автор: Михайло Жирохов
військовий історик, експерт, хроніст
Російсько-українська війна, особливо з етапу широкомасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року, у західних військових експертів отримала неофіційну назву “війна дронів”. Особливо яскраво це проявилося у використанні безпілотників російською армією. На початку, 2014 рік, армія РФ мала досить обмежені можливості в цій галузі, але до середини 2023-го змогла наситити бойові порядки військ на фронті як розвідувальними, так і ударними апаратами. За висновком українських дронарів, на цей час агресор має перевагу в галузі БПЛА. Хоча у 2022-му ситуація була протилежною.
У цій статті розглянемо розвиток безпілотників на озброєнні військ РФ – щоб уявляти, чому і як нам слід протидіяти та до чого готуватися.
На момент розпаду Радянського Союзу розробка та серійне виробництво безпілотних апаратів перебували на достатньо примітивному рівні. Фактично радянська армія мала на озброєнні тільки два зразки розвідувальних БПЛА – Ту-141 “Стриж” і Ту-143 “Рейс”, прийняті на озброєння в кінці 1970-х років. Вони призначалися для тактичної та оперативно-тактичної розвідки відповідно. Уже на кінець 1980-х років ці апарати були застарілими – через свої технічні характеристики вони не могли надавати інформацію в режимі реального часу, були величезні труднощі в їх експлуатації.
Щоправда, армія мала ще один більш-менш сучасний зразок – поршневий БПЛА “Шмель-1”, який був прийнятий на озброєння у 1983 році і призначався для тактичної розвідки й артилерійського наведення в радіусі 45-60 км.
Щодо “стрижів”, то вони лишилися і в Україні. У 2022 році наші війська почали використовувати їх як ударні БПЛА далекої дії.
Читайте також:
Українські ударні дрони далекої дії: від “Стрижа” до “Бобра” і далі
До початку 2000-х років тема безпілотної авіації не значилася в пріоритеті російських військових. Країна-бензоколонка на два десятиліття відстала від США та інших конкурентів у розробці нових БПЛА.
У той же час, що нетипово для РФ, виникла як мінімум одна приватна фірма, яка згодом зіграє свою роль на цьому напрямку. Йдеться про Zala Aero Group, засновану Олександром Захаровим в Іжевську 2004 року. Її перший невеликий багатоцільовий БПЛА був представлений у 2006-му. Невдовзі російська поліція стала першим користувачем дрона ZALA. Компанія почала постачати свої БПЛА також “Газпрому” й іншим провідним російським нафтогазовим компаніям, які використовували їх для інспекції трубопроводів і ліній електропередач.
БПЛА ZALA 421-04M на виставці
Міністерство оборони Росії тоді не звернуло на це особливої уваги. Армійці вважали дрони ZALA типу “літаюче крило” ненадійними в бою – на них використовувалася імпортна комерційна бортова електроніка, а не специфічна військова.
Переламним моментом для розвитку безпілотної авіації в РФ стала війна проти Грузії в серпні 2008 року, яка показала відсталість російської військової машини. Саме тоді військове керівництво визначило одним з пріоритетів розробку і закупівлю БПЛА. Планувалося, що безпілотники заповнять прогалину в супутниковій розвідці і наведенні високоточної зброї середньої й великої дальності.
І тут виявилося, що більшість конструкторських бюро радянських часів були нездатні розробляти принципово нові безпілотники – їхні можливості обмежувалися тільки модернізацією існуючих апаратів. Як наслідок, на початку 2000-х років російська програма БПЛА почалася майже з нуля. Однак цілі були дуже амбітні, і грошей держава влила багатенько. Російська влада планувала одночасно розвивати весь спектр літаючих дронів – від невеликих тактичних електричних розвідувальних БПЛА до важких розвідувальних і бойових апаратів із турбогвинтовими й реактивними двигунами великої дальності і тривалості польоту.
Ну, і перший крок був стандартний – закупівля технологій за кордоном. Оскільки лідером у цій царині був Ізраїль, то вибір був очевидний.
У 2009-2010 роках Росія придбала в Ізраїлі ліцензії на виробництво двох апаратів – IAI Searcher (досі виробляються “Уральским заводом гражданскої авіації” як “Форпост”) та Bird Eye-400 (“Застава”).
З’явилися і власні проєкти. Так, у 2010 році ІТ-компанія “Центр спеціальних технологій”, заснована на початку 2000-х колишніми військовими, які закінчили Військову академію зв’язку, розпочала серійне виробництво наймасовішого сучасного російського тактичного розвідувального БПЛА “Орлан-10”. Він став невід’ємною частиною російських артилерійських підрозділів.
Безпілотник “Орлан-10” виробництва РФ. Фото: “Інормнапалм”, 2017 рік
Інша російська ІТ-компанія, “Трансас” (точніше, її стартап “Кронштадт”), яка спочатку була зосереджена лише на військово-морській навігації, картографії та військово-морських і авіаційних тренажерах, у 2011-2013 роках отримала контракт від міністерства оборони Росії на розробку розвідувального БПЛА великої дальності “Оріон”. Дрон був введений у дослідну експлуатацію з 2019 року і незабаром був обкатаний під час агресії в Сирії. Серійне виробництво цього БПЛА розпочалося у 2022 році.
На цьому фоні одне з конструкторських бюро радянських часів – КБ ім. Симонова в Татарстані, перейменоване на ОКБ “Сокол”, яке до цього займалося виробництвом літаючих мішеней – отримало контракт із міністерством оборони РФ на розробку важкого поршневого безпілотника великої дальності “Альтаїр”, також відомого як “Альтіус”. Розробка завершилася у 2020 році, а перший контракт на його постачання до війська був підписаний у 2021-му.
20-тонний російський БПЛА С-70 “Охотник” (“Мисливець”)
Ще одним великим амбійним проєктом росіян початку 2010-х років став важкий реактивний безпілотник С-70 “Охотник”, започаткований компанією “Сухой” у 2012-му. Цей апарат фактично є клоном американського безпілотника RQ-170 Sentinel. Серійне виробництво “Охотника” було заплановано на 2023 рік, але нещодавно його відклали до 2025 року.
У 2016 році контракти з міністерством оборони отримала і Zala Aero Group, половину якої незабаром після цього придбав концерн “Калашников”.
У 2019 році “Зала” продемонструвала свої баражуючі боєприпаси “Куб-БЛА” і “Ланцет”, які завершили випробування у 2021 році і були прийняті на озброєння російської армії у 2022 році.
Група “Калашніков” також має й іншу дочірню компанію з розробки та виробництва БПЛА – “Іжевські безпілотні системи”, яка виробляє тактичні розвідувальні безпілотники “Гранат” і “Тахіон”.
Ударний БПЛА “Ланцет”
Таким чином, станом на 2023 рік в російській армії основна ставка зроблена на БПЛА “Орлан-10”, “Оріон”, “Альтіус”, “Охотнік”, а також малі розвідувальні БПЛА й ударні безпілотники виробництва Zala Aero Group”, “Іжевскіє бєспілотниє сістєми” та “Енікс” (“Ланцет”, “Куб”, “Zala-421” різних модифікацій тощо).
На тлі бурхливого зростання можливостей безпілотної авіації росіяни почали розв’язувати і проблему інтеграції БПЛА у збройні сили та їхню доктрину, а також модернізації структури управління, контролю та зв’язку.
Перша міжвідомча (за участю МНС, ФСБ, МВС і міноборони РФ) концепція застосування державних БПЛА до 2030 року з’явилася у 2013 році. Цей документ окреслював зусилля в напрямку міжвідомчої уніфікації і технічної стандартизації самих БПЛА, а також надавав органам влади та промисловості спільне бачення щодо подальшого розвитку та закупівель БПЛА.
У 2014-2015 роках міністерство оборони Росії видало два документи: програму розвитку перспективної військової робототехніки до 2025 року та концепцію розвитку операцій з використанням БПЛА.
У результаті до середини 2010-х років в кожній дивізії та бригаді мотострілецьких і повітряно-десантних військ були створені ескадрильї БПЛА. А у 2014 році 924-й центр безпілотної авіації був перетворений на державний центр МО РФ і, відповідно, взяв на себе основну роль у підготовці операторів БПЛА для збройних сил та різних силових відомств. Таким чином, міністерство оборони відновило свою провідну роль у розробці та експлуатації БПЛА.
Реальним бойовим досвідом для російських дронів стала війна в Україні, де вони використовуються неабияк масово.
Так, за даними ресурсу Oryx, у період з 24 лютого 2022 року по 16 грудня 2023 року в Україні було зафіксовано втрати більш ніж 300 російських розвідувальних і бойових БПЛА (включаючи 193 безпілотники “Орлан-10” та їх модифікацій), підтверджених фото- або відеоматеріалами.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, на 23 грудня Росія втратила вже 6384 безпілотники різних типів опетативно-тактичного рівня.
До всіх цифр варто додати ще якусь кількість апаратів, які Росія втратила через технічні проблеми та людські помилки. І ще – невідомо скільки було втрачено невеликих комерційних безпілотників-коптерів, таких як DJI Mavic та інших, наданих волонтерами та регіональними адміністраціями.
Тим не менш, саме масоване використання росіянами розвідувальних “Орлан-10” західні аналітики називають однією з причин невдачі літнього наступу ЗСУ.
Неприємним сюрпризом для нас стало також масове використання росіянами для ударів по об’єктах військової і цивільної інфраструктури баражуючих боєприпасів типу Shahed-136/131 іранського виробництва. Для РФ ці безпілотники компенсують дефіцит крилатих ракет із дальністю польоту понад 300 км.
Після перших успіхів дронів-камікадзе, отриманих з Ірану влітку 2022 року, росіяни почали роботи щодо локалізації їх виробництва під назвою “Герань-2”. Для цього був запущений завод в особливій економічній зоні “Алабуга” в Татарстані.
Судячи зі збитих апаратів, спочатку це було просто “викруткове складання”, але з часом в конструкції все більше почали використовувати деталі й агрегати російського виробництва.
Російський БПЛА типу “Шахед-136”
За даними видання Washington Post, яке базується на документах американської розвідки, до 2025 року росіяни планують виготовити 6000 локалізованих та вдосконалених іранських баражуючих боєприпасів Shahed.
Читайте також:
Речник ПС Юрій Ігнат: Цієї зими Росія буде застосовувати дрони в рази більше, ніж ракети. ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю
На фронті українському війську вкрай болісно дошкуляють інші ударні апарати – “Ланцет” від Zala Aero Group.
На сьогодні відомо про існування двох версій ударного безпілотника — “Ланцет-1” і “Ланцет-3”. Обидва мають однаковий планер із подвійними Х-подібними крилами та схожими внутрішніми системами. Основною відмінністю є розміри та корисне навантаження – так, максимальна злітна вага “Ланцет-3” сягає 12 кг, “Ланцет-1” — 5 кг, із бойовими частинами 3 кг і 1 кг відповідно.
За інформацією розробників, “ланцети” розвивають швидкість 80–110 км/год. Однак під час пікірування на ціль з висоти в кількасот метрів баражуючі боєприпаси здатні розганятися до 300 км/год.
Дальність застосування цих безпілотників при використанні наземного пункту управління — до 40 кілометрів.
Ударний дрон росіян ”Ланцет” заплутався в захисній сітці і не завдав шкоди українській бронетехніці. Фото з твіттера Kriegsforscher
Масштаби виробництва безпілотників в РФ дуже серйозні. За відкритими даними, у 2018-2022 роках російські державні установи й державні компанії та організації витратили понад 13 мільярдів рублів на закупівлю БПЛА. Частка міністерства оборони та силових відомств РФ у цих закупівлях склала 30 відсотків, або 3,9 мільярда рублів.
Читайте також:
“Чорний ворон” нашого часу. Нічний бойовий вихід із групою ударних дронів Black Raven 93 ОМБр під Кліщіївкою. ВІДЕО
Восени 2023 року російський уряд оприлюднив стратегію розвитку БПЛА до 2030 року. Згідно з цим документом, базовий сценарій розвитку індустрії дронів передбачає залучення 330 тисяч працівників у сфері досліджень і розробок, а у виробництві та експлуатації безпілотників до 2026 року – 1 мільйон до 2030 року і 1,5 мільйона – до 2035 року.
Кількість вироблених в Росії безпілотників планується на рівні 52,1 тис. протягом 2023-2026 років (середньорічний темп виробництва – нібито понад 13 тисяч); 105,5 тис. у 2027-2030 роках (середньорічний темп виробництва понад 26 тисяч) і 177,7 тис. – у 2031-2035 роках (середньорічний темп виробництва понад 35,5 тис.).
Показники прогресивного сценарію ще вищі: 450 тисяч співробітників у 2026 році і 55,4 тис. безпілотників, вироблених у 2023-2026 роках; 1,1 млн працівників у 2030 році та 116,8 тис. дронів, вироблених у 2027-2030 роках; та 1,6 млн працівників у 2035 році і майже 200 тис. дронів, вироблених у 2031-2035 роках.
Імовірно, ці цифри відчутно перебільшені, до того ж можна враховувати наступні санкційні обмеження (які наразі не надто даються взнаки, адже Москва успішно закуповує комплектуючі подвійного призначення через треті країни). Але очевидно, що російський уряд інвестуватиме більше грошей у галузь безпілотної авіації, більше державних або напівдержавних компаній займатимуться дослідженнями, розробкою і виробництвом безпілотників. Фактично це має призвести до збільшення як кількості проєктів БПЛА, так і власне дронів на фронті. На жаль, завдяки “сірому” імпорту ці компанії, як і раніше, покладатимуться на імпортні комплектуючі та промислове обладнання. А гроші у бюджеті в них на це точно є.
Вже зараз росіяни змогли запустити виробництво боєприпасів, які використовуються як для FPV-дронів, так і для скидів. Крім того, на фронті почали з’являтися розвідувальні й ударні дрони з тепловізорами, що можуть використовуватись також уночі, тому становлять ще більше загрозу для українських захисників.
Так що війна продовжується, і для того, щоб завоювати перевагу в безпілотній авіації, Україні необхідно ще більше мобілізуватися і докласти великих зусиль для власного виробництва дронів.
Читайте також:
Україна виробить мільйон дронів: Зеленський озвучив плани на наступний рік і проблеми, які потрібно вирішити
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
