, у неї діагностовано травму головного мозку”, – пишуть розслідувачі.

Невдовзі, в серпні, у в’єтнамському Ханої постраждали одразу 11 осіб — двоє співробітників посольства США, п’ять представників міноборони та кілька американських спецназівців. А ще згодом, 21 серпня, під атаку “низькочастотним звуком” потрапив співробітник ЦРУ, який раніше працював в Україні: “до атаки він пробігав ультрамарафони, а після неї ледве міг ходити довше 15 хвилин і, за власними відчуттями, «функціонував на 35%» через затуманену свідомість. Офіційний діагноз: дисфункція нейронної мережі та стійка дизавтономія внаслідок травми головного мозку”.

Як розкрили наукову роботу

Як це часто буває у ГРУ, зазначають розслідувачі, “конспірацію провалив відділ бухгалтерії”.

12 грудня 2019 року полковник ГРУ Іван Терентьєв (він же “Іван Лебедєв”), заступник Авер’янова у військовій частині 29155, направив лист із поясненнями на ім’я начальника управління президента РФ з питань протидії корупції Андрія Чоботова. У листі Терентьєв пояснив, чому він не включив 100 тисяч рублів до декларації про допуск, яку він мав подати в рамках свого просування на посаду в апарат президента РФ.

“Терентьєв був не просто шпигуном, а висококваліфікованим військовим інженером, який поєднував роботу замкомандира диверсійної групи з дослідницькою роботою в міністерстві оборони (він співавтор десятків наукових праць, таких як “Критеріальна оцінка ефективності стрільби під водою з урахуванням динамічної стійкості системи «стрілець — зброя — середовище»”) . Проте 100 тисяч рублів, якими цікавилося антикорупційне відомство, було заплачено за інше, а саме — за роботу для фонду перспективних досліджень, що займається «розробкою та створенням інноваційних технологій» у військовій сфері.

Управління по боротьбі з корупцією вимагало відзвітувати, що ж це за роботу було зроблено для ФПД, і Терентьєв попросив свого помічника, підполковника Миколу Єжова (він же «Микола Кононіхін»)… Єжов відправив договір, в якому йшлося, що Терентьєв як переможець конкурсу передає фонду свою “індивідуальну роботу”. Антикорупційне управління не було задоволене цією відпискою та просило докладно розповісти, у чому була суть цієї роботи.

І ось тут Єжов висилає документ, з якого випливає, що Іван Терентьєв передав фонду «індивідуальну роботу» під назвою «Потенційні можливості нелетальної акустичної зброї при військових (бойових) діях у місті».

Яку саме «акустичну зброю» розробляв Терентьєв? Якщо йшлося про зброю, що використовує звукові хвилі, то мова могла йти про інфразвукову зброю, що діє на великій відстані і покликана викликати у противника паніку, або про хвилі чутного спектру, які справляють оглушальний ефект.

Навряд чи це міг бути ультразвук, який швидко поглинається чи розсіюється. Але, можливо, зброя називалася акустичною з іншої причини:

мікрохвильове випромінювання людським вухом за певних умов може перетворюватися на акустичний сигнал (ефект Фрея).

Саме цей ефект, швидше за все, й мав місце у випадку із «гаванським синдромом»”, – ідеться в статті.

Висновки

Розслідувачі припускають, навіщо Кремлю такі “акустичні” атаки: “Точної відповіді ніхто не знає, але з розмов з дипломатами ясно, що ця стратегія справила свій ефект: багато співробітників не хочуть працювати за російським напрямом, розуміючи, що можуть стати інвалідами і при цьому навіть не отримати належної допомоги – адже багато хто з постраждалих стикався з тим, що їхні скарги списували на психічний розлад”.

“Тепер, після того, як в результаті нашого розслідування виявлено багато прямих вказівок на зв’язок інцидентів з операціями військової частини 29155 ГРУ, американська влада може переосмислити своє ставлення до «гаванського синдрому» та розпочати повноцінне розслідування інцидентів.

На це сподіваються й самі постраждалі – не лише тому, що їм не подобається, коли з них роблять божевільних, а й тому, що вони розуміють: якщо влада США не реагуватиме на ці інциденти, вони триватимуть”, – резюмують автори розслідування.

Читайте також:
Ще один злочин ГРУ РФ: отруєння болгарського комерсанта Гебрєва, який перевозив снаряди для України з підірваного чеського арсеналу