Під час великої війни 17 держав світу визнали Голодомор геноцидом: жертв вшанували представники кількох країн ЄС на спецзасіданні ВР

У День вшанування пам’яті жертв голодоморів, який цього року припав на 25 листопада, у Верховній Раді виступили спікери парламентів країн ЄС, які визнали Голодомор геноцидом українського народу.

Про це повідомила народна депутатка, співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.

За її словами, у Верховній Раді виступили, зокрема, голова сенату Бельгії Стефані Доз, голова сенату Мілош Вистрчіл і голова палати депутатів Чехії Маркета Пекарова Адамова, спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла- Ахо, спікер парламенту Ірландії Джері Баттімер, президент ПА НАТО Міхал Щерба, голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхельсон та голова комітету закордонних справ сейму Польщі Павел Коваль.

Загалом же за два роки повномасштабного вторгнення 17 держав світу визнали Голодомор спланованим вбивством, геноцидом.

У 2022 році це зробили: Чехія, Бразилія, Ірландія, Молдова, Румунія та Німеччина. Окрім цього, 15 грудня 2022 року Голодомор визнав геноцидом Європейський союз.

У 2023 році список країн поповнили Болгарія, Бельгія, Словенія, Велика Британія, Ісландія, Франція, Люксембург, Хорватія, Словаччина, Нідерланди, Італія. Окрім цього, у жовтня 2023 року Голодомор визнали геноцидом ПАРЄ та Уельс.

24 листопада Фінляндія також фактично визнала Голодомор геноцидом. Про це під час виступу у Верховні Раді заявив спікер фінського парламенту Юссі Халла-Ахо.

Згадала вбивства українців і голова сенату Бельгії Стефані Д’Оз.

“Майже століття тому Кремль намагався звести вас зі світу через геноцид проти українського народу. Світ тепер каже — більше такого не буде! Сьогодні, коли кремль знову намагається звести Україну зі світу, ми дотримуємося своїх обіцянок. Скажемо: не буде цього! Ми поруч із вами пліч-о-пліч. І коли вбивства припиняться завдяки перемозі, ви вийдете з тієї перемоги сильнішими, ніж дотепер. Ми всі розуміємо, що несемо  відповідальність за те, щоб підтримувати цінності миру, демократії, свободи”, — зазначила вона під час виступу у Верховній Раді.

Окрім цього, вона зазначила, що основним завданням її міжпарламентської групи є повернення в Україну незаконно вивезених у РФ дітей. За її словами, 24 листопада бельгійський сенат проголосував за резолюцію, щоб повернути цих дітей додому.

Під час спецзасідання Верховної Ради виступив також голова сенату Чеської Республіки Мілош Вистрчіл.

“Сьогодні я тут втретє для того, щоби пригадати, що продовження російського вторгнення в лютому 22-го року — це не було першим злочином щодо України, цих злочинів було набагато більше. Сьогодні ми вшановуємо Голодомор, який сталінський режим влаштував для українського народу, щоб його знищити. У грудні 2022 року, дванадцять місяців тому, ми ухвалили рішення, де визнали Голодомор геноцидом українського народу… Ми думаємо весь час про вас. Ви — герої, ви воюєте не тільки за себе, але й за всіх нас, за Європу”, — зазначив він під час виступу й передав спікеру Верховної Ради символічну свічку — аналог тих, які чехи використовували під час Другої світової війни, щоб зігрітися і підігріти їжу.

Водночас голова палати депутатів Чеської Республіки Маркета Пекарова Адамова під час свого виступу запевнила, що Чехія голосуватиме за членство України в Євросоюзі й у НАТО.

“Для мене велика честь і я зворушена можливістю звертатися до вас із нагоди 90 роковин Голодомору — однієї із найбільших трагедій у історії людства. Від жорстокого сталінського режиму до 7 мільйонів українців померли від голодної смерті. Україні, яку називали “житницею” Європи. Чому це важливо сьогодні? Чому важливо те, що сталося понад 90 років тому? Це надзвичайно важливе насправді питання, тому що Володимир Путін намагається повернути, власне, так звану славну історію Радянського Союзу й Російської імперії у джерело своєї легітимності. Минуле стало одним і найважливіших фронтів поточної війни. І ми мусимо виграти на цьому фронті, тому що правда на нашому боці. Не було нічого славного в тому, що відбувалося в Україні під час зими 1932 року. Це була спроба знищити українську націю. Це було не вперше і не востаннє у історії, коли Росія намагалася досягти цієї цинічної мети. Я пишаюся тим, що обидві палати Чеського парламенту чітко й відкрито назвали Голодомор тим, чим він був насправді — це був акт геноциду проти української нації”, — зазначила Маркета Пекарова Адамова й запевнила, що Чехія “готова виділити належні ресурси для забезпечення перемоги, тому що альтернатива — це перемога диктаторства, це руйнування й ненависть”.

Президент Парламентської асамблеї НАТО Міхал Щерба під час свого виступу вшанував пам’ять жертв Голодомору, а також героям України, полеглим під час війни з Росією.

“Моя країна, Польща, була серед перших, яка визнала Голодомор геноцидом. Відтоді чимало країн приєдналося до нас, і я сподіваюся, ще більше приєднається. Я заохочую їх до цього на Парламентській Асамблеї НАТО, тому що історія має значення, правда має значення і справедливість має значення. Ми згадуємо жертв Голодомору й жахливо, власне, бачити повернення російського зла, яке розпочалося 90 років тому. І знову ж таки воно присутнє сьогодні — агресія, проти якої Україна так сміливо захищається. Сьогодні українці також б’ються і за нашу демократію і нашу свободу. За цю боротьбу зараз та будемо вдячні завжди. Я би хотів також висловити пошану, як уже зробили мої колеги, висловити свою шану полеглим героям України, усім чоловікам і жінкам у формі, які б’ються з російською агресією. Слава Україні! Героям слава!”, — сказав він.

Читайте також:
Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українського народу: про це у ВР українською мовою заявив спікер фінського парламенту