Лана Зеркаль: Чотири питання і два позитиви від рішення Міжнародного суду ООН

Лана Зеркаль
дипломатка, заслужена юристка України, колишня заступниця міністра закордонних справ України, колишня агентка України в Міжнародному суді ООН за позовом проти Росії щодо порушення конвенцій про тероризм і расову дискримінацію

(FB)

Сьогоднішнє (31 січня – “Н”) рішення Міжнародного суду ООН [щодо порушення Росією двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації] точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів і точно значно зменшить кількість позовів у майбутньому.

Можна сказати, що Суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням. Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах.

Питання перше: якщо дія конвенції не розповсюджується на постачання зброї, боєприпасів та готівку, яку завозили на непідконтрольні території, то як забезпечити відповідальність за такі дії? Будь-яка країна може відправити “Бук” та вантажівку з кешем, і юридично це не можна кваліфікувати як фінансування тероризму? Бо немає квитанції та банківського рахунку?

Питання друге: як захистити етнічні меншини, чиї культурні та релігійні заклади закривають? Після відхилення позиції по Меджлісу (визнання владою РФ Меджлісу кримськотатарського народу “екстремістською” організацією та заборона його діяльності – “Н”) всі наступні ситуації будуть сприйматися так само. І етнічні меншини найбільш жорстко відчули, що в сучасному світі справедливості не існує.

Питання третє: як забезпечити відповідальність за порушення норм міжнародного права країною, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН? Статус та права постійного члена РБ ООН надають йому можливість безкарно порушувати всі норми міжнародного права, маніпулювати фактами та цинічно брехати світові, розповсюджуючи свою брудну пропаганду?

Питання четверте: наявність політичної вмотивованості суддів при прийнятті рішень хіба не повязана із процедурою їхнього обрання? Призначення та обрання кожного з 15 суддів залежать від країни їхнього походження. І так, частина з цих країн, вже очевидно, дуже не хоче бути відповідачем у цьому суді. Чимало країн постачає своїм проксі і гроші, і зброю, і, схоже, саме тому намагається не відкривати скриню Пандори відповідальності за такі дії.

Цікаво, що головуюча суддя – представниця США – та ще четверо суддів були проти відхилення претензій України, але рішення приймаються більшістю голосів. І буде дуже цікаво прочитати окремі думки суддів.

Один із головних позитивів рішення – чітке визначення вторгнення в Україну порушенням Наказу суду від квітня 2017 року та заперечення будь-яких спроб визнати “ДНР” чи “ЛНР”. Ці конструкти на три літери – нічого більше, ніж незаконні терористичні угрупування.

Але головний позитив: по кожній із конвенцій встановлено порушення з боку Росії, хоча росіяни все заперечували. І тепер ця справа, як і всі матеріали до неї, будуть доступні широкому загалу. І разом із рішенням увійдуть в історію.

Читайте також:
Суд ООН частково визнав РФ винною у фінансуванні тероризму. Але більшість звинувачень відхилив