КСУ задовольнив скаргу військовослужбовця Гнезділова, який публічно ходив у СЗЧ, і визнав неконституційною частину 8 статті 176 КПК

Конституційний Суд, розглянувши конституційну скаргу військовослужбовця Сергія Гнезділова, визнав неконституційною частину 8 статті 176 Кримінального процесуального кодексу, що передбачає безальтернативний арешт для військових, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів.

Про це з посиланням на відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу повідомляє “Укрінформ“.

Рішення ухвалив Другий сенат Конституційного Суду України 24 червня 2026 року, відтермінувавши втрату чинності відповідного положення на три місяці.

У рішенні КСУ наголошено, що “безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України”.

Суд виснував, зокрема, що встановлення законодавцем до військових, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою – “порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду”.

“Це, на переконання Суду, спотворює саму суть правосуддя”, – зазначають у КСУ.

Також Конституційний Суд констатував, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 28, частині другій статті 64, частині другій статті 124 Конституції.

Суддею-доповідачем у справі був суддя КСУ Василь Лемак.

Повний текст рішення та його резюме обіцяють оприлюднити на сайті КСУ 25 червня.

Передісторія

Громадський активіст, засновник фестивалю “Виделка-фест” в Одеській області, а нині – військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов 21 вересня 2024 року публічно заявив, що йде в СЗЧ, тобто самовільно залишає військову частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.

9 жовтня стало відомо про затримання Гнезділова. Йому висунули підозру в дезертирстві.

11 жовтня Печерський райсуд Києва обрав військовослужбовцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.

23 січня 2025 року Шевченківський районний суд Дніпра звільнив Гнезділова від кримінальної відповідальності за СЗЧ, кримінальну справу закрив, застосований раніше запобіжний захід скасував та негайно звільнив військовослужбовця з-під варти в залі суду. Після цього Гнезділов повернувся на службу до 56-ї бригади оператором БпЛА.

У жовтні 2025 року Конституційний Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Сергія Гнезділова.

Предметом конституційного контролю у поданні військового була частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою “під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті”.

Заявник стверджував, що оспорювані приписи КПК порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військових, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення, як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.

На переконання Гнезділова, цим було порушено його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції.

Читайте також:
“Вони *уйові. Інших немає”. Як військові зустріли оголошення термінів служби, контрактів і доплат