Треба навчитися чекати – як Сімо Гяюгя “Біла смерть”, найефективніший снайпер за всю історію світових війн

Борис Філатов
міський голова Дніпра

(FB)

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі. «Давайте проведемо експеримент. Ось ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?» – «Давайте».

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

«Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як ви ставитеся до росіян?» – «Як-як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в Зимову війну». То скажіть, за що мені їх любити?»
…
Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з «мовою ненависті», мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.
…
Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі. «Ведмідь прокинувся». «У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону». «Ми завжди знали, що вони повернуться»
…
Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато. Лишень п’ять із половиною мільйонів. Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів. І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили б росіяни.
…
«Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?» Візаві розквітає посмішкою: «О, а звідки Ви знаєте про «Білу смерть»?» – «Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик». – «Ні, він похований у себе вдома. Просто у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання».
Так, Фінляндія справді маленька країна…
…
Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної армії.
І ще 200 – з автомата.

Його називали «Біла смерть». Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.

Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав. Годинами. Він умів чекати. Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.
…
А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування. Набирав до рота сніг. У 40-градусний мороз. І чекав.

Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років. До кінця життя він страшенно любив собак.
…
Треба навчитися чекати. Хоч би як було важко.
Це основний урок, який дали мені фіни.

Читайте також:
Фінляндія розслідуватиме воєнні злочини неонациста Петровського в Україні