автор: Михайло Жирохов
військовий історик, експерт, хроніст
Очевидно, що російсько-українська війна призведе до перегляду бачення сучасної війни на всіх рівнях. Один із важливих висновків пов’язаний із тим, що, крім землі, повітря й моря, війна перемістилася в четвертий вимір – електромагнітне середовище. Воно виступає не тільки джерелом інформації, а й ареною боротьби, де протистояння ведеться засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) різного призначення.
Під час широкомасштабного вторгнення РФ в Україну радіоелектронна боротьба стала одним із провідних елементів та визначальних факторів ефективності дій протиборчих сторін. В умовах високотехнологічного поля бою та широкого впровадження цифрових технологій вогнева міць вже не вирішує всіх поставлених завдань. У ході бойових дій виявилося, що для завоювання переваги над противником достатньо ввести його в оману, вивести з ладу або подавити його радіоелектронні засоби, засоби зв’язку та управління. Тобто ціль досягається технологічним нелетальним шляхом, коли за допомогою засобів РЕБ здійснюється асиметрична протидія противнику, в тому числі й у тих випадках, коли він мав перевагу в основних силах і засобах.
Після розпаду СРСР Україні й Росії у спадок дісталася приблизно однакова кількість і номенклатура засобів радіоелектронної боротьби. Мало того, в Україні був виробничий комплекс замкнутого циклу, здатний до модернізації вже наявних та розробки нових засобів РЕБ.
Звісно, що до 2014 року відбулося значне скорочення військових частин і підрозділів, і тільки початок російсько-української війни став потужним поштовхом до перегляду загальнодержавної політики в питаннях розвитку РЕБ. Військовим спеціалістам було зрозуміло, що можливості української армії поступаються технічній оснащеності військ РЕБ РФ. Так, наприклад, станом на лютий 2022 рік у складі російської армії було п’ять бригад РЕБ, із яких для широкомасштабного вторгнення в Україну було залучено три.
Однак російське військово-політичне керівництво припустилося помилки, розраховуючи на те, що Збройні сили України не мають технічного прогресу в галузі РЕБ із 2014 року та проігнорувавши допомогу, надану країнами-партнерами Україні.
Звісно, що на початок широкомасштабного вторгнення московитів в армії України спостерігалися певні проблеми в даному напрямку, які виражалися як у недостатній кількості засобів РЕБ (оснащення лише на 20%) для забезпечення потреб військ для перекриття всієї лінії фронту, так і у відсутності можливості об’єднання засобів РЕБ, переданих країнами-партнерами, в єдину систему. Проте на початку 2022 року Сили оборони України вже експлуатували новітні зразки РЕБ українського виробництва, такі як “Буковель-AD”, “Джеб”, “Каштан-3”, “Анклав”, “Полонез”, “Нота”, “Хмара-2”, “Хортиця Р/М”, “Гарант”, “Мандат-Б1Е” та інші.
У січні-лютому, напередодні “великої війни”, тодішній міністр оборони Олексій Резніков заявляв, що серед пріоритетів в питанні переозброєння ЗСУ – радіоелектронна боротьба та радіоелектронний захист.
Комплекс РЕБ “Буковель-AD” змонтований на шасі позашляховика. Осінь 2021. Фото: InformNapalm
Крім того, з 2015 року в армії широко застосовувались надані США радіостанції “L3 Harris”, які були захищені від подавлення засобами РЕБ противника та перехоплення повідомлень, що передавалися як голосовими каналами зв’язку, так і каналами передачі даних.
Із самого початку “повномасштабки” війна в електромагнітному середовищі набула форми жорсткого протистояння, в якому наші спеціалісти не поступалися ворогу. Мало того, на початку вторгнення збройні формування Росії застосовували переважно комплекси РЕБ на гусеничних та колісних шасі. Широке застосування Силами оборони України безпілотників для виявлення російських засобів РЕБ призвело до ураження значної кількості цієї техніки, внаслідок чого противник був змушений відвести такі засоби вглиб своїх бойових порядків, замінивши в тактичній глибині потужні засоби РЕБ на менш потужні портативні.
За попередніми оцінками та зафіксованими фактами з відкритих джерел, у період із лютого 2022 року до жовтня 2023 року українські військові знищили більше 100 станцій РЕБ росіян.
Найбільша кількість знищених засобів РЕБ була зі складу багатофункціональних комплексів Р-330Ж “Житель” (близько 10 одиниць), що входить до складу комплексу Р-330М1П “Диабазол”, та близько 10 одиниць засобів РЕБ зі складу комплексу “Борисоглебск”.
Знищена російська автоматизована станція перешкод РЕБ Р-330Ж “Житель”
Після значних втрат, противник, по-перше, почав активно подавляти українські БПЛА. По-друге, щоб уникнути виявлення засобами радіоелектронної підтримки, росіяни почали розміщувати свої засоби РЕБ в низинах.
Сили оборони України, своєю чергою, почали виявляти та пеленгувати ці засоби противника радіосистемами виявлення “KrakenSDR” (найбільш результативний варіант встановлення на безпілотнику) та спрямованими антенами з висот, розміщуючи їх на елеваторах, вежах зв’язку, просто на високих спорудах.
Із початком застосування Силами оборони України терміналів супутникового зв’язку “Starlink” росіяни почали також практикувати розміщення засобів РЕБ та портативних засобів РЕБ, зокрема зібраних на основі модулів постановки перешкод “Поле-21М”, на високих спорудах та вежах зв’язку. Це дозволяло більш ефективно протидіяти безпілотникам, які втрачали сигнали GPS навіть на рівні землі.
Крім того, в якості літаючих радіопеленгаторів окупанти почали використовували БПЛА “Орлан” із комплексами пеленгації “Барс”.
Російські комплекси Р-340 РП “Поле-21Е” в окупованому Криму, осінь 2022
Станом на осінь 2023 року лише кілька типів комплексів РЕБ московитів забезпечували роботу на частотах, де здійснюється управління дронами – 2,4 і 5,8 ГГц. А їхня кількість була недостатня для надійного перекриття цих діапазонів.
Тому найбільшого поширення роботи в цих діапазонах набули портативні засоби РЕБ – так званий “окопний РЕБ”, “купольні засоби подавлення”, “антидронові рушниці”, що ускладнювало виявлення їх без пеленгації з БПЛА.
Для боротьби з такими засобами РЕБ Сили оборони України почали застосовувати ударні FPV-безпілотники. Такі дрони-камікадзе виявилися вкрай ефективними – антидронові рушниці не справлялися з ними з огляду на високу швидкість та маневровість БПЛА даного типу.
Ось так у жовтні 2023 року в Бахмуті оператори 8-го полку ССО ЗСУ виявили антену,
яку противник використовував як РЕБ направленої дії,
і вивели її з ладу за допомогою ударного дрона (відео):
Втім, аналогічні процеси відбувалися і в російській армії. Дуже швидко для уникнення ураження швидкісними дронами-камікадзе росіяни почали використовувати “купольні” засоби РЕБ, у першу чергу змонтовані на бронетехніці.
Є аналогічні розробки і в нас, але чи виготовляються серійно і використовуються на фронті – це закрита інформація.
Взагалі, у відкритих джерелах про новітні вітчизняні розробки в галузі РЕБ відомостей дуже мало. Більш секретною є тільки інформація про ракетну програму.
Однак є змога більш-менш достовірно описати використання, наприклад, таких портативних засобів РЕБ, як антидронові рушниці. Вони по своїй суті є портативними генераторами перешкод, які подавляють канали зв’язку БПЛА із пультом управління та сигнали супутникової навігації. У більшості випадків це призводить до фактичної втрати безпілотника.
Антидронова рушниця в дії, 2022 рік. Ілюстративне фото
До широкомасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року “антидронові рушниці” здебільшого постачались невеликими партіями прикордонникам та іншим структурам МВС України. Лише в березні 2021 року Литва поставила Україні партію “антидронових рушниць” EDM4S від компанії NT-Service, які згодом були прийняті на озброєння ЗСУ та застосовувалися ще в ООС на Донбасі. Ще партію – 10 одиниць – Міністерство оборони України закупило в грудні 2021 року.
Уже в перші місяці вторгнення виявилося, що противник масово використовує різноманітні комерційні квадрокоптери. Ці дрони, на відміну від таких БПЛА, як “Орлан-10”, використовувалися навіть невеликими піхотними групами для розвідки та спостереження, а також коригування вогню артилерії. До того ж невеликі за розмірами коптери пристосовували для скидання імпровізованих боєприпасів. Тому питання протидії таким дронам вкрай гостро постало перед Силами оборони України.
Як і багато чого, цю прогалину почали закривати волонтери. Зокрема литовська громадськість закупила для України 110 одиниць антидронових засобів EDM4S.
Однак потреба Сил оборони в цих засобах радіоелектронної боротьби вимірювалася в тисячах одиниць. Тому, по-перше, українські виробники почали в стислі терміни постачати в армію засоби власного виробництва. Нині на озброєння прийнято шість найменувань. Крім того, антидронові знаряддя масово почали передавати західні союзники в рамках міжнародної військової допомоги.
Також слід відзначити цікавий факт: під час першого періоду широкомасштабної війни були захоплені декілька десятків комплексів РЕБ противника. Ці девайси використовуються не тільки для вивчення слабих місць для організації протидії – ЗСУ ще й застосовують їх на фронті проти колишніх власників. Принаймні автору відоме про використання достатнього сучасного комплексу “Красуха-4”.
Російська станція РЕБ “Красуха-4” на позиції. Ілюстративне фото
В цілому, можна говорити про те, що активне застосування військовими формуваннями РФ засобів радіоелектронної боротьби різних типів стало одним із важливих викликів під час широкомасштабного вторгнення. Нашім військовим під час бойових дій потрібно вирішувати цілу низку питань, як-то захист власних радіоелектронних засобів, перешкоджання роботі радіоелектронних засобів противника, розвідка його радіоелектронної діяльності та контроль над нею. Це вимагає постійного пошуку засобів симетричної або ж асиметричної протидії, і цей процес триває постійно.
Читайте також:
Український дрон Backfire, стійкий до ворожого РЕБ, пройшов комісію МОУ
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
